Справа № 2-а-1334/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2010 року  

Армянський  міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді  Шестаковської Л.П., за участю: секретаря Усікової А.А., розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Армянськ АР Крим справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення Державної автомобільної інспекції в м. Красноперекопськ  про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

    26.04.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділення Державної автомобільної інспекції в  м. Красноперекопськ, вказуючи, що постановою інспектора ДПС  ВДАІ м. Красноперекопськ,  який є посадовою особою  відповідача, його було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі  255 гривень за те, що він 26.04.2010 року о 9 годині 50 хвилин  по вул. Калініна  в м. Красноперекопськ ,  керуючи автомобілем «Ауді-80», державний номер НОМЕР_1, порушив правила зупинки, тим, що скоїв зупинку ближче  в зоні дії знаку «Зупинка заборонена», чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України. Зазначену постанову позивач просить визнати незаконною та скасувати, а провадження у справі закрити, оскільки інкрімінуємого правопорушення ним скоєно не було, а обставини, викладені у постанові, не відповідають дійсності. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідно до п. 15.1 Правил дорожнього руху України зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі. Згідно п. 15.2 Правил дорожнього руху України за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). П. 15.14 передбачає що, у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити – діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 Правил дорожнього руху України. Позивач вказує, що після вимушеної зупинки в місці, де зупинка заборонена, ним було виконано вимоги п. 15.14 Правил дорожнього руху України, а саме увімкнено аварійну світлову сигналізацію.

           У судове засідання сторони не з’явилися. Позивач надав  заяву про розгляд справи за його відсутності, просить позов задовольнити.

           Від представника відповідача, повідомленого належно, будь-яких заяв чи клопотань не надходило.

           Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити.

           Судом встановлено, що постановою інспектора дорожньо-патрульної служби відділення державної автомобільної інспекції в м. Красноперекопськ  АР Крим   Чистий Є.Ю. від 26.04.2010 року  позивача було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за те, що він 26.04.2010 року  по вул. Калініна  в м. Красноперекопськ, керуючи автомобілем «Ауди 80», державний номер  НОМЕР_1, порушив правила зупинки тим, що скоїв зупинку  в зоні дії дорожнього знаку  «Зупинка заборонена», чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху України.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості.   Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд, задовольняючи позов, зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

Підстав не довіряти поясненням позивача судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірною та підлягає скасуванню, бо суперечить вимогам ст.ст. 247 ч. 1 п. 1, 268 КУпАП.

            Керуючись ст.ст.2, 4, 6-11, 18, 23, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 247 ч. 1 п. 1, 268 КУпАП та  п.5 ч.1 ст. 10 Закону України «Про міліцію», суд

ПОСТАНОВИВ  :

           П озов   задовольнити.

            Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 092277 від  26 квітня  2010 року, винесену інспектором дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції в м. Красноперекопськ АР Крим Чистим Євгеном Юрієвичем, про притягнення  ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП,   визнати незаконною та скасувати.

    Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП,  закрити  у  зв’язку  з  відсутністю  в  його  діях  складу   зазначеного  правопорушення.

    Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя __________________________