Копія:

                                                                                                                 Справа № 2-а-712/10

                                    ПОСТАНОВА

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2010 року                                                             м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій протиправними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

           ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про зобов”язання здійснити перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач отримує пенсію по втраті годувальника, призначену йому управлінням ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області. Крім того, він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, про що має посвідчення. Позивач має право на додаткову пенсію, передбачену Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Згідно ст. 51 даного закону, особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров”ю. Призначається в розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           В зв”язку з цим, позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплаті йому додаткової пенсії. Згідно наданої відповіді, позивачу додаткова пенсія фактично виплачувалось в розмірі 5% прожиткового мінімуму для особ, які втратили працездатність. Відповідач повідомляє, що дану виплату здійснює на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.12.2008 року та Закону України „Про державний бюджет 2008-2010 року”.

           Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

           Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод забороняється.

           У відповідності з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

            Таким чином, проведена відповідачем виплата додаткової пенсії як постраждалому  внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та Закону України „Про Державний бюджет 2008-2010 року”, не має під собою правового обгрунтування, не підкріплене посилання на норми чинного законодавства і є всього лише спробами незаконно звузити права працюючих пенсіонерів.

         Дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії позивач вважає незаконними, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.

         Позивач просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку пенсії протиправними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок додаткової пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, 22.05.2008 року в розмірі встановленому ст. 51 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (15% мінімальної пенсї за віком) та виплатити різницю між перерахованою та встановленою додатковою пенсією. Зобов”язати відповідача здійснити виплату даного виду пенсії вподальшому згідно чинного законодавства.

        Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

        Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію отримує з дитинства, отримує пенсію по втраті годувальника. Згідно посвідчення №НОМЕР_1, є громадянином, який постійно проживає на території посиленого радіоекологічного конторолю, категорія 4. Згідно даного посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  для  осіб, які постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного конторолю (щільність забруднення  грунту цезієм – 137 від 1 до 5 кі (км-2).

        Згідно ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач, як особа віднесена до категорії 4, має право на державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

       Згідно ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, додатква пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, особам віднесеним до категорії 4 призначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.  

         Позивач стверджує, що додаткова пенсія йому виплачувалась в менших розмірах, ніж передбачено цією вимогою закону. В той час, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус...” дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

          Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

         22.05.2008 року рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, якими з 01.01.2008 року були внесені зміни зокрема до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждпали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

          Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняи їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

          За таких обставин, виплата додаткової пенсії позивачу в розмірах, менших, ніж визначено ст. 51 цього Закону, на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. 51 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і її слід визнати протиправною.

           У відповідності з ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов”язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк звернення громадянина до адміністратвного суду за захистом своїх прав чи свобод. А тому, позов про стягнення зазначених сум підлягає задоволенню в межах шестимісячного строку з часу звернення позивача до суду.

            На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 КАС України, суд, -

                                                                        ПОСТАНОВИВ:

            Позов задоволити частково.

            Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у здійсненні перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_1 протиправними.

             Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно до ст. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ та виплачувати її щомісячно, починаючи з 28.04.2010 року, виплативши заборгованість за період з 28.04.2010 року по 28.10.2010 року.

            Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення.

            У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Суддя: (підпис)

  Вірно:

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області                                                                                     А.П. Карнаух