Справа № 2-а-26

                                                                                                                                             2010 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         10 грудня 2010 року                                                                     Біляївський районний суд

                                                                                                                         Одеської області

в складі: судді – Мельничук Н.І.

при секретарі – Пилаєвої В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Біляївка цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Троїцької сільської Ради про визнання приватизації житлового будинку недійсною, суд, –

В С Т А Н О В И В:

         Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи його тим, що в 1987 році його, після закінчення Велико-Анадольського лісового технікуму було направлено на роботу до Одеського лісового господарства. Після працевлаштування йому було надано житло – житловий будинок б/н у с. Троїцьке, Біляївського району, Одеської області. З 1987 року він разом із членами своєї родини зареєстровані у вказаному будинку, але проживають у тещі, оскільки наданий йому будинок не був придатний для проживання з маленькими дітьми.

         Згодом йому стало відомо, що розпорядженням Троїцької сільської Ради житловий будинок АДРЕСА_1 був переданий у власність ОСОБА_3

         Позивач вказує, що він не отримував жодного документа про вилучення у нього житлового будинку, а тому просить суд визнати приватизацію житлового будинку на ім’я ОСОБА_3 недійсною, скасувати розпорядження Троїцької сільської Ради про приватизацію будинку на ім’я ОСОБА_3 та скасувати свідоцтво про право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 видане на ім’я ОСОБА_3.

         В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на задоволенні позову наполягав в повному обсязі.

         Представник відповідача Троїцької сільської Ради ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи, щодо приватизації житлового будинку АДРЕСА_1 видане на ім’я ОСОБА_3, Троїцька сільська Рада діяла у межах своїх повноважень та відповідно до чинного законодавства.

         Представник третьої особи Державного підприємства «Одеське лісове господарство» ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, вказуючи, що позивач дійсно працював у Біляївському лісництві, але ордеру, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення він не отримував.

         Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, вказуючи, що приватизація житлового будинку АДРЕСА_1 на її ім’я була проведена відповідного до чинного законодавства.

         Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що спірний будинок вважався лісничим, позивач прожив у ньому біля 6 місяців, а потім разом із сім’єю проживав у тещі.

         Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що ОСОБА_1 в спірному будинку прожив не багато та переїхав до тещі. Після нього там мешкали інші люди.

         Свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що коли він прийшов на роботу, ОСОБА_1 в будинку не проживав.

         Вислухавши позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_4, третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не обґрунтований та в його задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

         В судовому засіданні встановлено, що 23 березня 1987 року ОСОБА_1 був прийняти на роботу в Біляївське лісництво ОДЛГО «Одесаіс» на посаду майстра лісу, згідно наказу № 31-К від 16.03.1987 року, а 01.10.1994 року він за власним бажанням з роботи звільнився.

         20.02.1995 року ОСОБА_1 був прийнятий на тимчасову роботу лісником Біляївського лісництва, а 12.05.2003 року переведений на посаду майстра лісу.

         12.05.2003 року позивач був переведений на посаду помічника лісничого Біляївського лісництва. 22.01.2009 року він був ознайомлений № 88 від 31.12.2008 року про ліквідацію його посади та запропоновано перейти на посаду майстра. На переведення він не погодився та 06.04.2009 року був звільнений на підставі ст. 40 КзпПУ.

         Судом також встановлено, що в період з 1987 по 1988 року позивач дійсно проживав у будинку б/н в с. Троїцьке, що перебував на балансі Державного підприємства «Одеське лісове господарство», а згодом проживав у своєї тещі. Вказана обставина сторонами не заперечувалась та підтверджується поясненнями свідків.

         Рішенням Троїцької сільської Ради від 19.04.2007 року спірному житловому будинку було присвоєно адресу: АДРЕСА_1.

         Відповідно до ст. 118 ЖК України – службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

         Згідно до ч.2 ст. 121 ЖК України – службові жилі приміщення надаються за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації, правління колгоспу, орану управління іншої кооперативної та іншої громадської організації.

         В силу ч.1 ст. 122 ЖК України – на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане жиле приміщення.

         Але позивачем до суду не представлено доказів того, що йому дійсно була надане спірне службове приміщення та отримання ним спеціального ордеру для вселення у надане житлове приміщення.

         Крім того, суд не бере до уваги надану позивачем довідку Троїцької сільської Ради № 1913 від 17.07.2007 року, оскільки вона не містить інформації стосовно прописки ОСОБА_1 та членів його родини.

         Суд також не бере до уваги штампу у паспорті ОСОБА_1, про те, що він з 24.04.1986 року зареєстрований в АДРЕСА_1, оскільки в трудових відносинах з ОДЛГО «ОДЕСАЛІС» він перебував з 23.03.1987 року та в той час перебував на навчанні у технікумі.

         Таким чином, суд приходить до висновку, що приватизація житлового будинку на ім’я ОСОБА_3 не порушує права та інтересів ОСОБА_1, а тому в позові необхідно відмовити.

         Керуючись ст.ст. 161-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 118, 121, 122 ЖК, України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Троїцької сільської Ради про визнання приватизації житлового будинку недійсною – відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів апеляційної  скарги з дня проголошення постанови.

          Суддя :                                                                                                          Н.І. Мельничук