ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року Справа № 2а-366/10/0701
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого: Ільтьо І.І.,
при секретарі: Куні О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора групи розшуку ВДАІ та АТІ з обслуговування м. Мукачево прапорщика міліції Красіков М.А. про скасування постанови серії АО1 № 027989 від 25 листопада 2010 року про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора групи розшуку ВДАІ та АТІ з обслуговування м. Мукачево прапорщика міліції Красіков М.А. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 25 листопада 2010 року щодо нього інспектором ВДАІ та АТІ з обслуговування м. Мукачево прапорщика міліції Красіков М.А. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КпАП України. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 306 гривень.
Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права, оскільки під’їхавши до нерегульованого ж/д переїзду він зупинився перед дорожнім знаком «Проїзд без зупинки заборонено», а також в протоколі зазначав, що з правопорушенням не згідний. Проте відповідач крім безпідставних звинувачень, не надав жодних доказів його порушення, свідків не залучив. Просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АО1 № 027989 від 25 листопада 2010 року.
У судове засіданні позивач не з’явився, однак подав до суду заяву в якій просить позов розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, протокол про адміністративне правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку, про необхідність скасувати оскаржену постанову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 листопада 2010 року щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за невиконання дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонений».
Позивач зазначає, що він виконав зупинку перед знаком 2.2. Пояснюючи тим, що «Лінії Стоп» по вул. Пряшівська в м. Мукачево, де його зупинили, немає, він зупинились безпосередньо перед знаком.
Відповідно до п.п. 2.2 ПДР України "Проїзд без зупинки заборонено" – забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком.
Як вбачається із змісту протоколу та постанови в справі про адміністративне правопорушення, до неї не долучено жодних доказів того, що позивачем було вчинене адміністративне правопорушення. Зокрема пояснень свідків, показань технічних засобів фото чи кінозйомки, які використовуються при нагляді за додержанням правил дорожнього руху, суду представлено не було. Хоча, відповідно до п. 1.6 Розпорядження МВС України від 21.05.2009 року №466 "Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису", передбачено виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото -, відео матеріалів, показів свідків тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Встановлено, що ухвалою суду від 30.11.2010 року відповідачу було запропоновано надати свої письмові заперечення та посилання на докази, якими він обґрунтовується, проте, останній своїм правом не скористався.
Оскільки позивач ОСОБА_1 заперечує, що ним вчинено адміністративне правопорушення 25.11.2010 року під час керування транспортним засобом, а саме порушення вимоги дорожнього знаку 2.2 «проїзд без зупинки заборонено» при цьому, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх заперечень в разі їх наявності, вимога позову про скасування постанови підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі повинні бути віднесені за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, ч.1 ст.41, 86, 94, 104, 128, 158-170, 171-2 КАС України ,-
постановив :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову серії АО1 № 027989 по справі про адміністративне правопорушення від 25.11.2010 року, винесену інспектора групи розшуку ВДАІ та АТІ з обслуговування м. Мукачево прапорщика міліції Красіков М.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Судовий збір в сумі три гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає
Суддя: І.І. Ільтьо