Справа № 2- 1738/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

“30“ листопада   2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді             ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                 ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації, ОСОБА_2 про скасування рішення, обмеження спілкування батька з дітьми, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Ернестувни про визначення порядку зустрічей з дітьми та зобов’язання не чинити перешкод в участі у вихованні дітей,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 18.04.2010р. звернулася в суд з позовом до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації, ОСОБА_2 про скасування рішення органу опіки та піклування від 17.03.2010р., зареєстрованого 31.03.2010р. за №3-П-287/3601 та у повному обмеженні ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 В обґрунтування позову покликається на те, що оскаржуваним рішенням органу опіки та піклування встановлено порядок зустрічей батька з дітьми, визначено проводити такі зустрічі у її відсутності. Вважає, що дане рішення не відповідає інтересам дітей, є упередженим, необ’єктивним ухваленим з порушенням чинного законодавства. На засіданні її фактично не вислухали, не прийняли у неї всі документи. Не з’ясовувалися умови проживання дітей, не було заслухано думку старшої дитини щодо зустрічей з батьком. Не обґрунтовано чому зустрічі батька з дітьми повинні відбуватися у її відсутності. Їй не надіслали копії рішення та не хотіли його видавати на руки. Також зазначає, що дітям взагалі не треба бачитися та спілкуватися з батьком, який за час проживання з ними однією сім’єю постійно вчиняв п’яні скандали, провокував бійки. Саме з цих причин вона була ініціатором розірвання шлюбу. В присутності дітей відповідач висловлюється нецензурно, вживає алкоголь зі своїми приятелями. Така поведінка відповідача негативно впливає на психіку, виховання і розвиток дітей. Старша дитина Настя відмовляється бачити, не цікавиться утриманням та забезпеченням дітей.

19.05.2010р. ОСОБА_2 подав позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та встановлення порядку його зустрічей з дітьми відповідно до рішення органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації від 31.03.2010р. У позові зазначає, що відповідачка чинить йому перешкоди у зустрічах з дітьми, не виконує рішення органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації від 31.03.2010р.

Ухвалою суду дані позови об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_5 первісні позовні вимоги з уточненнями до них підтримали, покликаючись на обставини, вказані у позовній заяві. Просять задовольнити цей позов. Зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 вони не визнали, просять у їх задоволенні відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_6 зустрічні позовні вимоги до ОСОБА_1 підтримали повністю, первісного позову ОСОБА_1 не визнали. Дали пояснення аналогічні вказаним у зустрічній позовній заяві та письмових запереченнях на позов. Просять задовольнити зустрічні позовні вимоги, у первісному позові відмовити. Відповідач ОСОБА_2 був допитаний судом в якості свідка та пояснив, що заборгованість по аліментах виникла у зв’язку його тимчасовим скрутним матеріальним становищем, смертю батька. В даний час заборгованість він погасив. Зазначив, що 26.08.2009р. по 10.02.2010р. був на заробітках в Польщі. Після повернення двічі бачив дітей, передавав їм подарунки, фрукти. Позивачка настроює старшу дитину проти нього, забороняє дітям бачитися та спілкуватися з ним.

Представник відповідача органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_7 в судовому засіданні позовних вимог ОСОБА_1 не визнала, підтримала зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 Вважає, що оскаржуване позивачкою рішення є обґрунтованим. Оскільки між батьками не досягнуто згоди щодо порядку зустрічей відповідача, який проживає окремо, з дітьми, то це питання за зверненням ОСОБА_2 було обговорено на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Заслухавши пояснення сторін на своєму засіданні 17.03.2010р., ознайомившись з поданими документами комісія рекомендувала органу опіки та піклування встановити порядок зустрічей батька з дітьми. Враховуючи конфлікт між батьками, неприязні стосунки між ними, вік дітей було рекомендовано проводити такі зустрічі без присутності матері. Рішенням від 31.03.2010р. №3-П-287/3601 орган опіки та піклування встановив ОСОБА_2 порядок зустрічей з дітьми ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перша та третя суботи місяця з 10,00год. до 16,00год.; друга та четверта неділі місяця з 10,00год. до 16,00год.; щосереди з 18,00год. до 20,00год. - у відсутності матері ОСОБА_1 Також представник відповідача пояснила, що підстав позбавляти ОСОБА_2 права на зустрічі з дітьми та спілкування з ними немає. Просить суд у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог з таких мотивів.

Сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6,7).

Шлюб між сторонами розірвано з 26.06.2009р. рішенням Галицького районного суду м.Львова від 15.06.2009р.(а.с.7).

