Справа № 22ц-7772/10 Головуючий у І інстанції Шелестов К.О.
Категорія 5 Доповідач Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Приходченко А.П.
суддів – Варенко О.П., Городничої В.С.
при секретарі – Солодовій І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2010 року про забезпечення позову за позовною заявою приватного підприємства фірми «Глобал Тур» до ОСОБА_1 про визнання права власності,
встановила:
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.05.2010 р., якою йому заборонено будь-яким способом відчужувати, здавати у користування у т.ч. і на умовах оренди частину нежитлового приміщення АДРЕСА_1. Відповідач посилається на те, що справа непідсудна цьому суду, оскільки предметом розгляду справи є стягнення грошової суми шляхом звернення стягнення на нежитлове приміщення. Позивачем вже подавалася аналогічна справа і ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.04.2010 р. визначено, що справа повинна розглядатися за місцем знаходження відповідача, тобто в Шевченківському районному суді м. Києва. Відповідач також зазначає, що судом незаконно здійснено забезпечення позову раніше, ніж відкрито провадження у справі.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.
Зазначені норми чітко встановлюють, що вжиття заходів забезпечення позову здійснюється лише після відкриття провадження у справ /за винятком правил ч.4 ст.151 ЦПК України/.
В порушення встановленого порядку здійснення забезпечення позову судом винесена ухвала про забезпечення позову 12.05.2010 р., тоді як провадження у справі відкрите 13.05.2010 р.
Відповідно до ч.2 ст.151 і ч.3 ст.152 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні бути зазначені певні дані, а види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення; з»ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й відповідача.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не перевірив відповідність заяви позивача вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України, не перевірив, чи дійсно між сторонами існує спір про право власності на частину приміщень будівлі АДРЕСА_2
З матеріалів справи вбачається, що з 2001 р. до 2003 р. між сторонами було укладено договір оренди приміщень площею 55,9 кв.м по АДРЕСА_2 /а.с.185-188/.
У 2003 р. ППФ «Глобал Тур» звертався з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми за рахунок переобладнаного спірного приміщення /а.с.195/, у 2009 р. той же позивач звертався з позовом до того ж відповідача про стягнення суми з урахуванням збільшення її вартості і просив суму стягнути за рахунок нежитлових приміщень та визнати право власності за фірмою на спірні приміщення /а.с.234-237/. Кожного разу судами виносилися ухвали про забезпечення позовів /а.с. 195-239/. Ухвалами апеляційного суду Дніпропетровської області від 28.04.2010 р. були скасовані ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.10.2009 р. про відкриття провадження у справі та від 11.11.2009 р. про забезпечення позову у зв’язку з порушенням правил підсудності /а.с.230-233/.
За таких обставин суду, постановлюючи ухвалу від 12.05.2010 р. про забезпечення позову, слід було перевірити, чи дійсно між сторонами виник спір про право власності на спірні приміщення, чи розглянуті попередні справи та чи не є теперішній позов таким, що повторно поданий з тих же підстав про спір між тими ж сторонами, про той самий предмет.
Суд, забезпечивши позов шляхом заборони укладати договори оренди приміщень, не перевірив, чи не буде, як наслідком такого забезпечення позову, спричинення збитків відповідачеві і не перевірив наявність підстав вимагати у позивача внесення застави відповідно до ч.2 ст.155 ЦПК України.
Зважаючи на те, що ухвала в частині задоволення заяви про забезпечення позову постановлена з чисельними порушеннями вимог процесуального права, вона підлягає у цій частині скасуванню відповідно до вимог п.2 ст.312 ЦПК України.
Враховуючи також і те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України, не містить обґрунтування співмірності заявлених видів забезпечення з позовними вимогами, позивачеві слід відмовити і у задоволеній судом частині вимог про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 травня 2010 року скасувати в частині заборони ОСОБА_1 відчужувати, здавати у користування в тому числі і на умовах оренди частину нежитлового приміщення АДРЕСА_1
У задоволенні заяви приватного підприємства фірми «Глобал Тур» про забезпечення позову у цій частині відмовити.
В решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.
Головуючий
Судді