АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 грудня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.М.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: представника позивача ПАТ «Універсал Банк» - Вонсович О.А., відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
за апеляційною скаргою ПАТ «Універсал Банк» на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року, -
встановила:
У вересні 2010 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 26.08.2008 р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №CL80268, відповідно до якого відповідачеві надано кредитні кошти в сумі 22000 грн., а останній в свою чергу зобов’язувався відповідно до встановленого договором графіку, щомісячно сплачувати основну суму кредиту разом з нарахованими відсотками. Однак, відповідач порушує взяті на себе зобов’язання, неналежно виконує умови договору, що призвело до виникнення у нього заборгованості, а тому він повинен достроково повністю повернути кредит та штрафні санкції. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі 22453, 98 грн., з яких: 1238, 28 грн. – прострочена заборгованість по сумі кредиту; 18051,42 грн. – заборгованість по сумі кредиту; 2942,26 грн. – відсотки; 222,02 грн. – підвищені відсотки; а також всі понесені позивачем судові витрати.
В ході розгляду справи позивач ПАТ «Універсал Банк» зменшив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму 17529,29 грн., з яких: 17035,27 грн. – сума дострокового стягнення кредиту; 494,02 грн. – відсотки; а також всі понесені позивачем судові витрати
Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року в позові ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Універсал Банк» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю, посилаючись на неповне з’ясування та недоведеність всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення у справі, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 п.п. 1, 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції встановив та виходив з того, що 26.08.2008 р. між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №CL80268, відповідно до якого відповідачеві надано кредитні кошти в сумі 22000 грн., а останній в свою чергу зобов’язувався відповідно до встановленого договором графіку, щомісячно сплачувати основну суму кредиту разом з нарахованими відсотками.
Відповідно до умов даного кредитного договору, датою сплати останнього платежу суми кредиту разом з нарахованими відсотками є 20.08.2013 р.
На момент звернення позивача до суду - 10.09.2010 року, і на час ухвалення рішення в справі відповідачем проведені всі виплати суми кредиту разом з нарахованими відсотками у відповідності з встановленим договором графіком, що підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними документами та визнанням даної обставини в судовому засіданні самим представником позивача.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач належно виконує свої зобов'язання по кредитному договору, а отже у позивача на даний час відсутнє право вимагати від нього дострокового погашення кредиту до настання остаточного строку.
Враховуючи те, що у відповідача відсутня заборгованість по кредитному договору, тому суд прийшов до висновку, що відповідачем не порушені умови кредитного договору, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними.
Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не досліджені докази у справі, зокрема укладений між сторонами кредитний договір з визначеним графіком погашення кредиту та відсотків за ним, заяв на переказ готівки з датою сплати певного платежу, розрахунку заборгованості за кредитним договором з відображенням по щомісячно з часу отримання кредитних коштів проплат здійснених позичальником.
Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами у справі 26.08.2008 р кредитного договору №CL80268, зокрема п. 1.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язується погасити кредит в сумі та на умовах визначених Договором, Додатком № 2 та Додатком № 1 до цього договору. П. 5.3 Кредитного договору та індивідуальними умовами до нього (Додаток № 1 до Кредитного договору). Позичальник зобов’язаний щомісячно в дату сплати щомісячного платежу (останній робочий день, що передує такій даті) - кожне 20-е число місяця, здійснювати погашення щомісячних платежів (погашення основної суми кредиту та нарахованих процентів), графік яких визначений Додатком 2 до Кредитного договору, шляхом зарахування включно до такої дати відповідної суми коштів на поточний рахунок Позичальника. При цьому під терміном «дата сплати щомісячних платежів» сторони розуміють останній робочий день, що передує даті (двадцятому числу), вказаній у графіку щомісячних платежів.
Таким чином даним кредитним договором встановлено виконання зобов'язання частинами, ще не суперечать нормам чинного цивільного законодавства.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
В свою чергу ст. 525 ЦК України чітко зазначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Таким чином, враховуючи вищевикладені умови кредитного договору та цивільно-правові норми, належним виконанням зобов'язань у відповідності до умов договору є сплата щомісячних платежів (як тіла так і відсотків) у повному розмірі не пізніше 19 числа кожного поточного місяця.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проаналізувавши розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданої представником позивача у справі, зокрема дати зарахування грошових коштів, суми простроченої заборгованості, вбачається, що з часу отримання грошових коштів з 26.08.2008 р. та на протязі майже двох років позичальник систематично порушував виконання грошових зобов'язань, внаслідок чого позичальнику нараховувалась у відповідності до п. 2.3 Кредитного договору, підвищена відсоткова ставка.
Згідно умов п. 9.1 укладеного Кредитного договору, Кредитор може достроково витребувати погашення всієї суми кредиту за цим Договором, у разі настання, прострочення Позичальником сплати щомісячного платежу та/або його частини (чергового платежу за кредитом та/або процентів за користування кредитом) та/або сплати інших грошових зобов'язань за цим договором, строком 90 календарних днів та більше.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Таким чином, оскільки строк порушення виконання зобов'язань становив понад 90 календарних днів у позивача виникло право щодо дострокового стягнення всієї суми заборгованості.
Позичальник, отримавши вимогу від 24.02.2009 р. в якій містилось прохання банку якнайшвидше виконати свої зобов'язань за Кредитним договором з зазначенням суми простроченого боргу та з зазначенням наслідків невиконання даної вимоги - звернення до суду з вимогою про примусове стягнення всієї суми боргу, не вжив дієвих заходів спрямованих на погашення всієї простроченої суми заборгованості. В зв'язку з чим колегія суддів вважає, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом
Позивачем у справі надані суду обґрунтовані докази систематичного порушення грошових зобов'язань з боку позичальника з часу отримання ним грошових коштів та на невиконання вимоги кредитора, а також неможливості звільнення Позивальника від обов'язку повернути достроково всю суму Кредиту у відповідності до п. 9.1.1 Кредитного договору.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону та зібрані у справі докази належної уваги не звернув. За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Судове рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо його законності й обґрунтованості, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому залишатися в законній силі не може та підлягає скасуванню відповідно до вимог п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення у справі про задоволення позову..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» задовольнити
Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року скасувати.
Позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 17529,29 гривень, з яких: 17035,27 грн. - сума дострокового стягнення кредиту; 494,02 грн. - відсотки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в сумі 199,92 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи в сумі 240 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В. Матківська
В.В.Сопрун