Справа № 2-1341/2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М * Я  М       У К Р А Ї Н И

13 грудня  2010 року

Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого – судді Запорожченко О.О.,

при секретарі – Макаровій Ю.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк» в особі Луганської філії ВАТ «Державний ощадний банк» про зобов»язання відстрочення виконання зобов»язань за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов»язання відстрочення виконання зобов»язань за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 березня 2008 року між позивачем та відповідачем в особі заступника начальника роздрібного бізнесу філії Луганського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» Гарькуша І.Г., що діяла на підставі довіреності від 04 грудня 2007 року № 3028, було укладено кредитний договір № 77, щодо надання позивачу кредиту в сумі 175 000 доларів США, із сплатою 13,5 % річних, з кінцевим терміном повернення – 06.03.2028 року, на придбання житлового будинку.

Позичальник зазначає, що він з моменту укладення кредитного договору належним чином виконував умови договору, однак з лютого 2009 року він не має можливості належним чином виконувати умови договору, а саме: у повному обсязі виплачувати відсотки та основну заборгованість за кредитним договором, у зв»язку з фінансовою кризою у світі та в Україні, збільшення вартості долару США відносно гривні більш ніж на 50 %, а також неблагоприємні зовнішні умови, а саме: вкрай негативна риночна кон»юнктура ринку в Україні, яка стосується зупинки виробництва, споживчої потреби, що впливає на зупинку трудової зайнятості населення, скорочення штатів та закриття підприємств, а також розвиток кризисних явищ в економіці України.

Позивач посилається  на документальні підтвердження, що свідчать про складну фінансово-економічну ситуацію в Україні, яка об»єктивно, неблагоприємно відобразилася на неможливості виконувати позивачем свої зобов»язання за кредитним договором, а саме: рішення СНБО від 20.10.2008 року «Про без відкладні міри з посилення фінансово-бюджетної дисципліни і мінімізації негативного впливу світової фінансової кризи,   на економіку України»; Закон України № 639-ІV від 31.10.2008 року «Про першочергові міри з запобігання негативних наслідків фінансової кризи та внесення змін в деякі акти України»; дані про стрімке зростання курсу долару США з порівнянням з датою укладання кредитного договору; проведені у листопаді 2008 року – березні 2009 року Президентом України та Кабінетом Міністрів україни ряду скликань з питань запобігань фінансово-економічної кризи.

Позивач вважає що вищевикладене мають для нього об’єктивний, невідтворний, непереборний характер, який не залежить  від волі та дій позивача та має прямий-причинно-слідчий зв»язок з можливим порушенням позивачем своїх зобов»язань за договором, а саме: несвоєчасну оплату відповідних грошових коштів за договором , в тому числі оплати відсотків за користування кредитом, згідно графіку погашення.

Тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою в якій просить суд постановити рішення, яким зобов»язати відповідача відстрочити виконання його зобов’язань за договором кредиту № 77 від 06 березня 2008 року за основним боргом на 24 місяці, а за відсотками на 12 місяців.

Представник позивача у судове засідання не з»явився, до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, до початку розгляду справи надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, надав суду письмові заперечення проти позову, вимоги позову не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив, що  06 березня 2008 року між позивачем та відповідачем в особі заступника начальника роздрібного бізнесу філії Луганського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» Гарькуша І.Г., що діяла на підставі довіреності від 04 грудня 2007 року № 3028, було укладено кредитний договір № 77, щодо надання позивачу кредиту в сумі 175 000 доларів США, із сплатою 13,5 % річних, з кінцевим терміном повернення – 06.03.2028 року, на придбання житлового будинку.

Матеріалами справи було встановлено, що відповідачем було порушено умови кредитного договору, та відповідач був вимушений звернутись до суду з позовом до ОСОБА_1 та його поручителя ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін), то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наведені обґрунтування позову позивачем не доводять, що неналежне виконання зобов»язань за кредитним договором виявилося внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин. Не було надано жодних документальних підтверджень негативного впливу світової кризи саме на діяльність позивача, а були вказані ним лише загальновідомі факти. Не було надано жодного документального підтвердження щодо підтвердження прямого причинно-слідчого зв»язку між неблагоприємними зовнішними умовами, а саме: вкрай негативною риночною кон»юнктурою ринку в Україні, яка стосується зупинки виробництва, споживчої потреби, що впливає на зупинку трудової зайнятості населення, скорочення штатів та закриття підприємств, розвитку кризисних явищ в економіці України та платоспроможністю позивача, щодо виконання ним своїх зобов»язань за кредитним договором.

Відповідно до ст..617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.п. 1.13 договору іпотечного кредиту № 77 від 06.03.2008 року валютні ризики під час виконання зобов»язань за договором несе позичальник.

Позивач приймаючи на себе зобов»язання за кредитним договором був ознайомлений з вищевказаним пунктом договору, та поставивши в кредитному договорі свій підпис підтвердив повне розуміння предмета та змісту договору.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 59, 60, 88, 212-215 ЦПК України,  ст. ст. 526,530, 617, 628, 629, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити у зв"язку з необгрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження шляхом подачі до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська апеляційної скарги.

Суддя                                                                               О.О.Запорожченко