Справа 2-а-519-10

                                                   ПОСТАНОВА

                                                          Іменем України

         « 14 » грудня  2010 року.                     м. Володимир-Волинський

      Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі

      головуючого судді –    Канівця Л.Ф.,

при секретарі -             Венгловській О.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного Фонду  України у  м. Володимир-Волинський про визнання протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Володимир-Волинський щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії, як дитині війни , зобов’язання суб’єкта владних повноважень  здійснити  виплату  недоплаченої  як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги  до пенсії ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд до  Управління Пенсійного Фонду  України в м. Володимир-Волинський  про зобов’язання суб’єкта владних повноважень  виплатити недоплачену  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу  до пенсії.

Позивачка обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона наділена правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Протягом 2010 року позивачу така допомога не нараховувалася та не виплачувалася . Просить суд зобов’язати відповідача провести виплату недоплаченої їй щомісячної  соціальної допомоги як дитині війни за період  з 1 червня 2010 року та на момент винесення рішення судом включно.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився  . Подав до суду заперечення проти позову в яких зазначив, що державна соціальна допомога дітям війни здійснювалась на підставі законів та постанов , в межах коштів , які були виділені державним бюджетом для таких виплат . Просить суд в задоволенні позову відмовити і справу розглядати у їх відсутність.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи без їх участі. Суд, задовольнивши клопотання сторін, судовий розгляд здійснює в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази , з’ясувавши дійсні обставини справи , суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивачка наділена правовим статусом дитини війни. Знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинський,  Волинської області. Протягом 2010 року  їй нараховувалася та виплачувалася пенсія у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Зазначені обставини підтверджені пенсійним посвідченням позивачки із проставленням штампу « дитина війни », повідомленням відповідача про відмову у виплаті зазначеної допомоги.

Статтею  6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року , який набрав чинності з 01.01.2006 року , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 %   мінімальної пенсії за віком.

 Як визначено ст.  3 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», згідно із  п.12 ст.71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік » від 19.12.2006 року було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст.. 111 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік », якою передбачено , що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , яка виплачується  замість пенсії , відповідно до ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » виплачується особам , які є інвалідами ( крім тих , на яких поширюється дія закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту « ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки , встановленої для учасників війни.  

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року   № 6 рп./2007р. були визнані неконституційними положення пункту 12  статті   71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік », яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » .Положення п.12 ст.71 Закону України                          « Про Державний бюджет України на 2007 рік », які визнані неконституційними  , втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення , у якому, крім того , було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами , що  виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України » ( п.41 розділу ІІ ) від 28.12.2007 року , який набрав чинності 01.01.2008 року , змінено редакцію ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » відповідно до якої дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України « Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту » ) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , виплачується підвищення у розмірі надбавки , встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  №10 – рп. /2008 було визнано таким, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) пункт 41 розділу ІІ « Внесення змін до деяких законодавчих актів » Закону України « Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України », отже вони втратили чинність з 22.05.2008 року. Положення пункту 41 розділу ІІ                                                   « Внесення змін до деяких законодавчих актів України » Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України », які визнані неконституційними , втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення , у якому , крім того , було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами , що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Відповідно до ст.. 54 Закону України « Про державний бюджет України на 2009 рік »

 розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України , цим Законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України « Про державний бюджет на 2009 рік » ( що має однакову юридичну силу , які і закон України « Про соціальний захист дітей війни « )  у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто , у даному випадку застосовується спеціальний закон , яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб – Закон України « Про соціальний захист дітей війни » . Тотожні положення містить ст.. 52 Закону України « Про державний бюджет України на 2010 рік ».

    Статтею 7 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » передбачено , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету  України.

    Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 80-2 , у редакції постанови управління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року № 5-5 ( зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року ) управління Пенсійного фонду України відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок ) і виплачує пенсії , допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Тому суд приходить до висновку , що саме на відповідачеві лежить обов’язок провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни. При цьому відповідача слід зобов’язати провести нарахування та виплату позивачеві підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , як це передбачено ст.6   Закону України « Про соціальний захист дітей війни » .

    Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів , призначених на ці виплати , судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити , що реалізація особою права , що пов’язане з отриманням бюджетних коштів , яка базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно –правових актах національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань , тобто посилання суб’єкта владних повноважень на відсутність коштів , як на причину невиконання своїх зобов’язань , не береться до уваги.

У відповідності до вимог ч.2  ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за  захистом прав , свобод  та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлене інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.

 Таким чином , на думку суду , вимоги позивачки щодо  проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 червня 2010 року по день розгляду справи судом ,  тобто  14 грудня  2010 року включно в розмірі 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з урахуванням виплачених сум підлягають до задоволення .

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

      Відповідно до ч. З ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і  законами України.  

      Згідно  ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного  позову, суд може визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити певні дії щодо усунення порушень.

КЕРУЮЧИСЬ с т.ст.9,11,71,158-161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства , на підставі Закону України « Про соціальний захист дітей війни », Закону України « Про Державний бюджет України на 2010 рік », Рішення Конституційного суду України № 6-рп /2007 від 09.07.2007 року , Рішення Конституційного Суду України                            № 10- рп. /2008 від22. 05.2008 року , суд, -

ПОСТАНОВИВ:  

    Позов задовольнити повністю .

Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в                                          м. Володимир-Волинський  щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1  підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.06.2010 року до 14.12.2010 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир – Волинський провести ОСОБА_1  перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 червня 2010 року по 14 грудня 2010 року  включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » з врахування виплачених сум.

    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

    Головуючий :