АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1 Справа № 11-а-2365/10 Категорія: ст.236-1 КПК
Головуючий у першій інстанції-Підпалий В.В.
Доповідач-Наставний В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Бєлан Н.О.,
суддів - Ковальської В.В., Наставного В.В.,
з участю прокурора – Сотченка М.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2010 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Засуджений ОСОБА_2 звернувся в суд зі скаргою в порядку ст.99-1ч.2,236-1 КПК України на повідомлення Генеральної прокуратури України від 16.02.2009 року.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2010 року скарга ОСОБА_2 залишена судом без розгляду. Таке рішення суду мотивоване тим, що рішення по заяві ОСОБА_2 Генеральною прокуратурою України в порядку КПК України не приймалося, а тому відсутній предмет судового розгляду.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 посилається на незаконність постанови, зазначаючи, що вона прийнята без врахування всіх матеріалів справи, ОСОБА_2 просить постанову скасувати і направити матеріали справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про заперечення проти апеляції ОСОБА_2 та законність і обґрунтованість постанови суду, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до чинного законодавства судовому оскарженню в порядку гл.22 КПК України підлягають постанови про порушення кримінальної справи, постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, постанови про закриття справи, що передбачено ст.ст.236-1-236-8 КПК України.
Крім того, відповідно до ст.236 КПК України скарги на дії прокурора розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено КПК України.
Так, засуджений ОСОБА_2 звернувся до районного суду із скаргою на повідомлення Генерального прокурора України від 16.02.2010 року про відмову скасувати постанову прокуратури Березівського району Одеської області про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції Березівського РВ ГУ МВС України в Одеській області від 18.03.2008 року і просив його скасувати. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08.04.2010 року скарга ОСОБА_2 залишена судом без розгляду, оскільки рішення Генеральною прокуратурою України по заяві ОСОБА_2 в порядку КПК України не приймалося і оскарження такого повідомлення прокуратури КПК України не передбачено, а тому відсутній предмет судового розгляду.
З наявних матеріалів справи вбачається, що вироком апеляційного суду Одеської області від 05.07.2001 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 93 п.п.»б», «з», 17,93 п.п.»б», «з», «ж», 140 ч.3, 141ч.3, 142 ч.3 КК України 1960 року до довічного позбавлення волі. Зазначений вирок набрав законної сили.
Крім того, за результатами перевірки заяви ОСОБА_2 щодо дій працівників міліції 13.06.2003 прокуратурою Березівського району Одеської області в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників міліції Березівського РВ ГУ МВС України в Одеській області відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочинів, передбачених ст.ст. 364-366 КК України.
Приморським районним судом м. Одеси 13.05.2005 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на таке рішення прокуратури його визнано законним і в задоволені скарги ОСОБА_2 відмовлено. Апеляційною інстанцією 20.09.2005 року вказане рішення районного суду залишено без змін.
За заявами ОСОБА_2 на протиправні дії працівників міліції, прокуратурою Одеської області зазначені матеріали відновлено та долучено до матеріалів прокуратури Березівського району Одеської області, якою повторно проводилася перевірка стосовно працівників міліції Березівського РВ ГУ МВС України в Одеській області. За її результатами 18.03.2008 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.11 ст. 6 КПК України (якщо про відмову в порушенні кримінальної справи по тому ж факту є не скасована постанова слідчого).
За зверненням ОСОБА_2 з приводу цього 16.02.09 року Генеральним прокурором України йому надано відповідь. /а.с.7-8/.
Отже, рішення Генеральною прокуратурою України по заяві ОСОБА_2 в порядку КПК України не приймалося, оскарження зазначеного повідомлення засудженому ОСОБА_2 КПК України не передбачено. Дії чи бездіяльність органів прокуратури може бути оскаржена за наявності відповідних підстав в порядку, передбаченому законами України.
За таких обставин, постанова суду від 08.04.2010 року про залишення скарги засудженого ОСОБА_2 на зазначене повідомлення Генерального прокурора України винесена судом у відповідності з вимогами кримінально-процесуального закону і є обґрунтованою. Доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 щодо підстав скасування постанови суду є безпідставними і такими, що не відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому його апеляція задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365,366,382 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А:
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 08 квітня 2010 року про залишення скарги засудженого ОСОБА_2 без розгляду залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 – без задоволення.
Судді:________________ _________________ _________________
Бєлан Н.О. Ковальська В.В. Наставний В.В.