Справа № 2-5000\10
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді - Матвєйшиної О.Б.
при секретарі - Машталенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, звернувся до суду із позовом в обґрунтування якого позначив, що ним 05 серпня 2008 року із ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого позивач надав відповідачу у строкове платне користування грошові кошти у сумі 3948 Євро, а відповідач взяв на себе зобов’язання щодо повернення позивачу у строк до 05.09.2008 року вказану суму. Але, після настання строку виконання зобов’язань відповідач всіляко ухиляється від виконання свого обов’язку та повернення грошових коштів, а часткового повернення суми позики зі сторони відповідача – не відбувалося. На час подання позову сума заборгованості відповідача за договором позики від 05.09.2008 року у сумі 3948,00 ЄВРО склала за офіційним курсом Національного Банку України – 40 908,78 грн. Позивач з метою досудового врегулювання спору спрямував на адресу відповідача письмове повідомлення-вимогу про сплату заборгованості за договором позики і пені за порушення грошового зобов’язання від 19.05.2010 року на його розрахунковий рахунок у Банковської установі, що підтверджується наданими до суду листом та поштовим відправленням від 26.05.2010 року. Повторно позивачем було спрямовано на офіційну адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів телеграмою № 11/101 від 05.08.2010 року, що була вручена о 18-30 год. цієї ж доби дружині відповідача. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем було грубо порушені умови договору позики від 05.08.2008 року та приписи статей 1046 – 1050 Цивільного Кодексу України. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 05.05.2008 року у розмірі 40 908, 78 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму пені за договором позики від 05.05.2008 року у розмірі 3 429,59 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 3 % від суми заборгованості за договором позики від 05.05.2008 року у сумі - 60,25 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму інфляційних нарахувань за договором позики від 05.05.2008 року у розмірі 9 769,02 гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму державного мита у розмірі – 547,13 гривень та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі -120,00 грн.
У судовому засіданні був присутній представник позивача - адвокат ОСОБА_3, який надав до суду пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та уточнив позовні вимоги, в яких просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму витрат пов’язаних з викликом відповідача у судове засідання. А саме витрати на телеграму у сумі 29 гривень 66 копійок, та витрати пов’язані з наданням оголошення в газеті у розмірі 32 гривні 43 копійки.
Відповідач у судове засідання не з'явився, але про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать телеграма та оголошення в газеті.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Так, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем дійсно було укладено 05.08.2008 року договір позики, згідно якого відповідач отримав від позивача грошові кошти, що еквівалентні сумі 3948 Євро, що за офіційним курсом Національного Банку України складають - 40908,78 грн. та зобов’язався повернути позивачу цю суму у строк до 05.09.2008 року.
Взяте на себе зобов’язання відповідач не виконав та грошові кошти позивачу повернути не були.
Позивач неодноразово з метою досудового врегулювання спору спрямував на адресу відповідача повідомлення із вимогами про сплату заборгованості за договором позики і пені за порушення грошового зобов’язання, що підтверджується наданими до суду листом, поштовим відправленням від 26.05.2010 року та телеграмою № 11/101 від 05.08.2010 року, що була вручена о 18-30 год. цієї ж доби дружині відповідача.
Згідно до статті 1046 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтєю 1047 Цивільного Кодексу України встановлена форма договору позики у вигляді розписки позичальника, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до статті 1048 Цивільного Кодексу України зазначено, що п озикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтєю 1049 Цивільного Кодексу України встановлений обов'язок позичальника повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
А відповідно до статті 1050 Цивільного Кодексу України визначені н аслідки порушення договору позичальником, згідно якої якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, тобто із врахуванням сплати 3% річних, пені та індексу інфляції за весь час прострочення.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідача із врахуванням % річних, пені та індексу інфляції, що становить - 605,25 грн., 3429,59 грн. та відповідно 9769,02 грн. повністю відповідає приписам чинного законодавства України.
Як передбачено ст. 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків у числі інших є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст.. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин, відповідач порушив умови договору позики, а вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому суд вважає за необхідним стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 547,13 гривень, на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 гривень, витрати на відправлення телеграми у сумі 29, 66 гривень та витрати на розміщення оголошення в газеті в сумі 32, 43 гривні.
На підставі вищевикладеного, керуючись 10, 11, 59, 60, 88, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст.. 202 – 205, 628, 629, 1046 – 1050 ЦК України, СУД –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 05.05.2008 року у розмірі – 40 908,78 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму пені за договором позики від 05.05.2008 року у розмірі – 3429,59 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 3% від суми заборгованості за договором позики від 05.05.2008 року у сумі – 605,25 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму інфляційних нарахувань за договором позики від 05.05.2008 року у розмірі – 9769,02 грн..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму державного мита у розмірі – сумі 547,13 гривень, на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 гривень, витрати на відправлення телеграми у сумі 29, 66 гривень та витрати на розміщення оголошення в газеті в сумі 32, 43 гривні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом України, в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
У цьому разі, строк, протягом якого розглядалася заява не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Головуючий: Матвєйшина О.Б.