Справа № 22ц-9797/10 Головуючий у І інстанції Руденко В.В.
Категорія 52 Доповідач Приходченко А.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого – Приходченко А.П.
суддів – Варенко О.П., Городничої В.С.
при секретарі – Солодовій І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Голден Тайл» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Голден Тайл» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
встановила:
В апеляційній скарзі ТОВ «Голден Тайл» ставить питання про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28.05.2010 р., яким частково задоволено позов ОСОБА_1 Позивача поновлено на посаді менеджера з продаж Дніпропетровського дистрибуційного центру ТОВ «Голден Тайл», стягнуто з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 67960 грн. 32 коп., моральну шкоду у розмірі 100 грн. В іншій частині відмовлено.
Апелянт просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що при звільненні позивача був дотриманий порядок звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України, але суд не дав належної оцінки наданим доказам; судом задоволено вимоги про стягнення моральної шкоди без належних доказів про спричинення моральної шкоди.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював менеджером з продажу Дніпропетровського дистрибуційного центру ТОВ «Голден Тайл» згідно з наказом про прийняття на роботу № 15к від 18.01.2008 р.
Наказом № 012 від 12.11.2008 р. позивачу була винесена догана за систематичне порушення трудової дисципліни та невиконання Правил внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідача були службова записка в.о. начальника центру ОСОБА_3., акт від 10.11.2008 р., пояснення ОСОБА_1 /а.с.6/.
Наказом № 242к від 14.11.2008 р. позивача звільнено 17.11.2008 р. за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених Правилами внутрішнього трудового розпорядку, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Підставою для видання наказу були доповідні начальника центру ОСОБА_3. від 13.11.2008 р. і 14.11.2008 р., акти про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення /а.с.31/.
Перевіряючи законність звільнення позивача, суд вказав, що підстави для його звільнення, зазначені у доповідних від 13.11.2008 р. і від 14.11.2008 р. є нечітко визначеними і однозначно не передбачені як Правилами внутрішнього трудового розпорядку, так і посадовою інструкцією менеджера з продажу.
Судом також зазначено, оскільки наказ № 012к від 12.11.2008 р. про винесення позивачу догани йому було доведено до відома 14.11.2008 р., що підтверджується відповідним актом, і цього ж дня було видано наказ про звільнення позивача № 242к від 14.11.2008 р., ОСОБА_1 був позбавлений права оскаржити попередній наказ чи виправити свою поведінку.
За таких обставин суд обґрунтовано визнав незаконним звільнення позивача за п.3 ст.40 КЗпП України і відповідно до ч.ч. 1,2 ст.235 КЗпП України поновив його на роботі, стягнув на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 67960 грн. 32 коп., а також відповідно до ст.237-1 КЗпП України моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що при звільненні позивача було дотримано встановлений порядок звільнення працівника, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.3 ст.149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
З матеріалів справи вбачається, що за час роботи з січня по жовтень 2008 р. позивач не мав дисциплінарних стягнень. Вперше йому була винесена догана за запізнення на роботу на одну годину 10.11.2008 р., а 17.11.2008 р. він вже був звільнений за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених Правилами внутрішнього трудового розпорядку.
За клопотанням представників відповідача колегією суддів детально були досліджені підстави для звільнення позивача, зокрема досліджені доповідні записки ОСОБА_3. від 13.11.2008 р. і 14.11.2008 р., свої пояснення в судовому засіданні надав і Ліщук В.С.
Зокрема у доповідній записці від 13.11.2008 р. зазначено, що ОСОБА_1 12.11.2008 р. проігнорував поставлене завдання, без пояснення залишив робоче місце. Але у доповідній не зазначено, яке завдання не виконане, о котрій годині та на який час було залишено позивачем робоче місце /а.с.27/. Що стосується доповідної записки від 14.11.2008 р., то вона взагалі носить описовий характер. У ній не зазначено, яких обставин вона стосується /окрім того, що не зв’язався з ПП ОСОБА_2./, не вказано, яке конкретно завдання було поставлене позивачу 11.11.2008 р., які наслідки це спричинило.
Не були конкретизовані зазначені обставини і поясненнями свідка ОСОБА_3. у судовому засіданні.
До матеріалів справи залучена службова записка ОСОБА_1 на ім»я директора ТОВ «Голден Тайл» Ісаєнка А.В. від 14.11.2008 р., у якій він зазначив, що з 10.07.2008 р. він знаходиться в умовах, які перешкоджають виконанню його посадових обов’язків, пов’язуючи це з діями свого керівника ОСОБА_3. /а.с.5/. Представники відповідача не змогли пояснити, чи була ця записка предметом перевірки та чи було здійснено звільнення позивача з урахуванням цієї записки.
Слід також зазначити, що допитана у якості свідка зі сторони позивача бувший працівник Дніпропетровського дистрибуційного центру ТОВ «Голден Тайл» ОСОБА_4 пояснила, що працівникам дозволялося зустрічатися зі своїми клієнтами без заходу на роботу. Запізнення ОСОБА_1 10.11.2008 р. було пов’язане саме із зустріччю з клієнтом, що згодом і було підтверджено. Ці обставини викладені і самим позивачем у своїй пояснювальній записці від 10.11.2008 р. /а.с.24/.
Зазначені обставини свідчать про правильність висновків суду щодо незаконності звільнення позивача за систематичне невиконання обов’язків без поважних причин.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів про спричинення позивачу моральної шкоди, оскільки судом правильно зазначено, що моральна шкода завдана йому порушенням права на працю через незаконне звільнення. Розмір стягнутої моральної шкоди відповідає характеру завданих позивачу моральних страждань.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ТОВ «Голден Тайл» відхилити.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді