№2-а-2599/2010
ПОСТАНОВА
іменем України
16 грудня 2010 року м. Ізюм
Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бутенко В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання противоправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити дії по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (далі – Управління) про визнання противоправними дій суб'єкта владних повноважень, здійснення дій по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення. В обґрунтування позову вказує, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, йому встановлена 3 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, має статус інваліда війни 3 групи. Йому щорічно до 5 травня повинна надаватися щорічна разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком та щорічно повинна надаватися допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, але всупереч законодавству України Управляння неправомірно нараховували і виплачували належну йому щорічну разову допомогу і щорічну допомогу на оздоровлення в неповному розмірі з 1.01.2007 року.
Вважає ці дії відповідача неправомірними і тому він подав позов до суду з клопотанням про поновлення строку для звернення до суду, посилаючись, що про порушення його законних прав Управлінням йому стало відомо лише у жовтні 2010 році, що є поважною причиною (а.с. 1-4).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 листопада 2010 року вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання противоправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити дії по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, за 2008 рік, за 2009 рік та стягнення шкоди залишено без розгляду (а.с. 19-20).
До судового засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи в без його присутності (а.с. 32).
Відповідач Управління надав письмові заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що, дійсно, Управління проводить нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1. щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС I категорії, йому встановлена 3 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, має статус інваліда війни 3 групи та йому щорічно до 5 травня надавалася щорічна разова грошова допомога. Вважає, що дії Управління при виплаті вказаної допомоги є цілком законними, оскільки вони проводили нарахування та виплату допомоги в межах бюджетних асигнувань на ці цілі (а.с. 30-31).
Враховуючи наявність відповідних заяв від позивача та відповідача суд ухвалою визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів в порядку письмового провадження (а.с. 33).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов с тосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку та виплати Управлінням щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обов`язок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним частиною третьою статті 2 КАС України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році Категорія 1, що підтверджується посвідченням Серія А № НОМЕР_1 від 29.12.1993 року і вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 від 14.11.2007 року, йому встановлена 3 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, має статус інваліда війни 3 групи, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК Серія НОМЕР_3 (а.с.10, 11).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні і отримує щорічну допомогу на оздоровлення внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та отримує щорічно до 5 травня разову грошову допомогу як інвалід війни 3 групи, яку йому призначено відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року (а.с.8,9).
13.10.2010 року позивач звернувся до Управління з заявою про здійснення дій по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007, 2008, 2009, 2010 роки згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.6).
Листом № 3101 від 2.11.2010 року Управлінням надана відповідь позивачу, в якій роз'яснено, що здійснення дій по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної разової допомоги до 5 травня за 2007, 2008, 2009, 2010 роки обчислені позивачу з дотриманням вимог чинного законодавства (а.с. 7).
Стаття 9 КАС України встановлює, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам третьої групи, передбачена у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Згідно частини 7 статті 48 цього ж Закону, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінетом Міністрів України, установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідам 3 групи – 90 гривень.
Виплата допомоги на оздоровлення за 2010 рік була здійснена позивачу 2 липня 2010 року в сумі 90 гривень, тобто в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 8). Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» не вносились зміни до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12 від 22.10.1993 року, а саме статтею 13, передбачено виплату разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни 3 групи - у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до Постанови КМУ від 07.04.2010р. № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», установлено розмір вказаної допомоги інвалідам війни 3 групи - 420 гривень.
Виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік була здійснена позивачу 30 квітня 2010 року в сумі 420 грн., тобто в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2010р. № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (а.с. 9).
Згідно частини 2 статті 8 Конституції України, частини 2 статті 19, частини 3 статті 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
За конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата допомоги на оздоровлення має бути здійснена відповідачем, виходячи з розмірів, встановлених саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки є недопустимим звуження змісту та обсягу прав позивача у спосіб, як це мало місце при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної грошової разової допомоги до 5 травня за 2010 рік у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення та щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення його права на соціальні виплати тільки 2.11.2010 року (а.с. 7). ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав 4.11.2010 року (а.с. 1). Отже, шестимісячний строк дотримано позивачем щодо позовних вимог за 2010 рік.
Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення, відповідно до пункту 18 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 98, 99-100, 122, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 8, 19, 22, 46, 75, 92, 152 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12 від 22.10.1993 року, Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про визнання противоправними дій суб'єкта владних повноважень, зобов’язання вчинити дії по нарахуванню та виплати в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області по не виконанню приписів статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування і отримання в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення у 2010 році.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області по не виконанню приписів статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12 від 22.10.1993 року у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування і отримання в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та виплати в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2010 рік, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, з урахуванням виплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області здійснити перерахунок та виплати в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 за 2010 рік, відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-12 від 22.10.1993 року, з урахуванням виплаченої суми допомоги до 5 травня за 2010 рік.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя -