Судове рішення 2-753 від 21.12.2010

Судове рішення #12572922

Справа №2-753/2010р.

Рядок статзвіту №51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2010р. м.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Ганчак Л.Ф.

при секретарі Куртинець А.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Румянцева Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Свалява цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ АБ “Укргазбанк” про визнання наказів про звільнення незаконними; визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення незаконним; про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ АБ “Укргазбанк” про визнання наказів про звільнення незаконними; визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення незаконним; про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов мотивує тим, що 16.04.2010р. позивач отримав наказ про звільнення з посади начальника відділення №8 м.Свалява Ужгородської філії АБ “Укргазбанк” з підстав ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Крім цього, ним отримано накази за різними номерами та різні підстави його звільнення. Остаточний розрахунок та трудову книжку не отримав. Вважає, що відповідачем було незаконно звільнено його з посади, поскільки основна підстава звільнення — п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне порушення трудового законодавства не відповідає дійсності. Наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 22.03.2010р. позивач не отримував під розписку, а ознайомлений з ним лише 16.04.2010р., про що свідчить підпис про отримання. Звільненя проходило без згоди профспілки. Вважає, що відповідачем порушено вимоги ст.ст.233,235 КЗпП України, просить визнати накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення незаконними, поновити на посаді начальника та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений позов не визнав та пояснив, що позивача було звільнено з посади на підставі п.3 ст.40 КЗпП України. Відповідачем дійсно було винесено декілька наказів про звільнення позивача, проте відповідно до наказу відповідача від 01.06.2010р. накази про звільнення №36-К від 16.04.2010р.(за ст.38 КЗпП України) та №36-К від 16.04.2010р. (за п.1 ст.36 КЗпП України) скасовано в зв'язку з розглядом протестів прокурора. Наказ № 36-К від 16.04.2010р. про звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України є чинним та його занесено в книгу наказів ПАТ АБ “Укргазбанку”. Наказ від 14.04.2010р. взагалі є недіючим, відповідач цей наказ не визнає, можливо, на думку представника відповідача, наказ є сфальсифіковано. Звільнення за згодою профспілки не могло бути проведено, поскільки у відповідача не зареєстровано профспілку. В трудовій книжці записано підставу звільнення згідно наказу №36-К від 16.04.2010р. за п.3 ст.40 КЗпП України. Стосовно наказу про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 22.03.2010р., то його поставлено до відому згідно електороної пошти, про що є доказ про отримання на його електронну адресу, що відповідно Законом України “Про електронну пошту” не заборонено. Крім цього, ОСОБА_1 неодноразово було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому позивача звільнено підставно за систематичне неиконання обов'язків.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали проведеної перевірки прокуратурою м.Ужгорода за зверненням ОСОБА_1, судом встановлено наступне.

Дані правовідносини регулються нормами ст.ст.233, 235, 116 КЗпП України.

В судовому засіданні встановлено, що наказом №36 від 14.04.2010р. ОСОБА_1 звільнено на підставі п.3 ст.40 КЗпП України (а.с.3). З наказом позивач не ознайомлений. Наказом №36-К від 16.04.2010р. ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням на підставі ст.38 КзпП України (а.с.4). Того ж 16.04.2010р. відповідач видає наказ №36-К про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.36 КзпП України та наказ №36-К про звільнення на підставі п.3 ст.40 КЗпП України.

Наказом відповідача №54-К від 01.06.2010р. накази №36-к від 16.04.2010р. про звільнення за ст.38 КЗпП України та наказ №36-к від 16.04.2010р. про звільненя на підставі п.1 ст.36 КЗпП України скасовані, чинним залишається №36-к від 16.04.2010р. про звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України.

Згідно книги наказів (а.с.52) зареєстроним є наказ №036 від 16.04.2010р. Даний наказ є лише в матеріалах перевірки, проведеною прокуратурою м.Ужгорода, є не підписаний ні директором філії, ні позивачем. В матеріалах справи цього наказу взагалі немає, поскільки під номером №036 зареєстрований наказ від 14.04.2010р.

Крім цього, з огляду на копію трудової книжки, зробленої прокуратурою м.Ужгорода при розгляді звернення ОСОБА_1, ніяких записів про прийняття та звільнення з роботи позивача немає.

Таким чином, наказ від 16.04.2010р. №36-к за п.3 ст.40 КзпП України є недіючим, сторони не надали суду такий наказ, такий наказ не зареєстровано належним чином, а тому фактично ОСОБА_1 не є звільненим, проте його усунуто від виконання обов'язків згідно наказів №79,81 від 16.04.2010р.(а.с.6,7).

А тому суд вважає, що відповідачем порушено порядок звільнення з роботи, позов в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку підлягає до задоволення - ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі з 16.04.2010р. та на його користь слід стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу, що буде становити 29409,91грн. (6 місяці 19 днів Х 4433,65грн.=29409,91грн.), що включає в себе і обов'язкові платежі (податки, пенсійні платежі тощо).

Стосовно позовних вимог про скасування наказу №36 від 16.04.2010р. про звільнення ОСОБА_1 не підлягає до задоволення в зв'язку з відсутністю такого наказу, в цій частині позову слід відмовити.

Стосовно наказу №65 від 22.03.2010р. про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення суд вважає, що відповідач ознайомлений з наказом через електронну пошту, що не є порушенням порядку, передбаченого ст.11 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Даний наказ не впливає на поновлення ОСОБА_1, а тому в цій частині суд вважає слід відмовити в задоволенні позову.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає до негайного виконання.

Стягнути з відповідача на користь держави судові витрати.

Керуючись ст.ст.10, 60, 213, 215,367 ЦПК України, ст.ст.235, 233, 116 КЗпП України, суд,

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення №8 м.Свалява Ужгородської філії ПАТ АБ “Укргазбанк” з 16.04.2010р.

Стягнути з ПАТ АБ “Укргазбанк” на користь ОСОБА_1 за час вимушеногно прогулу 29409,91грн . (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'ять грн.91коп.) середньомісячної заробітної плати.

Стягнути з ПАТ АБ “Укргазбанк” на користь держави 120 (сто двадцять)грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних срав та 294 (двісті дев'яносто чотири)грн. судового збору.

В задоволенні решта позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.

Головуючий Л.Ф.Ганчак