КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2010 року справа № 2-а-1376/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»
до Згурівського відділення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Згурівського відділення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2009 року № 0000391660/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач безпідставно виключив суму від’ємного значення в рядку «26» у податковій загальній декларації за січень 2009 року на підставі акта № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року, яка повинна була відобразитися в загальній декларації за липень 2009 року. В декларації за липень 2009 року сума податкових зобов’язань 14 227,00 грн. враховується у зменшенні від’ємного значення звітного місяця, який складав 5 254 119,00 грн., а тому відповідач неправомірно виключив суму у розмірі 7 600 230,00 грн. (рядок 26 загальної декларації за січень 2009 року), з яких залишилось від’ємне значення в сумі 5 254 119,00 грн., і не зменшив тим самим суму податкового боргу у розмірі 14 227,00 грн. у загальній декларації за липень 2009 року, оскільки згідно абз. 3 п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
09 липня 2010 року представником Позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить суд їх задовольнити.
Представником Відповідача подано до суду клопотання від 09.07.2010 року про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
В письмових запереченнях, наданих до суду, представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд у задоволенні позову відмовити. Свої заперечення мотивував тим, що підставою для прийняття Яготинською МДПІ податкового повідомлення-рішення від 04.09.2009 року № 0000391660/0 стало те, що в ході позапланової виїзної перевірки ТОВ «Українська Молочна Компанія» згідно акту № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року встановлено порушення Позивачем порядку ведення податкового обліку, а саме порушено п. 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166. Оскільки ТОВ «Українська молочна компанія» з 01.01.2009 року перейшло на спеціальний режим оподаткування, то необхідно перенести значення рядка 26 загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спец режиму), тобто рядок 26 загальної декларації повинен залишитися незаповнений, а сума цього рядка відобразитися в рядку 16.3 скороченої декларації по спец режиму.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
04 вересня 2009 року завідувачем сектору оподаткування юридичних осіб Яготинської МДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Українська Молочна Компанія» за липень 2009 року, за результатами якої складено Акт від 04.09.2009 року № 500/1600-34099131.
За даними Акта перевірки від 04.09.2009 року № 500/1600-34099131 податковим органом встановлено, що податкова декларація з ПДВ за липень 2009 року подана за повною формою, а також подана податкова декларація з податку на додану вартість (скорочена) (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства).
У даному Акті перевірки податковий орган посилається на Акт перевірки № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2009 року, згідно з якого встановлено порушення порядку ведення позивачем податкового обліку.
На думку податкового органу, якщо вхідний податок на додану вартість за товари (послуги), основними фондами раніше потрапив до загальної декларації, а потім їх спрямовують для використання в спец режимній діяльності, то необхідно зменшити податковий кредит за встановленою формою, перенісши його до скороченої декларації. Отже, Позивачу з 01.01.2009 року необхідно перенести значення рядка 26 загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спец режиму).
У податковій декларації з ПДВ за липень 2009 року податкові зобов’язання становлять 14 227,00 грн., податковий кредит 185,00 грн., 14 042,00 грн. – позитивне значення між сумою податкового зобов’язання і податковим кредитом, тобто сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 14 042,00 грн.
Враховуючи викладене, податковий орган дійшов висновку, що згідно абз. 2 п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ТОВ «Українська Молочна Компанія» підлягає до сплати в бюджет 14 042,00 грн.
На підставі висновків Акту перевірки від 04.09.2009 року № 500/1600-34099131 Яготинською МДПІ (Згурівське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.09.2009 року № 0000391660/0, згідно з яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 14 042,00 грн.
Законом України «Про податок на додану вартість» визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 81.2 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід.
Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» до 01.01.2009 року перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.
З 01.01.2009 року Позивач перейшов на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, у зв’язку з чим отримав свідоцтво № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.
20.02.2009 року Позивачем була подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень місяць 2009 року, де в рядку 26 був вказаний залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 7 600 230,00 грн.
Згідно Акта перевірки № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року відповідач виключив вказану суму в рядку 26 загальної декларації по якій здійснюються розрахунки з бюджетом на підставі, що використання в спец режимній діяльності необхідно зменшити податковий кредит за встановленою формою, перенісши його до скороченої декларації. Отже, Позивачу з 01.01.2009 року необхідно перенести значення рядка 26 загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спец режиму).
Згідно п.п.5.7.1 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 у податковій декларації (скороченій) відповідно до п.п.81.15.1 п. 81.15 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» відображаються товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.
У разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.
Вказаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 101, 121, 131 податкової декларації (скороченої).
Підпунктом 5.13.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 передбачено, що суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону чинного до внесення змін Законом № 639 уключаються із знаком «-» до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.
У даних підпунктах чітко закріплена норма перенесення значення рядків 24 скорочених декларацій.
Операції по яких був нарахований податковий кредит здійснювалися Позивачем у період з 2007 року по 2008 рік і відповідно норми п.п.5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, на які посилається Відповідач, не можуть застосовуватися до Позивача.
Листом від 07.04.2009 року за № 7255/7/16-1117 Державна податкова адміністрація України у зв’язку з чисельними запитами щодо порядку розподілу податкового кредиту при застосуванні спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, запровадженого статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР повідомила, що Наказ ДПА України від 21.01.2009 року № 8 «Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість» (далі - наказ № 8) розроблено відповідно до Закону, з урахуванням змін і доповнень, внесених Законом України від 31.10.2008 року № 639-VІ «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до п. 81.2 ст. 81 Закону України № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку – для інших виробничих цілей.
Критерії віднесення до виробничих факторів регламентовані п.п.81.15.1 п. 81.15 ст. 81 Закону.
Абзацом другим частини «а» зазначеного підпункту визначено, що у разі використання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, виготовлених та/або придбаних, частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.
Наведена вище норма, яка знайшла своє відображення в п.п.5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, із змінами, внесеними наказом № 8, розповсюджується на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 01 січня 2009 року, тобто з дня набрання чинності статтею 81 Закону.
Отже, відповідно до наведеного у листі ДПА України від 07.04.2009 року за № 7255/7/16-1117, розподіл суми сплаченого (нарахованого) податкового кредиту (передбачений у п.п.5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, із змінами, внесеними наказом № 8) розповсюджується лише на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 01 січня 2009 року.
Таким чином, відповідно до зазначеного у листі ДПА України від 07.04.2009 року за № 7255/7/16-1117, викладене у п.п.5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, із змінами, внесеними наказом № 8 щодо розподілу суми сплаченого (нарахованого) платником податку податкового кредиту по операціях виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які здійснено до 01 січня 2009 року не розповсюджується.
Висновком судово-економічної експертизи № 11150/11151 від 05.03.2010 року встановлено, що платник податків має право включати суми по податковим накладним, які були виписані до 01.01.2009 року (з урахуванням дії ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ), за операціями виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які були здійсненні до 01.01.2009 року, до загальної декларації по яких здійснюються розрахунки з бюджетом в 2009 році.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.
Згідно з п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
І з цього слідує, що Відповідач безпідставно виключив суму від’ємного значення в рядку 26 у податковій загальній декларації за січень 2009 року на підставі акта № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року, яка повинна була відобразитися в загальній декларації за липень 2009 року. В декларації за липень 2009 року сума податкових зобов’язань 14 227,00 грн. враховується у зменшенні від’ємного значення звітного місяця, який складав 5 254 119,00 грн., а тому відповідач неправомірно виключив суму у розмірі 7 600 230,00 грн. (рядок 26 загальної декларації за січень 2009 року), з яких залишилось від’ємне значення в сумі 5 254 119,00 грн., і не зменшив тим самим суму податкового боргу у розмірі 14 227,00 грн. у загальній декларації за липень 2009 року.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам Відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 04.09.2009 року № 0000391660/0, а висновки Відповідача про порушення Позивачем вимог пункту 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, які наведенні в Акті перевірки № 311/2301/34099131 від 17.04.2009 року є помилковими.
Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 92, ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, витрати за проведення судово-економічної експертизи підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь Позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 92, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» – задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (Згурівське відділення) від 04.09.2009 року № 0000391660/0.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Українська Молочна Компанія » (07620, Київська обл., с. Великий Крупіль, вул. Леніна, буд. 11-А) 21 000 (двадцять одну тисячу) грн. 00 коп. витрат за проведення судово-економічної експертизи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя А.І. Балаклицький
Постанову прийнято в порядку письмового провадження 09 липня 2010 року.
Постанова станом на 09 липня 2010 року законної сили не набрала.