Судове рішення #12589604

Справа № 2-568/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 8 листопада 2010 року             м. Івано-Франківськ

    Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

    головуючого-судді:   Антоняк Т. М.

      секретаря:                       Барабаш О.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, суд -

встановив:

    ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про припинення права ОСОБА_2 на 1/4 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 жилою площею 15,6 м. кв.. і загальною площею 31,2 м. кв., сплативши її ринкову вартість з депозитного рахунку, що внесена позивачем до ухвалення судового рішення, а за нею просить визнати право власності на всю квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 15,6 м. кв.. і загальною площею 31,2 м. кв.

    Відповідач ОСОБА_2 подав зустрічний позов за вимогами якого просить припинити право власності ОСОБА_1 на 3/4 частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 жилою площею 15,6 м. кв.. і загальною площею 31,2 м. кв., сплативши її ринкову вартість з депозитного рахунку, що буде внесена позивачем до ухвалення судового рішення, а за ним визнати право власності на всю квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 15,6 м. кв.. і загальною площею 31,2 м. кв.

    Ухвалою суду від 1 червня 2009 року вищезазначені позови об'єднано в одне провадження.

    Ухвалою суду від 08.11.2010 року справу в частині вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на частку у спільному майні залишено без розгляду, так  як позивачем за зустрічним позовом не внесено кошти на депозитний рахунок суду у розмірі вартості частки, відповідно до вимог ст.365 ЦК України.

    В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали з мотивів вказаних в ньому.

    Відповідач та його представник в судовому засіданні вимоги позову заперечували, просили в задоволенні позову відмовити. В запереченнях позову вказували на сумніви,щодо підпису ОСОБА_3 на заповіті від 12.02.2002року, а також зазначили про те, що несли витрати на утримання спірного житла.

    Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили обставини проживання та догляду за спірною квартирою позивачки ОСОБА_1

    Свідок ОСОБА_6 вказала на обставини утримання спірного житла відповідачем ОСОБА_2

    Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначила,що працює нотаріусом Івано-Франківської державної нотаріальної контори,де посвідчувався заповіт і підтвердила, що заповіт складений ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 від 12.02.2002 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-168 міг підписати тільки ОСОБА_3                                                                                                                                                                                                                                                                        

    Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази надані сторонами як на підставу своїх вимог та заперечень, об’єктивно та всебічно з’ясувавши таким чином обставини справи, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

    Судом встановлено, що на підставі заповіту від 12.02.2002 року, зареєстрованого в реєстрі за №1-168 ОСОБА_3 заповів на випадок своєї смерті все належне йому майно ОСОБА_1 (а.с. 227).

    Відповідно до Свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 06.04.2009 року, виданого державним нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори ОСОБА_8, в спадковій справі №1600/2008, що зареєстровано в реєстрі за №1-592 позивач є спадкоємцем 3/4 частини майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 — квартири АДРЕСА_1 житловою площею 15,6 кв.м., загальною площею 31,2 кв.м. (а.с.7).

    В засіданні також встановлено, що іншу частину майна успадкував відповідач – ОСОБА_2  Спадковим майном в даному випадку є 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 жилою площею 15,6  м.кв.. і загальною площею 31,2 м.кв., про що свідчить Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21501584 від 09.01.2009 року (а.с.26).

    Відповідно до Звіту про оцінку майна від 28.05.2009 року вартість однокімнатної квартири по АДРЕСА_1 становить 127948,10 грн. (а.с. 106-131).

    При огляді витребуваного у Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори для огляду оригіналу заповіту, складеного ОСОБА_3 в судовому засіданні за участю свідка нотаріуса ОСОБА_7, спростовано посилання відповідача про підпис заповіту ніби-то іншою особою. Нотаріус зазначила, що при посвідченні заповіту особа заповідача встановлюється згідно паспорта. Така процесуальна дія передбачена для всіх випадків посвідченя заповіту.

    При розгляді справи своє підтвердження знайшли факти, що викладені в позові та обгрунтовані позивачем. Зокрема відповідач в даній квартирі не проживає, її утриманням не займається, позивачкою представлені копії квитанцій, частка відповідача є значно меншою за частку позивача, а реальний розподіл частин цієї квартири між сторонами спору є неможливим, що  підтверджується  висновком про оціночну вартість майна від 28.05.2009року.(а.с.106-144) Покази свідка ОСОБА_6 слід оцінювати критично, оскільки такі є суперечливими та спростовуються зібраними доказами обгрунтування позову.

    Як визначено ст. 183 ЦК України подільною  є  річ,  яку  можна  поділити  без  втрати її цільового призначення.  Неподільною  є  річ,  яку  не можна поділити без втрати її цільового призначення.

    Вимогами ст.365 ЦК України встановлено, що право  особи  на  частку  у  спільному майні  може   бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим;  4) таке  припинення  не  завдасть істотної  шкоди  інтересам співвласника та членам його сім'ї.

     Суд  постановляє рішення  про  припинення  права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення  позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

    Грошова компенсація позивачем вартості частки відповідача у спірному майні  обрахована відповідно до висновку спеціаліста (а.с.106-131), є належною і обгрунтованою, та відповідно до квитанції №99_037_1/124 від 18.08.2009 року внесена на депозитний рахунок суду.

    Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

 Згідно ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

 Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

    Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

    За досліджених в судовому засіданні обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог наданими доказами, підстав для відмови в позові суд не вбачає, а тому позовні вимоги слід  задоволити.

    На підставі ст.ст. 183,365 ЦК України, керуючись ст.ст.208,209,212-215,218 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволити.

    Припинити право ОСОБА_2 на 1/4 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 жилою площею 15,6 м.кв., загальною площею 31,2 м.кв.

    Сплатити ОСОБА_2 ринкову вартість в сумі 31987,03 грн. з депозитного рахунку, що внесена ОСОБА_1 до ухвалення судового рішення.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 жилою площею 15,6 м.кв. і загальною площею 31,2 м.кв.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 грн. інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 42,82 грн. судового збору.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

    Суддя:                                                                           Антоняк Т. М.                            

     

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація