Справа № 3 - 168/2010 р.

  П О С Т А Н О В А

   Іменем України    

              31  березня  2010 року         Березівський районний суд Одеської області        у складі:  головуючого судді – Прібилова В.М.,              

              за участю секретаря - Музики О.Ф.,

            особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Березівка адміністративний матеріал за протоколом Березівського РВ ГУМВС України в Одеській області ОД № 036573  від 09.03.2010 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Амбарове Миколаївського району Одеської області, українки, громадянки України, працюючої вчителем Березівської ЗОШ №3, не судимої, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,  яка мешкає в АДРЕСА_1, за ст.ст. 173, 185  КпАП України, -

В С Т А Н О В И В    

    26.02.2010 року, близько 14 години 30 хвилин, ОСОБА_1, разом з ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні прокуратури Березівського району Одеської області, безпідставно почала ображати образливими та ганебними словами та грубою нецензурною лайкою працівників прокуратури та пом. ДІМ Березівського РВ Бойка М.А., які разом з ОСОБА_2 продовжувала на протязі більш як 30 хвилин.

    На неодноразові  законні вимоги працівників прокуратури району, пом. ДІМ Бойка М.А. а також прибувшого на виклик  до прокуратури району співробітника Березівського РВ - Тарана В.В., який був  членом слідчо-оперативної групи, заспокоїтися та припинити хуліганські дії не реагувала, продовжувала висловлювати на адресу працівників міліції та прокуратури району ганебні та образливі слова та нецензурну лайку, чим порушила громадський порядок та встановлений порядок роботи державної установи.  

    ОСОБА_1 у судовому засіданні винною себе в скоєні зазначених правопорушень не визнала, пояснивши при цьому, що 26 лютого 2010 року, близько 14 години 30 хвилин вона прибула до прокуратури Березівського району на прийом для подання заяви про порушення її громадянських прав. У прокуратурі району також знаходилася ОСОБА_2 На її вимогу прийняти її та подати заяву ніхто не відреагував, також ніхто не відреагував на вимогу ОСОБА_2 про оформлення їй відмітки на повістці, яку вона раніше отримала. Знаходячись в приміщенні прокуратури вона не ображала працівників прокуратури та міліції нецензурною лайкою та образливими словами, а вимагала лише прийняти її та подати заяву. Вона називала речі своїм ім’ям, так як вважає, що з боку працівників прокуратури, міліції відносно них спланована акція і дії працівників міліції та прокуратури є злочинними. Винною себе не визнає, вважає, що працівниками прокуратури району та міліції відносно неї чиниться тиск та її спеціально звинувачують в скоєному.  

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 26.02.2010 року він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був викликаний до прокуратури району для надання  свідчень по факту смерті ОСОБА_8 Вони знаходилися біля приміщення, коли до прокуратури прийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які почали чіплятися до ДІМ Бойка М.А., говорити в його адресу образливі слова та погрожувати йому звільненням. В подальшому він знаходячись в приміщенні прокуратури чув як Францева та ОСОБА_2 вчинили сварку, кричали на працівників прокуратури та міліції. Працівники прокуратури району та міліції вимагали від них заспокоїтися та припинити такі дії, однак вони не реагували.  Потім він побачив як ОСОБА_2 тікала.    

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 26.02.2010 року, він, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були викликані до прокуратури Березівського району Одеської області для надання свідчень по справі ОСОБА_2 яка звинувачує його та інших осіб, як винних в тому, що вони підмінили труп її чоловіка, після проведення ексгумації та захоронили інший труп. Після обіду, коли вони знаходилися біля  приміщення прокуратури району та чекали виклику, вони побачили ОСОБА_2, яка йшла з іншою жінкою, як на даний час йому відомо ОСОБА_1, яка безпідставно почала образливо висловлюватися на адресу дільничного інспектора міліції Бойка М.А. та погрожувала йому звільненням, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зайшли до приміщення прокуратури та він чув, що з приміщення лунали образливі слова та нецензурна лайка зі сторони даних жінок. Коли його викликали для допиту, знаходячись в приміщенні прокуратури, він бачив як працівники міліції вимагали від них заспокоїтися та припинити протиправні дії, покинути приміщення прокуратури, однак вони їх не виконували, після чого ОСОБА_2 було затримано.  

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 26.02.2010 року він разом з ОСОБА_6 та  ОСОБА_5 був викликаний для надання свідчень до прокуратури району. Приблизно біля 14 години 30 хвилин, до прокуратури району прийшла ОСОБА_2 та іще одна жінка, як пізніше він узнав ОСОБА_1 Біля приміщення прокуратури Францева стала безпідставно образливо чіплятися до ДІМ Бойка М.А., висловлювала на його адресу погрози звільнення його з міліції. Далі вони зайшли в приміщення прокуратури, звідки він почув крики та брань з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які висловлювалися на адресу працівників прокуратури та міліції образливими словами та нецензурною лайкою, та зазначені дії продовжували на протязі тривалого часу. На неодноразові вимоги та прохання працівників міліції заспокоїтися та покинути приміщення прокуратури вони не реагували, після чого ОСОБА_2 затримали, а Францева утекла.        

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що працюючи на посаді пом. ДІМ Березівського РВ, 26.02.2010 року він був викликаний до прокуратури району для надання свідчень по скарзі ОСОБА_2 та йому було доручено забезпечити явку інших осіб. Приблизно біля 14 години до прокуратури району прибула ОСОБА_2, з якою він зайшов до приміщенні кабінету прокуратури. В кабінеті знаходився ОСОБА_5, працівник прокуратури району ОСОБА_9 та працівник прокуратури області ОСОБА_10  ОСОБА_2 було запропоновано надати пояснення, однак вона почала виказувати в нахабній формі ОСОБА_10 недовіру, звинувачувала працівників прокуратури у хабарництві та підкупі з боку осіб вірменської національності. ОСОБА_10 було запропоновано надати їй особисто пояснення, однак остання відмовилася надавати пояснення, почала безпідставно ображати присутніх в кабінеті образливими словами. На їх вимоги заспокоїтися не реагувала, почала вести себе більш зухвало, висловлювати на адресу присутніх та на адресу працівників правоохоронних органів ганебні та образливі слова,, а також висловлюватися на адресу його, ОСОБА_10, та  ОСОБА_9 нецензурною лайкою. На його вимогу заспокоїтися та покинути приміщення не реагувала, продовжувала викрикувати образливі слова, а потім вийшла з приміщення та почала висловлювати образливі слова та нецензурну лайку на адресу свідків по справі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які знаходилися білі приміщення, після чого пішла, а через деякий час повернулася разом з  ОСОБА_1 ОСОБА_1 почала безпідставно висловлювати йому претензії, питати хто він такий, погрожувати, що вона його звільнить з роботи. Надалі вони зайшли в приміщення   прокуратури, де стали висловлюватися на його адресу та адресу працівників прокуратури ОСОБА_10 та ОСОБА_9,  нецензурною лайкою та образливими словами,  обзивати бандитами, хабарниками та іншими подібними образливими висловлюваннями, які принижували честь та гідність, ходили без дозволу по приміщенню прокуратури, заходили в кабінети, при цьому продовжували висловлюватися нецензурною лайкою та образливими словами на адресу працівників прокуратури.  Через деякий час приїхали працівники РВ, та разом з ОСОБА_4 вони почали вимагати від них заспокоїтися, покинути приміщення прокуратури однак останні не реагували, продовжували вести себе зухвало, висловлювати образливі слова та нецензурну лайку, Зазначені дії тривали на протязі біля години, після чого ОСОБА_2 було затримано, а ОСОБА_1 втекла.  

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, пояснив, що працюючи О/У СДСБЕЗ Березівського РВ, знаходячись в складі слідчо-оперативної групи, 26.02.2010 року, близько 15 години він виїхав до прокуратури району за телефонним повідомленням про скоєння хуліганських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 По приїзду він побачив, що в приміщенні прокуратури району знаходяться вищезазначені особи, які  вели себе агресивно та зухвало, істерично кричали та висловлювали на адресу працівників прокуратури, міліції, в тому числі на адресу ДІМ Бойка М.А. та його адресу нецензурною лайкою, проклинали їх. На неодноразові вимоги щодо припинення хуліганських дій та надання працівникам прокуратури спокійно працювати вони не реагували, продовжували вести себе таким же чином, погрожували звільненню. Зазначені дії тривали на протязі близько 20-30 хвилин. Разом з ДІМ ОСОБА_3 вони намагалися неодноразово заспокоїти зазначених осіб, однак вони не заспокоювалися, після чого вони почали вимагати від них заспокоїтись, припинити хуліганські дії та проїхати  до райвідділу, однак останні не виконували їх вимоги, після чого ОСОБА_2 почала тікати, однак була затримана, а Францева утекла.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що 26.02.2010 року до прокуратури району приїхав прокурор відділу прокуратури області ОСОБА_10, який мав намір провести перевірку по заяві ОСОБА_2 та опитати свідків та заявницю. До  його службового кабінету зайшла ОСОБА_2, яка на пропозицію ОСОБА_10 прийняти пояснення відмовилася, почала вести себе агресивно та нестримано, заявила, що вона не згодна з проведенням ОСОБА_10 перевірки. ОСОБА_2 почала висловлювати образливі та ганебні слова на адресу працівників правоохоронних органів, в томі числі його особисто, ОСОБА_10, пом. ДІМ Бойка М.А. На вимогу заспокоїтися вона не реагувала, після чого покинула приміщення та на вулиці почала висловлюватися на адресу свідків по справі ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7  образливі слова, проклинати їх та їх дітей, а також висловлювати на їх адресу нецензурну лайку.  Через деякий час вона повернулася до прокуратури району разом з ОСОБА_1 та увірвавшись без дозволу до його кабінету, почали висловлювати претензії до їх роботи, висловлювати ганебні та образливі слова, обзивати бандитами, хабарниками, а також висловлюватися на їх адресу нецензурною лайкою. На їх вимогу та ДІМ Бойка М.А. заспокоїтися та покинути приміщення не реагували, продовжували вчиняти хуліганські дії, ходити по кабінетам, заходити у прийомну прокурора, кричати та зухвало та цинічно себе вести. Про скоєне він повідомив до райвідділу міліції, а коли приїхали працівники міліції, зазначені особи продовжували вести себе таким же чином та порушувати громадський порядок, після чого ОСОБА_2 працівниками міліції  була затримана, а ОСОБА_1 втекла.    

    Допитаний в судовому засіданні  свідок ОСОБА_11 пояснив, що 26.02.2010 року до прокуратури району, де він працює помічником прокурора приїхав прокурор відділу Одеської області ОСОБА_10, який проводив перевірку по заяві ОСОБА_2 Він надав йому можливість опитувати громадян на своєму робочому місці і після обідньої перерви приїхав до прокуратури району. В коридорі він побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і ОСОБА_1 сказала, що «мол  еще один взяточник идет». Зробивши зауваження він пройшов біля них та зайшов до приміщення свого кабінету і чув, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щось кричали та вимагали, однак що конкретно він не прислухався, після чого зразу же уїхав для опитування громадян.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що 26.02.2010 року, після обіду, до приміщення прокуратури району, де вона працює в якості завідуючої канцелярії, прийшла ОСОБА_2, яка була викликана працівниками прокуратури. ОСОБА_2 знаходилася в приміщення канцелярії.. Вона стала кричати, вела себе нестримано, висловлювала на адресу помічника прокурора Доброжана П.І. та працівника прокуратури області ОСОБА_10 образливі слова та нецензурну лайку, пред’являла їм претензії щодо неналежного проведення перевірки по її заявам. В подальшому вона пішла, а через деякий час повернулася до прокуратури району разом з ОСОБА_1 Після їх приходу, зазначені особи стали поводити себе агресивно та зухвало, стали говорити, що їх обманюють, що перевірку проводить не ОСОБА_10, а ОСОБА_13, висловлювалися на адресу працівників прокуратури образливі слова, а також нецензурну лайку, ходили по приміщенню, заходили до кабінетів, підняли сильний галас, заважали працювати. На її прохання та прохання працівників прокуратури заспокоїтися, зачекати працівників прокуратури у кімнаті прийому громадян не реагували, продовжували вести себе подібним чином.  Працівники міліції, які приїхали за викликом до прокуратури району, спочатку стали прохати їх заспокоїтися, а потім стали вимагати від них припинити вести себе подібним чином та покинути приміщення прокуратури,  однак останні не реагували, продовжували висловлювати на адресу працівників міліції, прокуратури та інших правоохоронних органів образливі слова та нецензурну лайку.

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 надала суду свідчення, аналогічні   свідченням свідка ОСОБА_12  

    Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що 26 лютого 2010 року вона була викликана до прокуратури Березівського району Одеської області. Приблизно о 14 годині вона прийшла до прокуратури району, де в приміщенні прокуратури працівник прокуратури ОСОБА_9 та працівник прокуратури Одеської області ОСОБА_13 стали безпричинно ображати її та принижувати її гідність. В подальшому вона вийшла на вулицю, де розмовляла з знаходячимися біля приміщення прокуратури району ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на її думку скоїли разом з працівниками міліції злочин та підмінили труп її чоловіка, однак на їх адресу нецензурною лайкою та образливими словами не висловлювалася, а тільки попередила, що вони у відповіді перед богом за свої дії та пішла. Через деякий час вона повернулася до прокуратури, де зустріла ОСОБА_1, з якою зайшли до приміщення прокуратури району. Знаходячись в приміщенні прокуратури вона не ображала працівників прокуратури та міліції нецензурною лайкою та образливими словами, а вимагала лише зробити відмітку на повістці.  Винною себе не визнає, вважає, що працівниками прокуратури району та міліції відносно неї чиниться тиск та її спеціально звинувачують в скоєному.  

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що 26.02.2010 року до прокуратури району  прийшла ОСОБА_1, разом з ОСОБА_2, які вчинили у приміщенні прокуратури сварку, в ході якої висловлювали на адресу працівників прокуратури образливі слова та нецензурну лайку, практично зірвали роботу прокуратури.  На законні вимоги працівників міліції, які були викликані до прокуратури для припинення хуліганських дій не реагували. Зазначені дані про висловлювання нецензурної лайки стали йому відому зі слів працівників прокуратури, інші вказані дії зазначених громадян він чув та бачив особисто.

    Заслухавши пояснення правопорушника, свідків, вивчивши матеріали адміністративної справи суд вважає що в діях ОСОБА_1 є склад  адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 КпАП України так як він підтверджений протоколом про адміністративне правопорушення ОД № 036573  від 09.03.2010 року свідченнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, дослідженими в ході розгляду матеріалами справи. Також суд приймає до уваги надані особисто пояснення працівника прокуратури області ОСОБА_10, який повністю підтвердив факт скоєння  ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 КпАП України.

    Посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що зазначені свідки по справі є зацікавленими особами не є дійсними, так як було встановлено в судовому засіданні зазначені особи не знаходяться з ОСОБА_1 в неприязнених відносинах, підстав для наклепу та оговорювання зазначеної особи у них не було, свідчення, які були надані свідками в судовому засіданні підтверджують факт скоєння правопорушень, співпадають між собою, особливих розбіжностей не встановлено. Крім того зазначені обставини підтвердили особи, які не є працівниками правоохоронних органів, тому підстав для ставлення під сумнів наданих свідчень у суду не має.

    Надані в судовому засіданні свідчення ОСОБА_2 суд приймає до уваги, однак вважає, що у ОСОБА_2 є достатні підстави для надання  свідчень, що  ОСОБА_1 не було скоєно зазначені правопорушення, так як сама ОСОБА_2 є безпосереднім учасником зазначених подій та відносно неї також на розгляді в суді є адміністративні матеріали за аналогічні правопорушення, скоєні разом з ОСОБА_1

    Аналізуючи матеріали справи суд приходить до висновку, що зазначені особи могли уникнути конфліктної ситуації та скоєння подібних хуліганських дій, які були проведені ними у приміщенні прокуратури району,  вважаючи що працівники прокуратури порушують їх громадянські права,  так як зазначеним особам був відомий порядок оскарження дій працівників правоохоронних органів. Посилання ОСОБА_1 у даному випадку на зазначені обставини  суд до уваги не приймає та вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самі навмисно спровокували зазначені дії та вчинили адміністративні правопорушення.

    Згідно зі ст. 173 КпАП України, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а також згідно зі ст.185 КпАП України, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

      Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчинені однією особою двох або більше адміністративних порушень адміністративне стягнення накладається за більш суворе правопорушення.

  Обставин що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення  судом не встановлено.

  До обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення суд відносить продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

      Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення суд враховує обставини при яких були вчинені правопорушення, дані про винну особу, поведінку правопорушника, місце та тривалість скоєного правопорушення, безвідповідальне відношення правопорушника до скоєного,  та вважає за необхідне та можливе, з урахуванням усіх обставин справи призначити правопорушнику стягнення у вигляді адміністративного арешту.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, ст.ст. 173, 185.,  ст. 221, ст. ст. 278-281, 283-285 КпАП України,-

 П О С Т А Н О В И В

      Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень передбачених  ст. 173 та ст. 185 КпАП України та  накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п'ятнадцять) діб.

Строк обчислювати з моменту адміністративного затримання ОСОБА_1

Постанова може бути оскаржена голові апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

                                        Суддя                       В.М. Прібилов.