АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

Справа № 11-1964/2010 р.

Категорія ст. 286 ч. 2

КК України

Головуючий в 1-й інстанції

суддя Мітрохін А.А.

Доповідач Кузьменко В.М.

У Х В А Л А

ИМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    14 грудня 2010 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

            головуючого – судді  Кузьменко В.М.

            суддів: Дрибаса Л.І., Кухаря О.В.

        за участю прокурора Харів Н.А.

        адвоката ОСОБА_1

        представника потерпілого адвоката ОСОБА_2

        потерпілого ОСОБА_3

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 і в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 20 вересня  2010 року.

    Цим вироком

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Оленівка Солонянського району Дніпропетровської області, громадянин України, освіта вища, який працює озеленителем в ТОВ «Дніпропарк»,  раніше не судимий,

засуджений за ст.. 286 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

    На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_4 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ст.. 76 КК України ОСОБА_4 зобов’язаний протягом іспитового строку періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції і повідомляти інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.

    Позов потерпілого ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнено з  ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 150000 грн.

В решті позов залишений без задоволення.

ОСОБА_4 засуджено за те, що 9 червня 2010 року близько 12 год. 45 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ-21114» державний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул.. Леніна сел.. Таромське м. Дніпропетровська зі сторони вул.. Островського в напрямку вул.. Кірова з швидкістю 60 км/год. при зміні напрямку руху, не переконавшись в безпеці маневру, в результаті чого виїхав на узбіччя, де напроти будинку № 201, розташованому на вул.. Леніна  в сел.. Таромське м. Дніпропетровська вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_3, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, які привели до ампутації лівої нижньої кінцівки на рівні нижньої третини  бедра. Засудженим були порушені вимоги п.п. 1.3, 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України.

    В апеляціях:

-   адвокат ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду в частині цивільного позову і справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині є несправедливим;

-   засуджений ОСОБА_4 також вважає рішення суду в частині стягнення суми моральної шкоди несправедливим, просить зменшити суму до 50000 грн., оскільки раніше він вже виплатив потерпілому 164900 грн.

В запереченнях потерпілий ОСОБА_3 просить вирок суду залишити без зміни, вважає його правильним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію і апеляцію засудженого ОСОБА_4, потерпілого ОСОБА_3 і в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти апеляцій засудженого і в його інтересах адвоката, а також просили рішення суду залишити без зміни, думку прокурора, який вважав за необхідне вирок суд залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція адвоката ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженого підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_4 у вчинені злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних у справі та досліджених у судовому засіданні доказах, проти яких не заперечує і сам засуджений.

Вина засудженого також підтверджується протоколом огляду місця події, показаннями потерпілого ОСОБА_3, висновками судово-автотехнічної експертизи, висновками судово-медичної експертизи щодо потерпілого.

 Суд дав правильну оцінку доказам і дії засудженого вірно кваліфікував  за ст. 286 ч. 2 КК України.

Призначаючи засудженому ОСОБА_4 покарання, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого ним, дані про особу, які позитивно його характеризують, всі обставини по справі і правильно прийшов до висновку про можливість застосування до нього ст..ст. 75, 76 КК України.

Разом з тим, вирішуючи питання цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, суд не достатньо врахував ту обставину, що засуджений вчинив злочин по необережності, його можливості і матеріальний стан. Більш того, засуджений до розгляду справи в суді виплатив потерпілому у добровільному порядку 164900 грн., про що свідчить розписка потерпілого. При таких обставинах колегія суддів вважає за можливе, задовольняючи  апеляцію засудженого, знизити  суму моральної шкоди стягненої судом на користь потерпілого з 150000 грн. до 50000 грн.

В решті підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів   У Х В А Л И Л А:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляцію засудженого ОСОБА_4  задовольнити, а вирок Ленінського районного суду  м. Дніпропетровська від 29 вересня 2010 року щодо останнього змінити: знизити  суму моральної шкоди стягненої судом на користь потерпілого ОСОБА_3  з 150000 грн. до 50000 грн.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Судді: