СПРАВА № 2-4833

                                        2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ Е Н Е М  УКРАЇНИ

      05 жовтня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого: Попової О.М.,

при секретарі: Ждановій Ю.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, де просить суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги визнав в повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши й оцінивши в сукупності докази по справі, доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, позивачка перебувала з відповідачем у шлюбі з 30.05.1964 року до 01.01.1978 року.

Однак спільне проживання і сімейні відносини з ним тривали менше 10 років. З початку 1974 року до розірвання шлюбу між ними фактично припинились шлюбні відносини. Із відповідачем мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

За час спільного з ним проживання відповідач не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, свій заробіток не вносив до сімейного бюджету, витрачав його у своїх власних інтересах.

З 1974 року позивачка проживала одна з сином. Шлюбних відносин не відновлювали.

Житловий будинок АДРЕСА_1 прийнятий в експлуатацію рішенням державної комісій № 785 від 30.09.1965 року.

30.09.1965 року був виданий ордер № 003979 на ім'я ОСОБА_2 (з родиною, що складається з 3 чоловік - ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3) для отримання у ЖБК «Батьківщина» квартири № 29 на підставі рішення комісії № 103 від 24.09.1965 року.

У 1979 році ОСОБА_2 на підставі заяви добровільно вибув з членів ЖБК «Батьківщина», а позивачка на підставі заяви вступила в члени кооперативу замість вибулого ОСОБА_2 і виплатила пай, відповідно до норм ст. 24 Статуту ЖБК «Батьківщина», у зв'язку з чим є повноправним членом ЖБК «Батьківщина» з 1979 року.

Пайові внески у розмірі 4900,0 (чотири тисячі дев'ятсот) рублів внесені позивачкою повністю 30.12.1980 року, що підтверджується довідкою № 7 від 12.03.2010 року.

Відповідач жодних коштів не вклав для придбання цього майна, хоча й вписаний до ордеру.

Відповідно до ст. 146 ЖК, п. 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в підпункті "а" п. 6 постанови від 18 вересня 1987 р. N 9 "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" та підпункті "б" п. 11 постанови від 22 грудня 1995 р. N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" при повному внесені пайових внесків за квартиру, надані члену житлово-будівельного кооперативу, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири.

Відповідно п.71 Листа Верховного суду України від 26.05.2001 р. «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру, відповідно до ст. 15 Закону "Про власність" набувають права власності на квартиру.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про власність" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) у члена ЖБК виникає право власності на квартиру внаслідок повного внесення пайового внеску за надану в користування квартиру. Тому в разі, коли право на пай, з повною виплатою якого виникло право власності на квартиру в будинку ЖБК, належить одному з подружжя, останній з цих підстав набуває права власності на квартиру відповідно до частки, яку складає належна їй частина паю у повній сумі пайового внеску.

Як вбачається із довідки № 7 від 12.03.2010 року пайові внески у розмірі 4900,0 (чотири тисячі дев'ятсот) рублів внесені позивачкою.

Відповідно до вимог ст. 57 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, але на кошти одного з них, належить йому особисто (п. 3 ч. 1).

Суд також може визнати особистою власністю майно, набуте одним із них під час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин (ч. 6).

Враховуючи наведене, суд вважає вимоги позивачки  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного й у відповідності зі ст.ст. 10, 11, 59, 60, 212-215 ЦПК України, п.3 ч.1, ч.6 ст. 57 СК України суд, -

В И Р І Ш И В:

        Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: