АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________

Справа № 11-1918/2010 р.

Категорія ст. 185 ч.3

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

Суддя Калініченко Г.П.

Доповідач Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

     7 грудня 2010 року  колегія суддів палати апеляційного суду Дніпропетровської області з кримінальних справ в складі:

            головуючого – судді Кузьменко В.М.

            суддів: Бровченко Л.В., Кухаря О.В.

        за участю прокурора Чепурка А.С.

        законного представника ОСОБА_1

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3  на вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 3 серпня 2010 року.

Цим вироком засуджені:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Васильківське Петропавлівського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта 1 клас, не працюючий, раніше судимий:

25.12.2009 року Ленінським районним судом  м. Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч. 3, 304, 75 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст.. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі.

    На підставі ст.. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.. 71 ч. 1 КК України ОСОБА_2 частково приєднане невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська  від 25.12.2009 року і остаточно до відбуття призначено 5 років позбавлення волі,

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта середня, який є учнем 1-го курсу ДПСЛ, раніше судимий:

25.12.2009 року Ленінським районним судом  м. Дніпропетровська за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України на 4 роки  позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,

за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі,    

На підставі ст.. 71 ч. 1 КК України ОСОБА_3 частково приєднане невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська  від 25.12.2009 року і остаточно до відбуття призначено 5 років позбавлення волі,

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженець м. Дніпропетровська, громадянин України, освіта неповна середня, раніше не судимий:

за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі,    

    На підставі ст..ст. 75, 194 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.

    На підставі ст..ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов’язаний періодично з’являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи, повідомлять ці органи про зміну місця навчання і мешкання.

    Стягнено  з ОСОБА_2, і ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілих ОСОБА_5 – 148 грн., ОСОБА_6 – 200 грн., ОСОБА_7 – 1342 грн., ОСОБА_8 6270 грн.

    ОСОБА_2 і ОСОБА_3 засуджено за те, що в період з 20.11.2009 року по 7.03.2010 року вони вчинили ряд крадіжок  чужого майна з проникнення в приміщення і житло. ОСОБА_4 засуджено за те, що 7.03.2010 року він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_9 і невстановленою особою вчинили крадіжку  чужого майна з проникнення в приміщення.

    ОСОБА_2 також засуджений за втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність.

    В апеляціях:

засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок щодо нього, застосувавши до нього ст. 69 КК України, посилаючись на визнання себе винним, чистосердечне каяття, сімейні обставини;

засуджений ОСОБА_3 також просить змінити вирок щодо нього і пом’якшити покарання, посилаючись на визнання себе винним, чистосердечне каяття, сімейні обставини.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення законного представника ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію засудженого ОСОБА_3, міркування прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засуджених не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у вчинені злочинів, за які їх засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі доказах, проти який не заперечували і самі засуджені, в зв’язку з чим справа розглядалася в порядку ст.. 299 КПК України.

Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого ОСОБА_2 вірно кваліфікував  за ст.ст. 185 ч. 3, 304 КК України, а дії засудженого ОСОБА_3 вірно кваліфікував  за ст. 185 ч. 3 КК України.

Призначаючи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ними, дані про особу, всі обставини по справі, в тому числі і ті, на які посилається в своїх апеляціях засуджені  і правильно прийшов до висновку про те, що міру  покарання вони повинні відбувати у вигляді позбавлення волі, відповідно до вчиненого призначивши їм строки покарання.

Оскільки засуджені вчини нові злочини в період іспитового строку, суд обгрунтовано призначив їм покарання за правилами ст. 71 КК України.

Доводи засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про суворість покарання безпідставні.

Отже, підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.    

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

    Апеляції засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 3 серпня 2010 року щодо них – без зміни.

    Судді: