АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 11-а-1939 Головуючий у першій інстанції: Трусова Т.О.
Категорія КК: ч. 3 ст. 190 Доповідач Корнієнко Т.Ю.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Слинька С.С.,
суддів - Корнієнко Т.Ю., Боголюбської Л.Б.,
за участю прокурора - Пламадяли І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали щодо ОСОБА_2 за його апеляцією на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою відмовлено у задоволенні спільного подання Дарницького районного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області та спостережної комісії Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт та додаткового покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю засудженого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Норинськ Овруцького району Житомирської області, громадянина України, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 13 грудня 2007 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч. 4 ст. 190, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ст. 70 КК України на п’ять років позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на один рік та конфіскацією майна, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України,
- 29 лютого 2008 року Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ст. 70 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки,
- 01 липня 2008 року Богунським районним судом м. Житомира за ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України на три роки два місяці позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки,
- постановою Богунського районного суду м. Житомира від 09 жовтня 2009 року покарання у виді позбавлення волі замінено на виправні роботи строком на два роки за місцем роботи з відрахуванням із суми заробітку 20 % в прибуток держави.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, винести нову постанову , якою задовольнити спільне подання Дарницького районного в м. Києві відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області та спостережної комісії Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді виправних робіт та додаткового покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю.
При цьому апелянт посилається на те, що судом не були взяті до уваги дані про його особу, зокрема те, що він має позитивні характеристики за місцем відбування покарання, став на шлях виправлення, має позитивні характеристики та відгуки за місцем постійного проживання та роботи, не допускав після звільнення з місць відбування покарання порушень, встановлених судом обмежень та не вчиняв будь-яких злочинів та адміністративних правопорушень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 засуджений вироком Богунського районного суду м. Житомира від 01 липня 2008 року за ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України на три роки два місяці позбавлення волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на три роки.
Згідно постанови Богунського районного суду м. Житомира від 09.10.2009 року покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_2 замінено на виправні роботи строком на два роки за місцем роботи з відрахуванням із суми заробітку 20% в прибуток держави.
19 жовтня 2009 року ОСОБА_2 звільнений з Житомирської виправної колонії № 4, а з 29 жовтня 2009 року він перебуває на обліку у Дарницькому районному відділі кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
02 листопада 2009 року ОСОБА_2 працевлаштувався в ПП «Нові зодчі» на посаду консультанта з ефективності підприємства, і з 3 листопада 2009 року розпочалися відрахування з його заробітної плати.
В червні 2010 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшло спільне подання Дарницького районного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області та спостережної комісії Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді виправних робіт та додаткового покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю, в якому зазначено, що станом на 12 травня 2010 року ОСОБА_2 має загальний відбутий строк покарання два роки один місяць двадцять вісім днів в календарному розрахунку, тобто більше 2/3 призначеного судом покарання, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на реєстрацію з’являвся вчасно, заборонені посади не обіймає, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, і керівництво підприємства, де він працює, та колектив, клопочуть про умовно-дострокове звільнення його від відбуття покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відмовляючи в задоволенні подання, суд першої інстанції виходив з того, що немає достатніх підстав вважати, що він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
При цьому суд врахував, що засуджений ОСОБА_2 протягом 2007-2008 року був тричі засуджений за вчинення умисних злочинів, в тому числі особливо тяжкого та тяжких, що до нього вже була застосована така заохочувальна норма, як заміна не відбутої частини покарання більш м’яким, і він нетривалий час проживає в с. Березівка Житомирської обл. та працює в м. Києві в ПП «Нові зодчі», при цьому за умовами роботи він постійно не знаходиться на своєму робочому місці.
Таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недостатність даних, наведених у поданні, які б свідчили про те, що засуджений довів своє виправлення сумлінною поведінкою та відношенням до праці.
Що стосується доводів апеляції засудженого, що судом не враховано те, що він був засуджений за тотожні злочини, вчинені ним в 2004 – 2005 році, то ця обставина врахована судом при призначенні йому покарання з застосуванням ч.1, ч.4 ст.70 КК України.
Таким чином, судом враховані всі обставини справи та дані про особу засудженого, в тому числі і ті, на які він посилається в апеляції. Наведені в апеляції доводи не спростовують обґрунтованості висновку суду. Рішення суду першої інстанції, на переконання судової колегії, є відповідним закону, а тому апеляція задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 407 КПК України -
УХВАЛИЛА :
В задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_2- відмовити, а постанову Дарницького районного суду м. Києва від 20 липня 2010 року, якою відмовлено в задоволенні спільного подання Дарницького районного відділу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області та спостережної комісії Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді виправних робіт та звільнення його від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю – залишити без зміни.
Судді: