Справа №4-5

                                                                                                                                          2010 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 квітня 2010 року                                                Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого – судді Дєткова О.Я.,

при секретарі Данилейчук Л.В.,

з участю прокурора Васютинського О.С..

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Березівського районну Одеської області про порушення кримінальної справи,

ВСТАНОВИВ

    У лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся з цією скаргою до суду, посилаючись на те, що постановою прокурора Березівського району Одеської області від 24 грудня 2008 року була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.  

    У обгрунтовування своєї скарги ОСОБА_1 указує на те, що зазначена постанова  підлягає скасуванню, оскільки вона є незаконною. В підтвердження незаконності та й необґрунтованості цієї постанови скаржник зазначив, що копію заочного рішення Київського районного суду м.Одеса про стягнення на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором він зовсім не отримував та не знав про існування цього рішення до дня порушення кримінальної справи. Крім того, ОСОБА_1 також зазначив, що арешт, який був накладений на сільськогосподарську техніку та інше його майно, був знятий правомірно відділом ДВС, у зв’язку з цим, ніяких кримінально-караних дій, у тому числі і за ч.1 ст.382 КК України, він не вчиняв.

    Заслухавши пояснення заявника скарги та думку прокурора, який вважає, що порушена ним постанова за ч.1 ст.382 КК України є правомірною, дослідивши матеріали скарги, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, суд приходе до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.

    Судом встановлено, що 24 грудня 2008 року прокурором Березівського району Одеської області після проведення перевірки за заявою ВАТ КБ «Надра» про невиконання посадовими особами СФГ «Росинка» і СФГ «Колосок» - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 рішення Київського районного суду м.Одеса від 14 травня 2008 року про стягнення солідарно з них заборгованості за кредитним договором в сумі 1043449 грн. порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.382 КК України (а.с.4).

    З тексту постанови прокурора про порушення кримінальної справи від 24 грудня 2008 року убачається, що підставою до порушення справи є те, що ОСОБА_1, достовірно знаючи про наявність рішення суду та заведеного виконавчого провадження, зняв 5 сільськогосподарських машин, які належали СФГ «Росинка» та знаходились в заставі ПМУ ВАТ КБ «Надра» та в подальшому реалізував їх. За таких обставин в діях ОСОБА_1 є ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

    Крім того, з цього ж тексту постанови також видно, що приводом до порушення справи є заява ПМУ ВАТ «Надра».

    З досліджених у судовому засіданні матеріалів, на підставі яких було прийняте  прокурором рішення про порушення кримінальної справи, а також відмовного матеріалу №1-84-ПР-08 простежується, що постановою помічника прокурора від 19 листопада 2008 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.382, 388 КК України, відмовлено за відсутністю в його діях складу злочинів.

    Однак постановою прокурора від 22 грудня 2008 року зазначена постанова була скасована у зв’язку з передчасністю її винесення.

    Разом з тим, приймаючи рішення про порушення кримінальної справи, прокурор не мав достовірних даних о фактах скоєння злочину та були відсутні, на думку суду, як приводи так і підстави.

    Як убачається з матеріалів дослідженої справи, приводом до порушення кримінальної справи послужила заява комерційного банку «Надра» про вжиття заходів про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, дії якого нібито підпадають під ознаки злочинів, передбачених діючим кримінальним законодавством.

    Дослідивши дану заяву, суд приходе до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.95 КПК України та не може бути визнана належним приводом до порушення кримінальної справи, оскільки в неї відсутні відомості про скоєний злочин та прохання представника ВАТ КБ «Надра» порушити кримінальну справу.

    Крім того, в порушення вказаної норми закону, до порушення кримінальної справи представник, який подав заяву від імені ВАТ КБ «Надра», не попереджався прокурором про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.

    Розглядаючи заяву представника ВАТ КБ «Надра» та перевіряючи її в порядку ст.97 КПК України, прокурор не з’ясував та не витребував з Київського районного суду м.Одеса відомості про те, чи отримав ОСОБА_1 копію заочного рішення, внаслідок чого не володів повною інформацією, необхідною для прийняття законного й обґрунтованого процесуального рішення про порушення справи.

    У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що про винесення вищевказаного заочного рішення він дізнався лише після порушення кримінальної справи, однак у спростування цієї обставини прокурор, на якого покладено обов’язок доводити правомірність порушення справи, не надав суду жодного доказу, але в мотивувальній частині оскаржуваної постанови послався на те, що скаржник достовірно знав про наявність заочного рішення суду.

    За змістом ст.94 КПК України кримінальна справа може бути порушена лише в тому випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, та які, згідно ст.130 КПК України, слід зазначати у мотивувальній частині постанови про порушення кримінальної справи.

    В порушення вимог ст.ст.94, 97, 98, 130 КПК України в матеріалах дослідженої справи та й в самої постанові прокурора відсутні які-небудь фактичні дані, які б указували на наявність в діях ОСОБА_1 об’єктивних ознак злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме – наявність кримінально-караного невиконання службовою особою рішення суду, що набрало законної сили, або наявність кримінально-караного перешкоджання виконанню судового рішення.

     Також слід звернути увагу і на те, що з приєднаної до справи ухвали Київського районного суду м.Одеса від 3 березня 2010 року видно, що зава СФГ «Колосок» від 29 грудня 2009 року про перегляд заочного рішення задоволена, а заочне рішення від 14 травня 2008 року скасоване відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України (а.с.54).      

    Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

    Виходячи з наведеного, суд приходе до висновку, що постанова прокуратура Березівського району Одеської області від 24 грудня 2008 року про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.382 КК України не може вважатися законною та обґрунтованою, тому підлягає скасуванню.

    Керуючись ст. 236-8 КПК України,

ПОСТАНОВИВ

    Скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову прокурора Березівського району Одеської області від 24 грудня 2008 року про порушення  кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, щодо  директора СФГ «Росинка» - ОСОБА_1 скасувати та в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, відмовити.у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

      На постанову може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: