Справа № 2-2748
2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,
при секретарі: Димовій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бердянськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради Запорізької області, треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому зазначила, що на підставі рішення Бердянського міськрайонного суду від 08.11.2003р., ухвали цього ж суду від 01.06.2007р., їй на праві приватної власності належить домоволодіння АДРЕСА_1, яке знаходиться на земельній ділянці площею 1282,8 кв.м.
На цій же земельній ділянці позивач у 2003 році збудувала власними силами та за власний рахунок вбиральню, позначену на схемі технічного паспорту під літерою „Р-1”, вартістю 1148,00 грн. Також збудовані інші самочинні будівлі під літерами „С” та „Н”, які належать співвласнику ОСОБА_3
Оскільки будівництво здійснено без належно затвердженого проекту та дозволу воно є самочинним.
Посилаючись на ст. 376 ЦК України, позивач просила визнати за нею право власності на вказану забудову, оскільки вона відповідає будівельним нормам та не порушує права інших осіб.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала в зв’язку з відсутністю у позивачки дозволу на будівництво вбиральні.
Треті особи – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися та надіслали письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, не заперечували проти задоволення позовних вимог (а.с. 26, 27).
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні вважала можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки вони не порушують прав та інтересів її і інших осіб.
Аналізуючи надані в справі докази, суд дійшов наступного висновку.
На підставі свідоцтва про право на спадщину по закону від 10.02.1999р., а також рішення Бердянського міськрайонного суду від 08.11.2003р., ухвали цього ж суду від 01.06.2007р., ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 1/3 частина домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Відповідно до технічного паспорту Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради станом на 14.08.2008р., на території цього домоволодіння знаходяться самовільні забудови: сарай літ. „С”, альтанка літ. „Н” і вбиральня літ. „Р1” (а.с. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, належна позивачці зазначена вбиральня ?1” збудована без будь-яких порушень, що підтверджується технічним висновком про можливість оформлення самовільно збудованих споруд № 175-а/09/09 від 17.09.2009р. (а.с.9-10).
У відповідності до норм чинного законодавства будь-які цивільні права та інтереси охороняються законом і можуть заслуговувати на судовий захист. Визнання за позивачем права власності на зазначений об’єкт самочинного будівництва відповідає нормам п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, що визначає способи захисту цивільних прав та інтересів особи. Одним із таких способів є визнання наявності прав.
Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частиною 1 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Частиною 5 ст. 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Судом встановлено, що самочинно збудований позивачем об'єкти нерухомого майна не порушує прав інших осіб у зв'язку з тим, що останній здійснив його будівництво в межах своєї території, яка знаходиться в його законному володінні.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права відповідає ч.2 ст. 16 ЦК України. За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 16, 328, 376 ЦК України, ст. 95 ЗК України, ст. ст. 11, 15, 60, 212 – 215, 256 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво – вбиральню під літ. „Р1”, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Встановити, що самочинні будівлі – сарай під літ. „С” та альтанка під літ. „Н”, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, не належать ОСОБА_1, а належать іншим особам.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд в порядку, передбаченому ст.ст. 292-296 ЦПК України, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в повному обсязі.
Сторони можуть отримати повне рішення суду з 09.11.2010р. з 15-00 годин.
Суддя: О.Г. Пахоменко