Справа №2-5\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року Пролетарський районний суд міста Донецька
У складі: головуючого – Панас Н.Л.
При секретарі – Ігнатовій О.Ю., Криловій К.О., Михайловській Р.О., Борісовій Я.Ю.
За участю позивача – ОСОБА_1
Відповідача – ОСОБА_2
3-ої особи – ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Пролетарської районної у місті Донецьку ради, 3-і особи – ОСОБА_3, Третя Донецька державна нотаріальна контора, Донецька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» про визнання заповіту недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, розподіл спадщини та визнання права власності на 1\2 частку домоволодання та земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Пролетарської районної у місті Донецьку ради, 3-і особи – Третя Донецька державна нотаріальна контора, Донецька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» про визнання заповіту недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, розподіл спадщини та визнання права власності на 1\2 частку домоволодання та земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом де вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати – ОСОБА_4, яка мешкала у будинку АДРЕСА_1. Після її смерті залишилося спадкове майно, у вигляді вказаного вище будинку. Вона фактично прийняла спадщину, оскільки після смерті матері забрала часть речей матері, а саме: особисті речі, годинник «Заря», ікону. Її сестра – відповідач по справі прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріальної контори. У червні 2007 року вона дізналася про наявність заповіту, який залишила її мати на ім»я відповідача. Вважає, що цей заповіт мати підписати не могла, в силу віку та хвороби – цукровий діабет тип 2, середньої тяжкості, зріла катаракта обох глаз. Тому просила визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_4 на ім»я ОСОБА_2 від 04 грудня 2000 року, встановити факт прийняття нею спадщини, розділити спадкове майно – будинок АДРЕСА_1, виділивши їй 1\2 частку будинку, а саме: коридор №1, веранду №11, кухню №1 та господарчі споруди: гараж літер Е, сарай літер Ж, літню кухню-сарай літер літер З з тамбуром літер з, загальною вартістю 2441 грн.50 коп. та 1\2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, визнавши за нею право власності на це спадкове майно, за відповідачем – також визнати право власності на 1\2 частку домоволодіння та 1\2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.
У січні 2008 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом де також просить визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_4 на ім»я ОСОБА_2 від 04 грудня 2000 року, та визнати за ним право власності на 1\3 частку домоволодіння та 1\3 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1
У судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала і просила задовольнити, уточнивши, що її мати крім фізичних вад мала психічний розлад через який не мала можливості підписати заповіт на ім»я ОСОБА_2 Проти задоволення позову ОСОБА_3 не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні обидва позови не визнала і пояснила, що її мати – ОСОБА_4 на час складання заповіту повністю віддавала звіт своїм діям. Вона ж в свою чергу повністю доглядала мати, у той час як сестра та брат не приділяли матері належної уваги.
ОСОБА_3 у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав, проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував.
Представник відповідача – Пролетарської районної у місті Донецьку ради у судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність та постановити рішення у відповідності з діючим законодавством.
Представник 3-ої особи – Третьої Донецької державної нотаріальної контори у судове засідання не з»явився, надав суду письмову заяву з проханням розглядати справу у його відсутність.
Представник 3-ої особи – Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» у судове засідання не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши сторони, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності зі ст.55 ЦК України (в редакції 1961 року) угода, укладена громадянином, хоч і дієздатним, але який в момент її укладення перебував у такому стані, коли він не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, може бути визнана судом недійсною за позовом цього громадянина.
У відповідності зі ст.1257 ЦК України (в редакції 2004 року) заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням умов щодо його форми та посвідчення, є недійсним.
За позовом заінтересованої особи, суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
Як вбачається з висновку судово-почеркознавчої експертизи №4712\02 від 11 грудня 2008 року підпис від імені ОСОБА_4, що розташовано у заповіті від її імені від 04 грудня 2000 року у рядку «Підпис», виконаний ОСОБА_4 без навмисного перекручування підпису. Встановити в звичайних чи незвичайних умовах, не пов»язаних з навмисним перекручуванням підпису (незвичайному стані, стані душевного хвилювання тощо) виконано підпис від імені ОСОБА_4, що розташовано у заповіті від її імені від 04 грудня 2000 року у рядку «Підпис», не уявляється можливим, оскільки у даному випадку в досліджуваному підпису відсутні ознаки «незвичності» письма, не пов»язаних з навмисним перекручуванням підпису. Однак цей факт не дозволяє зробити категоричний висновок про те, що досліджуваний підпис від імені ОСОБА_4 виконано в звичайних умовах, т.я. не виключається, що підпис міг виконуватися під впливом деяких «збиваючих» факторів (незвичайному стані, стані сильного душевного хвилювання тощо), дія яких на процес письма мала незначний характер. Крім того, слід враховувати адаптаційні можливості виконавця до цих умов, які бувають досить високими в осіб з високо розвинутим письмово-руховим навиком (а.с.108-110).
Суд не бере до уваги доводи позивача ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в тій частині, що на час підписання заповіту ОСОБА_4 не віддавала звіт своїм діям та не могла керувати ними, оскільки ці доводи спростовуються висновками актів посмертних судово-психіатричних експертиз №370 «а»38 «а» від 05 січня 2010 року та №28 від 28.10.2010 року.
Згідно з актом посмертної судово-психіатрічної експертизи №370 «а»38 «а» від 05 січня 2010 року, який був наданий Донецьким обласним центром судово-психіатрічних експертиз ОСОБА_4 на час укладання юридичної угоди – підписання заповіту (04.12.2000 року) психічними захворюваннями не страждала, могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с.166-174).
Ці ж висновки підтверджено актом повторної (посмертної) судово-психіатрічної експертизи №28 від 28.10.2010 року, який був наданий відділенням судово-психіатричних експертиз КЛПУ «Дніпропетровська обласна клінічна психіатрична лікарня», згідно з яким ОСОБА_4 за життя, в період часу, який цікавить суд (04 грудня 2000 року) яким-небудь психічним розладом не страждала. За своїм психічним станом у той проміжок часу вона могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с.284-286).
Крім того, ані позивачем ОСОБА_1 ані позивачем ОСОБА_3 у судовому засіданні не надано доказів того, що волевиявлення ОСОБА_4, викладене нею у заповіті від 04 грудня 2000 року не було вільним та не відповідало її волі.
За таких обставин, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення як позову ОСОБА_1 так і позову ОСОБА_3
На підставі вищевикладеного, ст.55 ЦК України (в редакції 1961 року), ст.ст.368, 370, 1257, 1261, 1268 ЦК України (в редакції 2004 року), керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 212-215, 218, 256 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Пролетарської районної у місті Донецьку ради, 3-і особи – ОСОБА_3, Третя Донецька державна нотаріальна контора, Донецька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» про визнання заповіту недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, розподіл спадщини та визнання права власності на 1\2 частку домоволодання та земельної ділянки відмовити.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Пролетарської районної у місті Донецьку ради, 3-і особи – Третя Донецька державна нотаріальна контора, Донецька регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» про визнання заповіту недійсним, встановлення факту прийняття спадщини, розподіл спадщини та визнання права власності на 1\2 частку домоволодання та земельної ділянки відмовити.
Рішення може бути оскаржено сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Суддя (підпис) Н.Л.Панас
Копія вірна. Суддя:
Секретар: