Справа №2-7729

                                                         2010 рік

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

                      іменем  У К Р А Ї Н И

26 листопада 2010 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Князькова В.В.

при секретарі – Леонтьєвій Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми позики , посилаючись на наступні обставини: 27 квітня 2010 р. мати його друга ОСОБА_2 зайняла у нього в борг суму грошей у розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч ) грн. 00 коп., які зобов'язувалась повернути до 27 червня 2010 р. включно. На які цілі їй були потрібні кошти, йому не відомо.

Зазначає, що факт займу коштів підтверджується договором позики від 27 квітня 2010 року, підписаним власноручно відповідачем. Сума позики до сьогоднішнього моменту ОСОБА_2 не повернута в повному обсязі. Він неодноразово дзвонив відповідачу, зустрічався з нею з метою отримання коштів, але ОСОБА_2 посилалася на те, що в неї немає коштів. Вважає, що діями відповідача порушуються його законні права в зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду з огляду на наступне.

Згідно до п. 1 договору позики від 27.04.2010р., укладання та підписання цього договору свідчить про те, що умови договору позики повністю відповідають волевиявленню сторін і позичальник одержав від позикодавця встановлену в договорі суму в борг і зобов’язується повернути її до 27.06.2010 р. включно. Позичальник, відповідно до п. 2 договору позики від 27.04.2010 р. зобов’язується повернути позикодавцеві суму грошових коштів готівкою у м. Донецьку. У відповідності до п.п. 5,6 договору позики позичальник, тобто ОСОБА_2, не звільняється від відповідальності за вказаним договором у разі неможливості виконання нею грошового зобов’язання та позика вважається повернутою з моменту передачі позикодавцю грошових коштів, що повинно підтверджуватися розпискою позичальника. Оскільки сума боргу не була повернута, розписка ним не складалася, зазначає позивач.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні норми: згідно до ст. 1046 ЦКУ по договору позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж саму суму коштів (суму позики) чи родову кількість речей того ж роду та якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦКУ договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Ч. 1 ст. 1049 ЦКУ передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 ЦКУ передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк, тобто відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по повернення суми позики в розмірі 16000 грн. до 27 червня 2010 р. Однак ніяких дій по поверненню суми боргу позичальником не було вчинено до теперішнього часу в зв'язку з чим порушуються його законні інтереси та права і він вимушений звернутися до суду за їх захистом, зазначає позивач.

Просив стягнути з відповідачки на свою користь суму боргу у розмірі 16000 грн., судові витрати та витрати на послуги адвоката.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час  та місце слухання справи, та не повідомив суд про причини неявки.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 27 квітня 2010 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого вона зайняла у нього в борг суму грошей у розмірі 16000,00 грн. (шістнадцять тисяч ) грн. 00 коп., які зобов'язувалась повернути до 27 червня 2010 р. включно.

Згідно до п. 1 договору позики від 27.04.2010р., укладання та підписання цього договору свідчить про те, що умови договору позики повністю відповідають волевиявленню сторін і позичальник одержав від позикодавця встановлену в договорі суму в борг і зобов’язується повернути її до 27.06.2010 р. включно. Позичальник, відповідно до п. 2 договору позики від 27.04.2010 р. зобов’язується повернути позикодавцеві суму грошових коштів готівкою у м. Донецьку. У відповідності до п.п. 5,6 договору позики позичальник, тобто ОСОБА_2, не звільняється від відповідальності за вказаним договором у разі неможливості виконання нею грошового зобов’язання та позика вважається повернутою з моменту передачі позикодавцю грошових коштів, що повинно підтверджуватися розпискою позичальника.

Згідно до ст. 1046 ЦКУ по договору позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж саму суму коштів (суму позики) чи родову кількість речей того ж роду та якості.

Статтею 526 ЦКУ передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 530 ЦКУ якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк, тобто відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по повернення суми позики в розмірі 16000 грн. до 27 червня 2010 р.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частина 3 цієї ж статті встановлює, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.  

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У ст. 625 Цивільного кодексу України зазначається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки у вказаний у договорі строк позичальник не повернув суму боргу, суд вважає за необхідне стягнути її з відповідачки.

Також в силу ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору в розмірі 160 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 120 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення витрат на послуги адвоката задоволенню не підлягають, оскільки вони ніяким чином не підтверджені.

Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача: 16000 грн. + 160 грн. + 120 грн. = 16280 грн.  

На підставі ст.ст.625, 1046-1050 ЦК України та керуючись ст.ст.213-215, 224, 226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 16000 грн., судовий збір в розмірі 160 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 120 грн., а всього: 16280 (шістнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Ворошиловським районним судом м.Донецька за заявою відповідача про перегляд такого рішення, яка  може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії, а позивачем у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через даний суд протягом 10 днів після проголошення рішення.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного суду

 м. Донецька                                               Князьков В.В.