Справа № 2-2952-2010 рік
САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Рішення
Іменем України
14 грудня 2010 року Сакський міськрайсуд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ісламгулової ОВ, з секретарем Дема АВ,
З участю представника позивача ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі-продажу жилого будинку недійсним. Позов мотивує тим, що мала у власності жилий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1. Враховуючі її похилий вік, необхідність догляду, відсутність родини, позивачка домовилася з відповідачкою про укладення договору довічного утримання, який був укладений у 2005 році. У нотаріуса вона підписала необхідні документи, вважаючи, що підписувала угоду довічного утримання. ОСОБА_4 перебралася до ОСОБА_2 і до літа 2010 року проживали разом. Однак, в літку 2010 року між сторонами виник конфлікт, у ході якого ОСОБА_1 їй пояснила, що будинок належить саме їй. Позивачка вважає, що відповідачка навмисно ввела її в оману, тому що підписуючи документи у нотаріуса, вона була впевнена, що підписує угоду про довічне утримання.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свій позов підтримала та просила задовольнити. Крім того, підтвердила, що у нотаріуса у 2005 році вона була разом з ОСОБА_1, у нотаріуса їй нічого не читали, нічого не казали, вона вважала, що роблять заповіт від її імені на ім.»я ОСОБА_1, про що сторони домовлялися. Підписану угоду не бачила, не читала, не знала, що укладається угода купівлі-продажу будинку, угоду не підписувала. Вважає, що нотаріус та ОСОБА_1 ввели її в оману. Зустрічний позов не визнала по віще вказаним обставинам.
Відповідачка ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 не визнала, свій зустрічний позов підтримала. В судовому засіданні пояснила, що стала проживати разом з ОСОБА_2, купувала у неї будинок саме на прохання останньої, з якою неодноразово оговорювали усі умови проживання та купівлі-продажу. До нотаріуса разом з ОСОБА_2 їздили неодноразово, збирали тривалий час документи для угоди. Нотаріус з»ясовував, чому ОСОБА_2 продає будинок, де буде жити, остання вказувала, що збирається їхати до дочки, оговорювали, як гроші везти через кордон. ОСОБА_2 достовірно знала, що саме продає будинок, більш того, нотаріус читала договір у голос, роз»яснювала його. ОСОБА_2 просила нікому не казати, що вона продала будинок. Оселилася ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 у придбаному будинку, перевела свою птицю, майно, ремонтувала будинок, провела газ, воду, робила на городі. Потім у ОСОБА_2 помер зять, пізніше дочка, їхати їй стало нікуди, вирішили жити разом, тривалий час жили дружно, поки сусідка не вчинила між ними сварку. Спочатку казала ОСОБА_2, що вона продала будинок дешево, потім, що відповідачка хоче смерті ОСОБА_2, оскільки не каже, що тиск у неї вище ніж є. Свій позов підтримала, однак, вказала, що згідно їх домовленості, сторони домовилися проживати разом.
Третя особа позов ОСОБА_2 не визнала та пояснила, що угода купівлі-продажу будинку за один день укласти неможливо, спочатку буває консультація, збір необхідних документів, виправлення яких-небудь негараздів, а тільки потім нотаріус визначає день для укладання угоди. Завжди вона читає угоду в голос, щоб не було помилок, описок. З»ясовує, де буде проживати продавець, чи є в нього інше житло. ОСОБА_2 пояснювала, що збирається їхати до дочки, підтвердила, що гроші отримані, вартість будинку у договорі це оцінка БТІ, роз»яснювала, яким чином перевезти гроші за межі України. Тільки після цього, ОСОБА_2 розписалася в угоді.
Вислухавши сторони, третю особу, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлене, що 14 жовтня 2005 року власниця будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_2 продала, а покупець ОСОБА_1 купувала вказаний будинок за 19600,00 грн. Угода нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Сакського районного нотаріального округу АР Крим Сунгуровою НФ, договір зареєстрований у реєстрі за № 1671. Своє право власності ОСОБА_1 зареєструвала у Кримському республіканському підприємстві «Бюро реєстрації та техничної інвентаризації м. Євпаторії» 29 жовтня 2009 року, реєстраційний номер 9765312. Як вбачається з позову ОСОБА_2, вона вказує, що її ввели в оману, оскільки вона вважала, що підписує угоду довічного утримання. В судовому засіданні давала інші пояснення, що оформляли заповіт, ніякі документи у нотаріуса не підписувала, хоча до цього у позові вказувала, що документи підписала. Доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надала, тому суд вважає, що договір підписаний саме продавцем. З пояснень нотаріуса, відповідачки вбачається, що ОСОБА_2 була у нотаріуса не єдиний раз, для оформлення купівлі-продажу необхідно зібрати документи, які без власника зібрати неможливе. Як встановлене у судовому засіданні, ОСОБА_2 читати та писати вміє, крім того, з пояснень нотаріуса вбачається, що остання зачитувала договір в голос, оговорювала з продавцем, де вона буде проживати, для чого продає будинок, як буде перевозити гроші через кордон.
У позові ОСОБА_2 посилається на ст. 203 ч.3 ЦК України, яка вказує, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Судом встановлене, що волевиявлення ОСОБА_2 на відчуження будинку було вільним, вона знала, що продає будинок, лише сварка між покупцем та продавцем через п»ять років була підставою для звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст.203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до ст.ст. 229-233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним, тобто може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
У відповідності до ст.230 ч.1 ЦК України та роз»яснень постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», п.20, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину .
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.
Таким доказів позивачкою суду не надано.
Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7 підтвердили, що їм відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час проживали разом, потім посварилися, обставини справи відомі зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Враховуючи, що судове рішення повинно бути не тільки законним, а й справедливим, враховуючи, що в судовому засіданні ОСОБА_8 пояснювала, що згідно домовленості між нею та ОСОБА_2, а домовленість була досягнута після того, як відповідачка купувала будинок та померла дочка позивачки, ОСОБА_2 залишиться проживати у будинку ОСОБА_1 Тобто сама позивачка підтверджує наявність домовленості, яка на думку суду повинна бути виконана. Наведене підтвердила ОСОБА_1 у судових дебатах, вказуючи, що не хоче виселяти ОСОБА_2 з будинку, оскільки мала місце домовленість сторін.
На підставі викладеного, ст.ст. 203, 215, 229-233 ЦК України, керуючись ст.ст.215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив:
В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_1 АР Крим недійсним, відмовити.
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та відміни реєстрації ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 АР Крим відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайсуд АР Крим, протягом 10 днів з часу оголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги.
Головуючий