Справа № 2-3011/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого - судді Луганського В.І.
при секретарі - Оніщенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, третя особа Міністерство освіти та науки України про зобов’язання видати диплом бакалавра, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в обґрунтуванні якого вказала, що 23 серпня 2002 року між нею та відповідачем був укладений контракт на навчання в університеті, згідно умов якого вона зобов’язалася оплачувати навчання за спеціальністю «правознавство» за заочною формою навчання та освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», а університет зобов’язався забезпечити її підготовку за умови виконання відповідних обов’язків. Вказала на те, що виконала умови контракту в повному обсязі. Разом з тим, відповідач, в порушення визначених контрактом зобов’язань, не видав їй диплом бакалавра. Просила суд визнати неправомірною відмову Вищого навчального закладу «Університет Сучасних Знань», у формі ТОВ у видачі ОСОБА_1 диплому державного зразка за спеціальністю «правознавство» кваліфікацією «юрист» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», зобов’язати відповідача видати вищезазначений диплом.
Позивач та його представник у судовому засіданні присутнім не був, хоча був повідомлений належним чином.
Відповідач і третя особа до судового засідання не зявились, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, позов не визнали та просили відмовити у позові.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 23 серпня 2002 року між Вищим навчальним закладом «Університет сучасних знань» у формі ТОВ, Луганською філією Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» та ОСОБА_1 був укладений контракт на навчання в Луганській філії вищевказаного університету.
Однак, документи, додані позивачем до позовної заяви та які нібито свідчать про проходження позивачем навчання та здобуття освіти спеціаліста в Луганської філії є неправомочними, оскільки складені за підписом ОСОБА_2, як керівника, директора Луганської філії, яка не мала права їх видавати, оскільки не має довіреності на представництво інтересів Університету в Луганському регіоні. Голова комісії за поданням ректора (директора) вищого навчального закладу затверджується міністерством, якому підпорядковано навчальний заклад.
Персональний склад членів комісії та екзаменаторів затверджується наказом ректора (директора) вищого навчального закладу не пізніше як за місяць до початку роботи комісії. Однак, ні голова, ні члени комісії не затверджувалися керівником Університету і Міністерством освіти і науки України.
З акту перевірки Ленінської МДПЇ від 18.03.2008 року № 347/23/26262186 вбачається, що в Луганської філії в штаті працює лише одна особа (директор) та відсутні сумісники або інші особи (працівники Університету), які б могли бути членами ДЕК та відповідно приймати іспити у позивача.
Згідно п. 5.3 Положення про Луганську філію, затвердженого рішенням Зборів учасників Університету сучасних знань 07.07.2004 року, а також положення про Луганську філію від 17.04.2007 року, передбачено, що кошти за освітні послуги, що надаються Університетом через філію, перераховуються студентами виключно на рахунок Університету, тобто в безготівковій формі.
Крім того, надані позивачкою докази, а саме квитанції до прибуткових касових ордерів не підтверджують належним чином оплату за навчання, оскільки відповідач не надавав повноважень на отримання готівкових грошових коштів ні філії, ні будь якій іншій особі, в тому числі й ОСОБА_2, підписи якої стоять на квитанціях.
На підставі цього, наказом № 45/3-н від 24.11.2003 року, позивач була відрахована з числа студентів у зв’язку з несплатою за навчання, а тому не могла закінчити навчання та захистити диплом, а відповідач не має права видати диплом особі, відрахованій з числа студентів.
Відповідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тому суд вважає недійсним наказ Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» в частини відрахування ОСОБА_1 з числа студентів.
Також судом встановлено, що Луганська філія Вищого навчального закладу у формі ТОВ «Університет сучасних знань» є відокремленим структурним підрозділом Вищого навчального закладу у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Університет сучасних знань», який знаходиться у м. Києві.
Ліцензію на надання освітніх послуг з напряму 0601 «Право» для Луганської філії Університету сучасних знань» Вищий навчальний заклад у формі ТОВ «Університет сучасних знань» отримав у 2006 році, на надання освітніх послуг за заочною формою навчання. Акредитація напряму, спеціальності 6.060100 «Правознавство» відсутня.
Відповідно ст. 9, 28 Закону України «Про вищу освіту», статті 15 Закону України «Про освіту» освітня діяльність на території України здійснюється вищими навчальними закладами на підставі ліцензій, які видаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Невиконання або грубе порушення закладом освітніх умов і правил ліцензійної діяльності, подання та розповсюдження недостовірної інформації, щодо її здійснення є підставою для призупинення дії або анулювання ліцензії. З результатами акредитації вищих навчальних закладів, напрямів підготовки, спеціальностей, міністерство визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо – кваліфікаційного рівня за напрямом, спеціальністю і надає право видачі документу про освіту державного зразка. Вищий навчальний заклад має право видавати документ про вищу освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму (спеціальності).
Відповідно підпункту 4.6 пункт 4 Порядку замовлення документів про освіту державного зразка, видачі та обліку їх карток, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.08.2007 року № 737 «Про викладання в новій редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10.12.2003 року № 811 «Про затвердження Положення про ІВС «ОСВІТА» та Порядку замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2007 року за № 1129/14396, «керівник навчального закладу несе персональну відповідальність за правильність видачі документів і додатків до них, за зберігання документів та книги їх реєстрації відповідно до чинного законодавства».
Зразки документів державного зразка визначені Переліком документів про освіту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.1997 року № 1260.
Однак, керівництво Вищого навчального закладу у формі ТОВ «Університет сучасних знань» не мало права прийому студентів на навчання з напряму, спеціальності 6.060100, 7.060101 «Правознавство» до Луганської філії у 2002 році без ліцензії МОН України та Луганська філія не має ліцензії на надання освітніх послуг за освітньо – кваліфікаційним рівнем бакалавр.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 в задоволенні вимог щодо визнання неправомірною відмову Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» у видачі диплому та зобов’язання Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» видати їй диплом освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,16, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 5, 6, 10, 60, 110, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати недійсним наказ № 45/3-н від 24 листопада 2003 року Вищого навчального закладу «Університет сучасних знань» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в частині відрахування ОСОБА_1 з числа студентів.
В іншої частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції, а особами які не були присутні при його оголошенні в той же строк з моменту отримання його копії.
СУДДЯ: В.І. ЛУГАНСЬКИЙ