Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року                                      м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача – Кеміня М.П.,

суддів –  Готра Т.Ю.,  Джуги С.Д.

при секретарі: Коновчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27 листопада 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача Державний архітектурно-будівельний контроль у Закарпатській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, –

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернувся в жовтні 2008 р. із позовом до ОСОБА_5 ОСОБА_3, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Ужгородської міською радою від 7.09.2007 р. за № 461 йому як приватному підприємцю надано в оренду строком на один рік земельну ділянку площею 0.0248 га для розширення та обслуговування кафе-бару по АДРЕСА_1. і ним відповідно до чинного законодавства отриманні всі дозвільні документи на виконання будівельних робіт по облаштування кафе-бару. Однак відповідачі здійснюють перешкоди у користуванні зазначеною земельною ділянкою шляхом самовільного встановлення на цій земельній ділянці тимчасової тераси в якій здійснюють незаконну торговельну діяльність.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 27 листопада 2009 року позов задоволено частково постановлено усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою пл..0.0248 га розташованої за адресою АДРЕСА_1 яка надана ОСОБА_4 та зобов’язано ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 знести побудовані ними торгові точки та споруди які розташовані на суміжній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.

У апеляційній скарзі та доповненні до апеляційної скарги  ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 ставлять питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції із ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення по справі. Зокрема стверджують, що будь якими діями не порушували будь-яких права та інтересі ОСОБА_4 між їхніми будівлями як стояла огорожа двадцять років тому назад так і стоїть. Вона на власному подвір’ї облаштували тимчасову терасу на підставі відповідних дозволів, та не може вважатися самочинним будівництвом. Апелянти наводять й інші доводи з яких на їх думку рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим а позов таким, що не підлягає до задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання перевіривши, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні суд виходив із факту доведеності обставин, що відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2  роблять перешкоди в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_4 і такі вимоги підлягають задоволенню згідно з вимогами ч.2  ст. 152 Земельного кодексу.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Як встановлено матеріалами справи приватний підприємець ОСОБА_4 був належним користувачем (орендарем) земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, площею 248 кв.м., на підставі договору на право тимчасового користування землею від 15.10.2007 року, укладеним з виконавчим комітетом Ужгородської міської ради який укладений строком на один рік тобто до 15.10.2008 року.

В матеріалах справи відсутні докази про те що після 15.10.2008 р., вказаний договір оренди з приватним підприємцем ОСОБА_4 був поновлений (пролонгований).

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст. 391 ЦК України та власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, хоча б відповідні порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

 Позивачем такого (негаторного) позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.

Оскільки на час розгляду справи в суді позивач ОСОБА_4 перестав бути належним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, його вимоги про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою як належного землекористувача задоволенню не підлягають, оскільки відпала правова підстава для пред'явлення негаторного позову. Позивач  у даному випадку вправі вимагати лише відшкодування збитків або застосувати інший спосіб захисту свого права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Керуючись статтями 307, 309,313-314, 316 ЦПК України колегія суддів,-

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 27 листопада 2009 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення яким в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача Державний архітектурно-будівельний контроль у Закарпатській області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити .

Рішення набирає законної сили з дня його  проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач

    Судді