Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22 - 10551/ 10                                             Головуючий  у  1 інстанції:   Курач І.В.                                                                                                                 Суддя-доповідач:    Поляков О. З.              .                              

              У Х В А Л А

Іменем України

              16 грудня  2010 року                                                                   м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Ломейка В.О.

Суддів:                    Полякова О.З.

                                 Осоцького І.І.

При секретарі:        Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу    ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Енергодарського міського суду  Запорізької області від 15 жовтня 2010 року у справі за позовом   Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

                У березні 2010 року ПАТ «ОТП Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 27 листопада  2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-206/004/2007 на підставі якого відповідачеві 27 та 29  листопада 2007 року позивачем було надано кредит у сумі 36000 доларів США, шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника, що підтверджується валютними меморіальними ордерами № 1 від 27 та 29 листопада 2007 року. Правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

Згідно з п.3 частини 1 кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі фіксованої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотку 11,49% річних.

Відповідно до п. 1.5.1. кредитного договору повернення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку платежів, шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок, якщо інше не передбачено цим договором. Проценти нараховані відповідно до умов договору сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту та в строк, передбачений в графіку платежів.

Всупереч умовам Кредитного договору позичальник не виконав умов договору щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка станом на 03.03.2010 року складає 290624,06 грн.

Посилаючись на викладене, просили суд стягнути з відповідача на їх користь 290624,06 грн. та судові витрати.

Рішенням Енергодарського міського суду  Запорізької області від 15 жовтня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованість за кредитним  договором № ML -206/004/2007 від 27.11.2007 року в сумі 290 624,06 грн., і сплачені витрати по сплаті судового  збору в розмірі 1700,00 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення 120 грн.

            В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду  скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

           Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

            Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу  і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення  суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи  27 листопада  2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ML-206/004/2007 на підставі якого ОСОБА_3 27 та 29  листопада 2007 року позивачем було надано кредит у сумі 36000 доларів США, шляхом їх безготівкового переказу на поточний рахунок позичальника, що підтверджується валютними меморіальними ордерами № 1 від 27 та 29 листопада 2007 року. Правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк».

Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі п.2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"  операції з валютними цінностями  банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральної  ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями.

За змістом п.2.3 Положення "Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій",затвердженого Постановою Національного Банку України №275 від 17.07.2001р.  банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями за наявності отримання банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку.

Із роз"яснень Національного Банку  України Територіальним управлінням  НБУ, банкам та їх філіям Асоціації Українських банків, наданих у  листі №13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року, вбачається , що  уповноважені банки на підставі  банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, яка не потребує індивідуальної ліцензії.

            Оскільки   відповідач отримав    банківську ліцензію на право здійснювати відповідні банківські операції, у тому числі і з  валютними цінностями ,то доводи   відповідача про  незаконність використання іноземної валюти  у договорі є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.

            Згідно до вимог ст..526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином, згідно з умовами договору.

            За розрахунком наданим банком загальна сума заборгованості складає 290 624 грн. 06 коп.\а.с.25\

             Крім непогодження з розрахунком заборгованості свого розрахунку з боку відповідача до суду не надано.

            На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються  і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення  справи.

Керуючись ст. ст.307,308,317  ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу   ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 – відхилити.

Рішення  Енергодарського міського суду  Запорізької області від 15 жовтня 2010 року у цій справі – залишити без зміни.

  Ухвала набирає законної сили з моменту  проголошення, проте може бути оскаржено до  Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ  протягом двадцяти днів.  

Головуючий:

Судді: