Справа  № 2-595/10          

                                                                                                                               2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           13 грудня  2010 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючої – судді Корнєєвої І.В.

                 при секретарі Кузьменко В.В.

                 за участі  позивача ОСОБА_1

                                 представника позивача ОСОБА_2

                                 відповідача ОСОБА_3

                                 представника відповідача ОСОБА_4

                                 відповідача ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому  засіданні  в залі суду № 12 м.Красноармійська цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_3,ОСОБА_5 про захист права власності  та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про  розподіл спільно нажитого майна  , визнання права власності  на майно ,

                                                             В С Т А Н О В И В :

           Зважаючи на складність у викладенні  рішення, на що потребується значній проміжок часу , суд вважає за необхідне проголосити  його вступну та регулятивну частини.    

          Керуючись, ст.ст.  3,4,5,6, 10, 14, 57-64, 67,72. 73, 208, 212, ,213-218 ЦПК України, суд

                                                                В И Р І Ш И В :

         Визнати спільною сумісною власністю подружжя  ОСОБА_1  та ОСОБА_3   майно:  спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн.,  холодильник «Норд»  вартістю 150 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн.,  кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн. , поліпшення у житловому АДРЕСА_1 в сумі  42 582 грн. ,а всього на загальну суму 55 532  грн.

        Виділити  ОСОБА_3  у натурі  майно, яке є сумісною власністю подружжя , а саме:  спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн. , а всього на загальну суму 7 560 грн.

        Виділити  ОСОБА_1   у натурі  майно, яке є сумісною власністю подружжя : холодильник «Норд»  вартістю 150 грн., кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., а всього на загальну суму 5390  грн.

        Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1   різницю у вартості Ѕ частини спільно набутого майна  подружжя в розмірі 1 085 грн.(одну тисячу  вісімдесят п’ять грн. ).

           Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3   вартість Ѕ частини поліпшень в житловому АДРЕСА_1  в сумі 21 291 грн., понесені витрати  по сплаті судового збору 277 грн. 66 коп., витрати по сплаті збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., витрати по  оплаті судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 790 грн. 72 коп., а всього  24 479 грн. 38 коп.(двадцять чотири тисячі чотириста  сімдесят  дев’ять  грн.. 38 коп.).

           В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .

           В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

           Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області  через Красноармійський  міськрайонний суд Донецької області  шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 10   днів  з дня його проголошення.  

           Вступна та  резолютивна частина  рішення проголошені 13 грудня 2010 р., з повним текстом рішення можливо буде ознайомитися  16 грудня 2010 р.

           Суддя:

                                                                                                                      Справа  № 2-595/10          

                                                                                                                               2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           13 грудня  2010 р. Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі : головуючої – судді Корнєєвої І.В.

                 при секретарі Кузьменко В.В.

                 за участі  позивача ОСОБА_1

                                 представника позивача ОСОБА_2

                                 відповідача ОСОБА_3

                                 представника відповідача ОСОБА_4

                                 відповідача ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому  засіданні  в залі суду № 12 м.Красноармійська цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_3,ОСОБА_5 про захист права власності  та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про  розподіл спільно нажитого майна  , визнання права власності  на майно ,

                                                             В С Т А Н О В И В :

          14 січня 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про захист права власності, зазначивши, що  з відповідачем ОСОБА_3 знаходився у зареєстрованому шлюбі до 13.11.2009 р. , сумісних дітей не мають. Після реєстрації шлюбу позивач  зареєстрував у належному йому АДРЕСА_1  відповідачів .У наступному відповідачі стали здійснювати неможливі умови для проживання у будинку позивача та позивач вимушений був піти на найману квартиру, де проживаю до теперішнього часу. У відповідача ОСОБА_3  є дорослий син  ОСОБА_5, який у процесі сварок виказував погрози позивачу фізичною розправою , які позивач  приймав як реальні, що було основою причиною уходу з будинку. Позивач звертався до правоохоронних органів , але постановою Красноармійського МРВ ГУМВС  від 13.09.2009 р. у порушенні кримінальної справи було відмовлено. Позивач  потребує житла , але сумісне проживання з відповідачами неможливе.Добровільно відповідачі  звільнити  будинок позивача  відмовляються.Позивач просить виселити  відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5 з належного позивачу  жилого АДРЕСА_1

           Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги  позивача не визнала , зазначивши  що вона має право проживати  у будинку, стан якого разом з позивачем  значно поліплила за час шлюбу.Відповідач  ОСОБА_3 заявила позов до ОСОБА_1 про розподіл спільного нажитого майна ,визнання права власності на майно, зазначивши, що  підчас сумісного проживання у шлюбі  проведені будівельні роботи у будинку , проведено газ, водопровід , що значно поліпшило вартість будинку .За час шлюбу було надбано майно:. спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн.,  холодильник «Норд»  вартістю 150 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн.,  кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн.Позивач просить  визнати  сумісно набутим у шлюбі майном : житловий АДРЕСА_1 з поліпшенями   у цьому будинку та господарськими  спорудами , майно: спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн.,  холодильник «Норд»  вартістю 150 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн.,  кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн., визнати за нею право власності на Ѕ частину жилого АДРЕСА_1, передати їй у власність майно на суму 7560 грн., а саме:  спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн. , а всього на загальну суму 7 560 грн. , залишити у власності  ОСОБА_1  майно, а саме : холодильник «Норд»  вартістю 150 грн., кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., а всього на загальну суму 5740 грн., зобов’язати її  сплатити  на користь  ОСОБА_1   різницю у вартості Ѕ частини спільно набутого майна  подружжя в розмірі 1 820 грн  У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 про виселення відмовити .

          Відповідач ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав , зазначивши, що він також допомагав позивачу провадити будівельні роботи , має право на проживання у зазначеному будинку.Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

            Заслухавши пояснення позивача , представника позивача , відповідачів , представника відповідача , з’ясувавши  обставини справи та перевірку їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не  підлягають  задоволенню, а позовні  вимоги ОСОБА_3  підлягають частковому задоволенню  з наступних підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що   позивач  ОСОБА_1та відповідач ОСОБА_3  перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.04.1990 р.,від шлюбу сумісних дітей немає .Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області  від 13 листопада 2009  р.  шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (а.с. 11).

             Відповідно до договору дарування  , посвідченого  20.12.19991 р. державним   нотаріусом  Красноармійської  державної нотаріальної контори  , реєстр № 5865,  позивачу ОСОБА_1 подаровано ОСОБА_6  АДРЕСА_1 (а.с. 9-10,22)

            В судовому засіданні встановлено, що  зазначеному будинку зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_3 та її син ОСОБА_5 з 1991 року.

            Відповідно до  ч.4 ст. 156 Житлового кодексу України припинення  сімейних відносин з власником будинку не позбавляє   членів сім’ї  права користування займаним приміщенням, у разі відсутності угоди між власником будинку і колишнім членом його сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням  до цих відносин застосовуються  правила , встановлені  ст.. 162 Житлового кодексу України.

           На підставі викладеного ,суд приходить до висновку , що  відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ,як колишні члени сім’ї позивача ОСОБА_1 мають право на користування жилим приміщенням  у жилому АДРЕСА_1 , який належить  позивачу.

            Відповідно до ст.ст.60,61 Сімейного Кодексу України  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві  спільної  сумісної власності незалежно від того , що один з них не мав с поважної причини самостійного заробітку(доходу), об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно , за винятком виключеного з цивільного обороту.

            Відповідно до ст.69 , 70 Сімейного Кодексу України  дружина і чоловік  мають право на поділ майна , що належить їм  на праві  спільної сумісної власності,  частки майна дружини та чоловіка  у разі поділу майна, яке є об’єктом  права спільної сумісної власності подружжя, є рівними , якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором .

            В судовому засіданні встановлено, що під час зареєстрованого шлюбу подружжям ОСОБА_1   було  придбано  наступне майно: спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн.,  холодильник «Норд»  вартістю 150 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн.,  кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн. , а також зроблені  поліпшення у житловому АДРЕСА_1.

          Позивач  ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3  з вартістю та  варіантами  поділу  спільно набутого майна  погодилися без проведення судової  товарознавчої експертизи.

          На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що спільно набуте майно подружжя підлягає наступному розподілу:

-ОСОБА_3 підлягає виділу  в натурі  майно, яке є сумісною власністю подружжя , а саме:  спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн. , а всього на загальну суму 7 560 грн.

 -ОСОБА_1  підлягає виділу   в натурі  майно, яке є сумісною власністю подружжя : холодильник «Норд»  вартістю 150 грн., кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., а всього на загальну суму 5390  грн.

          Різниця у вартості  Ѕ частини спільно набутого  майна  у розмірі 1085 грн.  підлягає стягненню з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1

          Відповідачем ОСОБА_3 заявлені вимоги про   визнання   сумісно набутим у шлюбі майном  житлового АДРЕСА_1 з поліпшенями   у цьому будинку та господарськими  спорудами та визнання права  власності на Ѕ частину зазначеного будинку.

          Відносно цих вимог  ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

          Відповідно до ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах , що не заборонені законом , зокрема з правочинів.

          Відповідно до ст.. 368 ЦК України майно набуте подружжям під час шлюбу , є їхньою спільною сумісною власністю, якшо інше не встановлено  договором або законом.Майно , набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім’ї , є їхньою спільною сумісною власністю , якщо інше не встановлено договором.

          По справі  була проведена  судова будівельно-технічна  експертиза , згідно висновків якої  визначено:

-  вартість відновлення АДРЕСА_1   без фізичного зносу складає 371 498 грн., тобто  будівля  аналогічного будинку  складає 371 498 грн. (а.с.96-97)
.-вартість будівельно-ремонтних робіт , виконаних по поліпшенню  жилого АДРЕСА_1 , без урахування фізичного зносу  складає 179 739 грн. , що менше   Ѕ частини будинку – 371 498 грн. : 2= 180 249 грн. (а.с.102)

.-вартість будівельно-ремонтних робіт , виконаних по поліпшенню  жилого АДРЕСА_1 , з урахування фізичного зносу  складає 154 816 грн. , що менше   Ѕ частини будинку – 371 498 грн. : 2= 180 249 грн.  (а.с. 102)

         На підставі викладеного  суд приходить до висновку, що  

-частка ОСОБА_3 у проведених по будинку поліпшеннях без урахування фізичного зносу  складає  179 739 грн. : 2 =  89 869,50 грн., що складає  24,19  %  від  відновлюваної вартості будинку  -371 498 грн.

-частка ОСОБА_3 у проведених по будинку поліпшеннях без урахування фізичного зносу  складає  154 816  грн. : 2 = 75 908   грн., що складає   20,43 %  від  відновлюваної вартості будинку  -371 498 грн.,

 тобто  частка  ОСОБА_3 у проведених поліпшеннях   менше 1/4 частини   вартості  будинку.

          Тобто , суд приходить до висновку, що частка  відповідача  ОСОБА_3  у проведених подружжям ОСОБА_3 поліпшеннях   житлового будинку за період  1990-2009 р.  суттєво не збільшила  вартість  жилого будинку ,  внаслідок чого  немає підстав  для визнання за відповідачем ОСОБА_3 права власності  на Ѕ частину житлового АДРЕСА_1.

              Відповідно до ст.. 370 ЦК України  співвласники мають право на виділ у натурі  частки із майна , що є у спільній сумісній власності ,  частки кожного з співвласників у спільній сумісній власності є рівними.

              Відповідно до ст..364 ЦК України якщо виділ у натурі частки із спільного  майна є неможливим, співвласник який бажає виділу має право на одержання від інших співвласників грошової або  іншої матеріальної компенсації вартості його частки.  

              Згідно висновку  судової будівельно –технічної  експертизи  відповідно до вимог діючих будівельних норм та правил можливість розподілу в натурі  житлового АДРЕСА_1 відсутня, проведені поліпшення неможливо відділити від житлового будинку , виділити  у натурі Ѕ частку у відсотковому відношені  вартості поліпшень ,проведених у 1990-2009 рр. поліпшень у жилому будинку до вартості жилого будинку ,в т.ч. з урахуванням зносу , неможливо (а.с. 102 ).

             На підставі викладеного , з урахуванням вимог ч.2 ст.. 183 ЦК України, ст..11 ЦПК України  суд приходить до висновку, що у зв’язку з неможливістю відокремлення  від жилого будинку  поліпшень , проведених подружжям ОСОБА_3 під час шлюбу ,  та з урахуванням  того, що відповідачем ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок з поліпшеннями у будинку , а також того , що  частка  ОСОБА_3 у проведених поліпшеннях жилого будинку  складає Ѕ , що у свою чергу складає менше ніж ј частини вартості будинку ,   відповідач ОСОБА_3 має право на грошову компенсацію  своєї частки у проведених поліпшеннях  у жилому АДРЕСА_1.

             Визначаючи розмір грошової компенсації , суд враховує  висновок судової будівельно-технічної експертизи  про те, що витрати на виконання ремонтних робіт та ринкова вартість  мають    різну економічну природу  та не можуть бути співпорівняні (а.с. 102).

           Відповідно до   п. 7 ч.2 ,п.12 п/п «а»Постанови Пленуму Верховного суду України  від   22 грудня 1995 р. із наступними змінами «Про судову практику у справах за позовами  про захист права приватної власності» оскільки за чинним законодавством суд вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користування майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження  грошової компенсації за частку у спільній власності , якщо її неможливо виділити  або поділити майно  в натурі чи спільно користуватися ним.

           Вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно  суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін , а за його відсутністю – за дійсною  вартістю  майна на час розгляду спору.

          Під дійсною  вартістю розуміється  грошова сума , за яку майно може бути продано в данному населеному пункті  , для її визначення  при необхідності призначається експертиза

           Визначаючи  розмір  грошової компенсації частки  відповідача ОСОБА_3, суд враховує, що поліпшення- будівельно-ремонтні  роботи , проведені у жилому будинку неможливо відокремити від жилого будинку , ці  будівельно- ремонтні роботи  неможливо  реалізувати окремо  від жилого будинку , крім того  неможливо реалізувати  за визначену  експертом   вартість  будівельно-ремонтних робіт   у розмірі   179 739 грн.  без урахування  дійної (ринкової )  жилого будинку  з урахуванням проведених поліпшень , тобто  тієї вартості жилого будинку , за яку жилий будинок можливо  реалізувати у данні місцевості.

           Відповідно до  висновку  судової будівельно-технічної експертизи    визначено,що:

-ринкова вартість жилого АДРЕСА_1 Донецької області , з урахуванням поліпшень , які були зроблені під час  перебування подружжя ОСОБА_3 у шлюбі за період з 22.04.1990 р. по 13.11.2009 р. , на дату складання висновку складають 154 680 грн без НДС

-ринкова вартість жилого АДРЕСА_1 Донецької області , без  урахуванням поліпшень , які були зроблені під час  перебування подружжя ОСОБА_3 у шлюбі за період з 22.04.1990 р. по 13.11.2009 р. , на дату складання висновку складають 112 098  грн без НДС

           На підставі викладеного суд приходить до висновку , що ринкова вартість  поліпшень , проведених подружжям ОСОБА_3 під час шлюбу , складає 42 582 грн.   з розрахунку  154 680 грн. – 112 098 грн. =  42 582 грн., в наслідок чого частка  відповідача ОСОБА_3  у проведених поліпшеннях  у жилому будинку у грошовому виразі складає 21 291 грн. з розрахунку 42 582 грн.х Ѕ = 21 291 грн.

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню грошова компенсація  Ѕ части поліпшень , проведених у будинку під час шлюбу, у розмірі 21 291 грн.

           Відповідно до ст.ст.88,89 ЦПК України   з позивача ОСОБА_1 на користь відповідча ОСОБА_3 підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам  витрати по сплаті судового збору  в розмірі 277 грн. 66 коп., витрати по сплаті збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., витрати по  оплаті судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 790 грн. 72 коп.

          Керуючись, ст.ст.  3,4,5,6, 10, 14, 57-64, 67,72. 73, 208, 212, ,213-218 ЦПК України, суд

                                                                В И Р І Ш И В :

         Визнати спільною сумісною власністю подружжя  ОСОБА_1  та ОСОБА_3   майно:  спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн.,  холодильник «Норд»  вартістю 150 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн.,  кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн. , поліпшення у житловому АДРЕСА_1  в сумі  42 582 грн. ,а всього на загальну суму 55 532  грн.

        Виділити  ОСОБА_3  у натурі  майно, яке є сумісною власністю подружжя , а саме:  спальний гарнітур  вартістю 1200 грн., холодильник «Атлант» вартістю  3450 грн. , пральну машину «Занусі» вартістю 2240 грн., пилосос вартістю 270 грн. , килим вартістю 400 грн. , а всього на загальну суму 7 560 грн.

        Виділити  ОСОБА_1   у натурі  майно, яке є сумісною власністю подружжя : холодильник «Норд»  вартістю 150 грн., кухонний гарнітур зі столешницею  вартістю 2000 грн. , витяжку вартістю 575 грн., газову панель вартістю 725 грн. , духову шафу «Ардо» вартістю  1140 грн. , тренажер вартістю 800 грн., а всього на загальну суму 5390  грн.

        Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1   різницю у вартості Ѕ частини спільно набутого майна  подружжя в розмірі 1 085 грн.(одну тисячу  вісімдесят п’ять грн. ).

           Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3   вартість Ѕ частини поліпшень в житловому АДРЕСА_1  в сумі 21 291 грн., понесені витрати  по сплаті судового збору 277 грн. 66 коп., витрати по сплаті збору за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., витрати по  оплаті судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2 790 грн. 72 коп., а всього  24 479 грн. 38 коп.(двадцять чотири тисячі чотириста  сімдесят  дев’ять  грн.. 38 коп.).

           В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .

           В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

           Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області  через Красноармійський  міськрайонний суд Донецької області  шляхом подачі до суду апеляційної скарги протягом 10   днів  з дня його проголошення.  

           Вступна та  резолютивна частина  рішення проголошені 13 грудня 2010 р., повний текст рішення виготовлений  16 грудня 2010 р.

 Суддя: