КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
справа № 2-а-7801/10/1070
28 вересня 2010 року суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши позовну заяву Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.06.2009 року № 536, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Вишгородського району Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації з адміністративним позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.06.2009 року № 536 «Про зміну функціонального використання земельних ділянок гр. ОСОБА_1 з ведення особистого селянського господарства на ведення індивідуального садівництва на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області».
27 вересня 2010 року Прокурор Вишгородського району Київської області подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обгрунтвування якого зазначив, що подання позову після закінчення строку позовної давності пов’язано з тим, що факт наявності розпорядження, яке прокурор просить визнати протиправним та скасувати, став йому відомий лише в ході перевірки, яку проведено після спливу строку звернення до суду на виконання розпорядження Президента України від 23.06.2010 року № 956/2010-рп.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор Вишгородського району Київської області просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.06.2009 року № 536. До суду Прокурор Вишгородського району Київської області звернувся лише 27 вересня 2010 року, тобто з порушенням шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду прокурор зазначив, що він дізнався про наявність розпорядження лише в ході перевірки, проведеної на виконання розпорядження Президента України від 23.06.2010 року № 956/2010-рп після спливу строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо наявності поважних причин для поновлення строку звернення до адміністративного суду суд враховує наступне.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов’язків.
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно частини першої статті 19 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів – також з власної ініціативи прокурора.
Пунктом 4 наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 року № 3гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів» визначено, що прокурорам необхідно зосередити зусилля на додержанні законів, спрямованих на захист економічних інтересів держави від неправомірних посягань, зокрема щодо земельних ресурсів та природного середовища.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2, пункту 7 наказу Генерального прокурора України від 23.10.2009 року № 3/2гн «Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони навколишнього природного середовища» у цій сфері одним із пріоритетних питань є здійснення нагляду за додержанням законів щодо охорони земельних ресурсів, що здійснюється з урахуванням статистичних та аналітичних даних відповідних контролюючих, правоохоронних, інших державних органів, даних моніторингу довкілля, кадастрів природних ресурсів тощо. Пунктом 11.2 цього ж наказу галузеві підрозділи прокуратур обласного рівня зобов’язано забезпечити належну взаємодію природоохоронних прокурорів з міськими, районними, міжрайонними та іншими спеціалізованими прокурорами, а також із спеціально уповноваженими органами державного контролю у сфері охорони довкілля.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства та відомчих наказів Генерального прокурора України нагляд за додержанням законодавства у цій сфері має здійснюватися прокурорами не епізодично, а постійно.
Розпорядження, що прийняте відповідачем, є відкритим та доступним як для прокурора, так і для інших контролюючих органів.
З огляду на наведене суд вважає, що бездіяльність прокурора, невиконання ним визначених законом завдань і функцій, а також наказів Генерального прокурора України, не може визнаватися поважною причиною для поновлення строку звернення з адміністративним позовом.
За наведених обставин клопотання прокурора про поновлення строків звернення з адміністративним позовом до суду задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 100, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.06.2009 року № 536 – залишити без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя А.І. Балаклицький