Справа № 3 - 169/2010 р.

  П О С Т А Н О В А

   Іменем України    

              31  березня  2010 року         Березівський районний суд Одеської області        у складі:  головуючого судді – Прібилова В.М.,              

              за участю секретаря - Музики О.Ф.,

              особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Березівка адміністративний матеріал за протоколом Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОД № 036574  від 09.03.2010 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Буштина Тячівського району Закарпатської області, українки, громадянки України, не працюючої, не судимої,  раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,  яка мешкає АДРЕСА_1, за ст.ст. 173, 185  КпАП України, -

В С Т А Н О В И В    

    26.02.2010 року, близько 14 години, ОСОБА_1, в приміщенні прокуратури Березівського району Одеської області, безпідставно почала ображати образливими словами та грубою нецензурною лайкою, знаходячихся в приміщенні працівників прокуратури ОСОБА_2 та ОСОБА_3, після чого вийшла з приміщення прокуратури на вулицю, де безпідставно почала ображати образливими словами та висловлюватися нецензурною лайкою на адресу  викликаних до прокуратури району гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які знаходилися поряд та чекали виклику.

    В подальшому ОСОБА_1, разом з ОСОБА_7, приблизно о 14 годині 30 хвилин повернулась до приміщення прокуратури району, де продовжувала висловлюватися на адресу працівників прокуратури району та пом. ДІМ Березівського РВ ОСОБА_8 образливі та ганебні слова та нецензурну лайку та зазначені дії продовжували на протязі більш як 30 хвилин.

    На неодноразові  законні вимоги працівників прокуратури району, пом. ДІМ ОСОБА_8 а також прибувшого на виклик  до прокуратури району співробітника Березівського РВ - ОСОБА_9, який був  членом слідчо-оперативної групи, заспокоїтися та припинити хуліганські дії не реагувала, продовжувала висловлювати на адресу працівників міліції та прокуратури району ганебні слова та нецензурну лайку, чим порушила громадський порядок та встановлений порядок роботи державної установи.  

    ОСОБА_1 у судовому засіданні винною себе в скоєні зазначених правопорушень не визнала, пояснивши при цьому, що 26 лютого 2010 року вона була викликана до прокуратури Березівського району Одеської області. Приблизно о 14 годині вона прийшла до прокуратури району, де в приміщенні прокуратури працівник прокуратури Доброжан А.І. та працівник прокуратури Одеської області Кучер стали безпричинно ображати її та принижувати її гідність. В подальшому вона вийшла на вулицю, де розмовляла з знаходячимися біля приміщення прокуратури району ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які на її думку скоїли разом з працівниками міліції злочин та підмінили труп її чоловіка, однак на їх адресу нецензурною лайкою та образливими словами не висловлювалася, а тільки попередила, що вони у відповіді перед богом за свої дії та пішла. Через деякий час вона повернулася до прокуратури, де зустріла ОСОБА_7, з якою прийшли до прокуратури району. Знаходячись в приміщенні прокуратури вона не ображала працівників прокуратури та міліції нецензурною лайкою та образливими словами, а вимагала лише зробити відмітку на повістці.  Винною себе не визнає, вважає, що працівниками прокуратури району та міліції відносно неї чиниться тиск та її спеціально звинувачують в скоєному.  

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 26.02.2010 року він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був викликаний до прокуратури району для надання  свідчень по факту смерті ОСОБА_11 Вони знаходилися біля приміщення, коли ОСОБА_1, почала кричати на них, погрожувати їм, висловлювати на їх адресу прокльони та образливі слова. В подальшому кричала на працівників міліції, вела себе не спокійно на протязі близько 30 хвилин. Працівники прокуратури району та міліції вимагали від неї заспокоїтися та припинити такі дії. Потім він побачив як ОСОБА_1 тікала.    

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 26.02.2010 року, він, разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були викликані до прокуратури Березівського району Одеської області для надання свідчень по справі ОСОБА_1 яка звинувачує його та інших осіб, як винних в тому, що вони підмінили труп її чоловіка, після проведення ексгумації та захоронили інший труп. Приблизно о 14 годині, коли вони знаходилися біля  приміщення прокуратури району та чекали виклику, вони побачили збентежену ОСОБА_1, яка почала висловлювати на їх адресу погрозу, образливі слова та нецензурну лайку та проклинати їх та їх дітей. Зазначені дії тривали близько 10 хвилин, після чого вона пішла. Про скоєне вони повідомили по телефону до райвідділу. Через деякий час ОСОБА_1 повернулася до прокуратури району з іншою жінкою, як на даний час йому відомо ОСОБА_7, яка безпідставно почала образливо висловлюватися на адресу дільничного інспектора міліції ОСОБА_8 та погрожувала йому звільненням. Після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зайшли до приміщення прокуратури та він чув, що вони лаялися та кричали в приміщенні близько 15-20 хвилин. Коли його викликали для допиту, знаходячись в приміщенні прокуратури, він бачив як працівники міліції вимагали від них заспокоїтися та припинити протиправні дії та проїхати до райвідділу, однак вони їх не виконували, після чого ОСОБА_1 було затримано.  

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав суду свідчення, аналогічні свідченням свідка ОСОБА_5

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що працюючи на посаді пом. ДІМ Березівського РВ, 26.02.2010 року він був викликаний до прокуратури району для надання свідчень по скарзі ОСОБА_1 та йому було доручено забезпечити явку інших осіб. Приблизно біля 14 години до прокуратури району прибула ОСОБА_1, з якою він зайшов до приміщенні кабінету прокуратури. В кабінеті знаходився ОСОБА_4, працівник прокуратури району ОСОБА_2 та працівник прокуратури області ОСОБА_3  ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення, однак вона почала виказувати в нахабній формі ОСОБА_3 недовіру, звинувачувала працівників прокуратури у хабарництві та підкупі з боку осіб вірменської національності. ОСОБА_3 було запропоновано надати їй особисто пояснення, однак остання відмовилася надавати пояснення, почала безпідставно ображати присутніх в кабінеті образливими словами. На їх вимоги заспокоїтися не реагувала, почала вести себе більш зухвало, висловлювати на адресу присутніх та на адресу працівників правоохоронних органів ганебні та образливі слова, а також висловлюватися на адресу його, ОСОБА_3, та  ОСОБА_2 нецензурною лайкою. На його вимогу заспокоїтися та покинути приміщення не реагувала, продовжувала викрикувати образливі слова, однак потім вийшла з приміщення та почала висловлювати образливі слова та нецензурну лайку на адресу свідків по справі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які знаходилися білі приміщення, після чого пішла, а через деякий час повернулася разом з  ОСОБА_7 ОСОБА_7 почала безпідставно висловлювати йому претензії, питати хто він такий, погрожувати, що вона його звільнить з роботи. Надалі вони зайшли в приміщення   прокуратури, де стали висловлюватися на його адресу та адресу працівників прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  нецензурною лайкою та образливими словами,  обзивати бандитами, хабарниками та іншими подібними образливими висловлюваннями, які принижували честь та гідність, ходити без дозволу по приміщенню прокуратури, заходити в кабінети, при цьому продовжували висловлюватися нецензурною лайкою та образливими словами на адресу працівників прокуратури.  Зазначені дії тривали на протязі біля години. Через деякий час приїхали працівники РВ, та разом з ОСОБА_9 вони почали вимагати від них заспокоїтися, покинути приміщення прокуратури однак останні не реагували, продовжували вести себе зухвало, висловлювати образливі слова та нецензурну лайку, після чого ОСОБА_1 було затримано, а ОСОБА_7 втекла.  

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, пояснив, що працюючи О/У СДСБЕЗ Березівського РВ, знаходячись в складі слідчо-оперативної групи, 26.02.2010 року, близько 15 години він виїхав до прокуратури району за телефонним повідомленням про скоєння хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_7 По приїзду він побачив, що в приміщенні прокуратури району знаходяться вищезазначені особи, які  вели себе агресивно та зухвало, істерично кричали та висловлювали на адресу працівників прокуратури, міліції, в тому числі на адресу ДІМ ОСОБА_8 та його адресу нецензурною лайкою, проклинали їх. На неодноразові вимоги щодо припинення хуліганських дій та надання працівникам прокуратури спокійно працювати вони не реагували, продовжували вести себе таким же чином, погрожували звільненню. Зазначені дії тривали на протязі близько 20-30 хвилин. Разом з ДІМ ОСОБА_8 вони намагалися неодноразово заспокоїти зазначених осіб, однак вони не заспокоювалися, після чого вони почали вимагати від них припинити хуліганські дії та проїхати  до райвідділу, однак останні не виконували їх вимоги, а надалі ОСОБА_1 почала тікати, однак була затримана, а Францева утекла.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 26.02.2010 року до прокуратури району приїхав прокурор відділу прокуратури області ОСОБА_3, який мав намір провести перевірку по заяві ОСОБА_1 та опитати свідків та заявницю. До  його службового кабінету зайшла ОСОБА_1, яка на пропозицію ОСОБА_3 прийняти пояснення відмовилася, почала вести себе агресивно та нестримано, заявила, що вона не згодна з проведенням ОСОБА_3 перевірки. ОСОБА_1 почала висловлювати образливі та ганебні слова на адресу працівників правоохоронних органів, в томі числі його особисто, ОСОБА_3, пом. ДІМ ОСОБА_8 На вимогу заспокоїтися вона не реагувала, після чого покинула приміщення та на вулиці почала висловлюватися на адресу свідків по справі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6  образливі слова, проклинати їх та їх дітей, а також висловлювати на їх адресу нецензурну лайку.  Через деякий час вона повернулася до прокуратури району разом з ОСОБА_7 та увірвавшись без дозволу до його кабінету, почали висловлювати претензії до їх роботи, висловлювати ганебні та образливі слова, обзивати бандитами, хабарниками, а також висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою. На їх вимогу та ДІМ ОСОБА_8 заспокоїтися та покинути приміщення не реагували, продовжували вчиняти хуліганські дії, ходити по кабінетам, заходити у прийомну прокурора, кричати та зухвало та цинічно себе вести. Про скоєне він повідомив до райвідділу міліції, а коли приїхали працівники міліції, зазначені особи продовжували вести себе таким же чином та порушувати громадський порядок, після чого ОСОБА_1 працівниками міліції  була затримана, а ОСОБА_7 втекла.    

    Допитаний в судовому засіданні  свідок ОСОБА_12 пояснив, що 26.02.2010 року до прокуратури району, де він працює помічником прокурора приїхав прокурор відділу Одеської області ОСОБА_3, який проводив перевірку по заяві ОСОБА_1 Він надав йому можливість опитувати громадян на своєму робочому місці і після обідньої перерви приїхав до прокуратури району. В коридорі він побачив ОСОБА_1 та ОСОБА_7 і ОСОБА_7 сказала, що «мол  еще один взяточник идет». Зробивши зауваження він пройшов біля них та зайшов до приміщення свого кабінету і чув, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 щось кричали та вимагали, однак що конкретно він не прислухався, після чого зразу же уїхав для опитування громадян.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що 26.02.2010 року він знаходився на робочому місці в службовому кабінеті прокуратури району куди прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_7, які вели себе зухвало, порушували громадський порядок, висловлювалися на адресу працівників прокуратури та міліції образливими словами та нецензурною лайкою, не виконували вимоги працівників міліції щодо припинення протиправної поведінки.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що 26.02.2010 року, після обіду, до приміщення прокуратури району, де вона працює в якості завідуючої канцелярії, прийшла ОСОБА_1, яка була викликана працівниками прокуратури. ОСОБА_1 знаходилася в приміщенны канцелярії. Вона стала кричати, вела себе нестримано, висловлювала на адресу помічника прокурора Доброжана П.І. та працівника прокуратури області ОСОБА_3 образливі слова та нецензурну лайку, пред’являла їм претензії щодо неналежного проведення перевірки по її заявам. В подальшому вона пішла, а через деякий час повернулася до прокуратури району разом з ОСОБА_7 Після їх приходу, зазначені особи стали поводити себе агресивно та зухвало, стали говорити, що їх обманюють, що перевірку проводить не ОСОБА_3, а ОСОБА_10, висловлювалися на адресу працівників прокуратури образливі слова, а також нецензурну лайку, ходили по приміщенню, заходили до кабінетів, підняли сильний галас, заважали працювати. На її прохання та прохання працівників прокуратури заспокоїтися, зачекати працівників прокуратури у кімнаті прийому громадян не реагували, продовжували вести себе подібним чином.  Працівники міліції, які приїхали за викликом до прокуратури району, спочатку стали прохати їх заспокоїтися, а потім стали вимагати від них припинити вести себе подібним чином та покинути приміщення прокуратури,  однак останні не реагували, продовжували висловлювати на адресу працівників міліції, прокуратури та інших правоохоронних органів образливі слова та нецензурну лайку.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 надала суду свідчення, аналогічні   свідченням свідка ОСОБА_14  

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що 26.02.2010 року, приблизно біля  14 години вона прийшла до прокуратури району  на прийом, так як почула, що в прокуратурі буде вести прийом прокурор області. До прокуратури також прийшла  ОСОБА_1, та зайшла до канцелярії. Вона почула, як в канцелярії виникла якась розмова між якимось чоловіком та ОСОБА_1 та заглянувши через двері, вона побачила, що ОСОБА_1 сидить за столом в кабінеті, а біля неї стоїть незнайомий їй чоловік та примушує писати її якусь заяву. ОСОБА_1 плакала, а незнайомий їй чоловік на адресу ОСОБА_1  став висловлюватися образливими словами. В подальшому ОСОБА_1 вийшла на вулицю, де з боку осіб, які знаходилися на вулиці на адресу ОСОБА_1 була висловлена нецензурна лайка, після чого вона пішла в центр міста.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що 26.02.2010 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, вона прийшла до прокуратури району з метою подання заяви. В прокуратурі району також знаходилася ОСОБА_1, з якою вони зайшли до приміщення прокуратури. В приміщенні прокуратури ОСОБА_1 стала вимагати зробити відповідну відмітку про явку до прокуратури району, а вона вимагала, щоб її прийняли  працівники прокуратури, які відмовляли їй у прийомі, посилаючись на зайнятість. В зв’язку з зазначеними обставинами, вона зайшла до приймальні прокуратури та намагалась добитися того, щоб її прийняли, однак громадський порядок не порушувала, ні вона особисто, ні ОСОБА_1 образливими словами та нецензурною лайкою на адресу працівників прокуратури та міліції не висловлювалися, вона тільки називала речі своїм ім’ям, так як вважає, що з боку працівників прокуратури, міліції відносно них спланована акція і дії працівників міліції та прокуратури є злочинними. На адресу працівника міліції ОСОБА_8 вона тільки сказала, що він дурно пахне.  

    Заслухавши пояснення правопорушника, свідків, вивчивши матеріали адміністративної справи суд вважає що в діях ОСОБА_1 є склад  адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 КпАП України так як він підтверджений протоколом про адміністративне правопорушення ОД № 036574  від 09.03.2010 року свідченнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, дослідженими в ході розгляду матеріалами справи. Також суд приймає до уваги надані особисто пояснення працівника прокуратури області ОСОБА_3, який повністю підтвердив факт скоєння ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 КпАП України.

    Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що зазначені свідки по справі є зацікавленими особами не є дійсними, так як було встановлено в судовому засіданні зазначені особи не знаходяться з ОСОБА_1 в неприязнених відносинах, підстав для наклепу та оговорювання зазначеної особи у них не було, свідчення, які були надані свідками в судовому засіданні підтверджують факт скоєння правопорушень, співпадають між собою, особливих розбіжностей не встановлено. Крім того зазначені обставини підтвердили особи, які не є працівниками правоохоронних органів, тому підстав для ставлення під сумнів наданих свідчень у суду не має.

    Надані в судовому засіданні свідчення ОСОБА_7 суд приймає до уваги, однак вважає, що у ОСОБА_7 є достатні підстави для надання  свідчень, що  ОСОБА_1 не було скоєно зазначені правопорушення, так як сама ОСОБА_7 є безпосереднім учасником зазначених подій та відносно неї також на розгляді в суді є адміністративні матеріали за аналогічні правопорушення, скоєні разом з ОСОБА_1

    Суд також приймає до уваги свідчення свідка ОСОБА_16, які в дійсності підтверджують фактичні обставини справи в частині знаходження ОСОБА_1 у прокуратурі району, однак в зв’язку з тим, що досить  значна кількість свідків по справі надає інші свідчення, які підтверджують факт скоєння зазначених правопорушень, суд вважає зазначені свідчення такими, які не в повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та знайшли своє підтвердження частково.

    Аналізуючи матеріали справи суд приходить до висновку, що зазначені особи могли уникнути конфліктної ситуації та скоєння подібних хуліганських дій, які були проведені ними у приміщенні прокуратури району,  вважаючи що працівники прокуратури порушують їх громадянські права,  так як зазначеним особам був відомий порядок оскарження дій працівників правоохоронних органів. Посилання ОСОБА_1 у даному випадку на зазначені обставини  суд до уваги не приймає та вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 самі навмисно спровокували зазначені дії та вчинили адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 173 КпАП України, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а також згідно зі ст.185 КпАП України, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

      Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчинені однією особою двох або більше адміністративних порушень адміністративне стягнення накладається за більш суворе правопорушення.

  Обставин що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення  судом не встановлено.

  До обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення суд відносить продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

      Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує обставини при яких були вчинені правопорушення, дані про особу винну, поведінку правопорушника, місце та тривалість скоєного правопорушення безвідповідальне ставлення правопорушника до скоєного,  та вважає за необхідне та можливе, з урахуванням усіх обставин справи призначити правопорушнику стягнення у вигляді адміністративного арешту.

            На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, ст.ст. 173, 185,  ст. 221, ст. ст. 278-281, 283-285 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В

      Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КпАП України та  накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб.

Строк обчислювати з моменту адміністративного затримання ОСОБА_1

Постанова може бути оскаржена голові апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

                                        Суддя                       В.М. Прібилов.