Справа № 2-3069/10
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
03 листопада 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Стрілець Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно, зміну часток у домоволодінні, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно, зміну часток у домоволодінні.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що 21 вересня 1993 року за договором купівлі-продажу жилого будинку він купив 59/100 частин жилого будинку в АДРЕСА_1, який складається з: літера «А -2»: приміщення 1-1 площею 11,0 кв.м., приміщення 1-2 площею 9,8 кв.м., приміщення 1-3 площею 15.5 кв.м., приміщення 1- 4 площею 8,5 кв.м., приміщення 1-5 площею 4,5 кв.м., приміщення 1-6 площею 2,5 кв.м., всього загальною площею 51,8 кв.м. , та гараж літера В. За цим договором купівлі-продажу на земельній ділянці розташований жилий глиновальковий будинок «А-1», жилою площею 44,3 кв. м та такі господарчі споруди: глиновальковий сарай Б; шлакоблочний гараж В; дерев'яне огородження І-б, бетонне І.
Відповідно до Положення «Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними до проживання» затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 р. №189 станом на серпень 2006 року вказаний житловий будинок знаходився в аварійному стані, з тієї підстави, що його технічний стан зазначався як стан крайнього ступеня непридатності для мешкання (загрожував обваленням і представляв загрозу життю для проживаючих громадян) і відповідав методиці виявлення ознак аварійності в будівлях житлового фонду.
Будинок перебував у незадовільному стані, непридатному для проживання, умови проживання в ньому не відповідали встановленим санітарним і технічним вимогам жилих будинків і жилих приміщень, в зв’язку з чим підлягав негайному ремонту, який розпочався у вересні 2006 року.
У приміщенні житлової прибудови літ. «А1-2» було переобладнано приміщення, а саме збільшено приміщення: «№1- 4» на 6,6 кв. м., а також до житлової прибудови літ. «А -2» було споруджено господарським способом приміщення мансарди (на схематичному плані - приміщення «№1-7») площею 44,1 кв.м.
Загальна площа житлової прибудови літ. «А1 -2» в результаті переобладнань складає 102.5 кв.м., а житлова 74,7 кв.м..
Роботи зі збільшення приміщення були проведені без належного дозволу, тому вважаються самочинними.
Рішенням №23/6 від 23.01.2009 року виконкому АНД районної ради м. Дніпропетровська було затверджено акт державної приймальної комісії від 08.12.2008 року про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів житлової прибудови літ. «А’-2» в кількості 2-х житлових кімнат площею 30,6 кв.м., загальною площею 58,4 кв.м., мансарди над «А-2» в кількості 1-ї житлової кімнати площею 44,1 кв.м., загальною площею 44,1 кв.м. по АДРЕСА_1
Тому, на підставі викладеного та у відповідності до ст.. 392 ЦПК України просить суд визнати за ним право власності на самовільно збудовані прибудову та мансардний поверх житлової прибудови. З урахуванням уточнень до позовної заяви просить суд визнати за позивачем право власності на 89/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлової прибудови літ. «А’-1», мансардного поверху до житлового прибудови, гаражу літ. В, споруд №1 та №І,
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення, аналогічні викладеним в змісті позовної заяви.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував.
Третя особа ОСОБА_3 до суду не з’явилась, надала до суду заяву, в які не заперечувала проти позовних вимог.
Представник третьої особи - КП «ДМБТІ» до суду не з’явився, надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори Блажновою Н.Ф., за реєстровим №1-5163, на праві власності належить 59/100 частин жилого будинку в АДРЕСА_1. згідно даного договору домоволодіння складалось з: житлового глиновалькового будинку А-І, жилою площею 44.3 кв.м., господарчих споруд: сараю Б, шлакоблочного гаражу В, дерев’яного огородження І-б, бетонне І.
В 2007 році позивачем в даному будинку самовільно, без належного на те дозволу, здійснено переобладнання, а саме: збільшено приміщення №1-4 на 6,6 кв.м., здійснено прибудову мансарди №1-7, площею 44,1 кв.м.
08 грудня 2008 року державною приймальною комісією було складено акт, яким прийнято до експлуатації житлову прибудову літ. «А’-2» з мансардою над «А’-2» по АДРЕСА_1
Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська №23/6 від 23.01.2009 року даний акт було затверджено.
Згідно ст.331 ч.2 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з часу завершення будівництва, прийняття в експлуатацію і державної реєстрації в БТІ.
Згідно ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В даному разі співвласниця будинку АДРЕСА_1, третя особа по справі, ОСОБА_3., проти здійснення переобладнання позивачем в належній йому частині будинку не заперечувала. Зазначеним переобладнанням права її не порушено.
Тому, зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на самовільно збудовані: житлову прибудову літ. «А1-2», мансардний поверх житлової прибудови літ. «А1-2» в будинку АДРЕСА_1, та, в зв’язку з цим змінити розмір часток співвласників, визнавши за позивачем право власності на 89/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1
В той же час, вимоги позивача щодо визнання права власності на гараж є безпідставними, оскільки право власності на зазначене нерухоме майно позивач має на підставі договору купівлі-продажу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 130, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 331, 376 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на самовільно збудовані: житлову прибудову літ. «А1-2» житловою площею 30,6 кв.м., загальною площею 58,4 кв.м., мансардний поверх житлової прибудови літ. «А1-2», житловою площею 44,1 кв.м., а всього житловою площею 74,7 кв.м., загальною площею 102,5 кв.м. АДРЕСА_1
Змінити розмір часток співвласників у домоволодінні АДРЕСА_1, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 89/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1, що складаються з: прибудови літ. А1-2, мансардного поверху літ.А1-2, гаражу літ. В, споруд №1,І.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд М.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом: І.І. Онуфрак
Голова суду: І.В. Дяченко
Рішення суду не оскаржувалося та набрало чинності 15 листопада 2010 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №2-3069/10 в приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Новоселівська, 9.
Голова суду: І.В. Дяченко