Діти зареєстровані та проживають з матір»ю ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (а.с.87).

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 (а.с.84).

За рішенням Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_2 зобов’язаний до сплати аліментів на утримання дітей в користь ОСОБА_1 в розмірі 400грн. щомісячно з 11.12.2008р. до повноліття дітей. Станом на 01.03.2010р. він мав заборгованість по аліментах в розмірі 2640грн. Однак на 30.11.2010р. заборгованість по аліментах відсутня, переплата становить 150грн. Дані обставини підтверджуються розрахунками, проведеними Галицьким ВДВС ЛМУЮ (а.с.10,88,93,102).

Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Про це говорить ст.141 СК України.

Відповідно до ч.1,3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків,хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідач ОСОБА_2 22.02.2010р. звернувся до органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації із заявою про призначенням йому порядку зустрічей з малолітніми дітьми, які проживають з ОСОБА_1 і котра чинить йому перешкоди у зустрічах з дітьми (а.с.83).

17.03.2010р. відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому були заслухані сторони. Комісія рекомендувала встановити ОСОБА_2 порядок зустрічей з дітьми ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 : перша та третя суботи місяця з 10,00год. до 16,00год.; друга та четверта неділі місяця з 10,00год. до 16,00год.; щосереди з 18,00год. до 20,00год. А також проводити зустрічі без присутності матері ОСОБА_1 (а.с.89.90).

Рішенням від 31.03.2010р. №3-П-287/3601 орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради призначив ОСОБА_2 саме такий порядок зустрічі з дітьми, погодившись з рекомендаціями комісії (а.с.5).

Суд вважає, що дане рішення відповідає інтересам дітей ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Підстав робити висновок про упередженість та необ’єктивність цього рішення немає.

Відповідно до ч.7,8 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до Конвенції про контакт з дітьми, чинної для України з 01.04.2007р., дитина та її батьки мають право встановлювати та підтримувати регулярний контакт один з одним. У розумінні Конвенції контакт означає перебування дитини протягом обмеженого періоду разом з її батьками або іншими особами, які мають сімейні зв’язки з нею; будь-яку форму спілкування між дитиною і цими особами.

Конвенція про права дитини у ст.9 зазначає, що дитина, яка розлучена з одним із батьків чи з обома батьками, має право регулярно підтримувати особисті стосунки й прямі контакти з обома батьками, крім випадків, коли це суперечить найвищим інтересам дитини.

Згідно ст.ст.151,153 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування відповідача ОСОБА_2 зі своїми дітьми ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, перешкоджатиме нормальному розвиткові дітей.

Покликання позивачки на те, що відповідач зловживає алкоголем, перебуваючи в стані сп’яніння в присутності дітей влаштовував бійки та скандали не підтверджується жодними письмовими доказами. ОСОБА_2 на обліку в наркологічному диспансері не перебував, даних про лікування від алкоголізму немає. Відсутні докази застосування ним до позивачки психологічного чи фізичного тиску, притягнення його до адміністративної відповідальності.

Допитані судом свідки зі сторони позивачки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 також не могли підтвердити таких обставин, оскільки не були їх очевидцями. Про конфлікти та бійки їм розказувала позивачка.

За ст.171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Судом при розгляді даної справи була заслухана думка дитини ОСОБА_3, АДРЕСА_2 з приводу даного спору. Дитина пояснила, що за час спільного проживання батьків тато скандалив з мамою і її присутності, також було таке, що штовхнув маму. Пояснила що після того як батько став проживати окремо мати поміняла замки, не хотіла щоб батько бачився з дітьми. Був випадок, що батько прийшов побачитися з ними, однак вони з мамою закрилися в квартирі і не відчиняли йому двері. Дитина також повідомила, що одного разу батько вдарив її коли з»ясував, що вона його обманювала. Пояснила, що боїться тата у зв’язку з його поганим ставленням до неї та мами. Не заперечила того факту, що батько бував добрим до них, гуляв з ними, купляв їм іграшки, цукерки. Однак сказала, що не хоче зустрічатися з ним.

Суд вважає, що значну роль у формуванні думки дитини та її ставленні до батька відіграє позивачка, яка через особисті неприязні стосунки з колишнім чоловіком, настроює дітей проти батька, не намагається виховувати дітей в дусі поваги та любові до батька. Тому суд не приймає до уваги думку дитини при вирішенні спору. Суд вважає, що спілкування дітей з батьком сприятиме інтересам дітей, їх розвитку.

З наданих позивакою копій заключень психодіагностичного обстеження дітей від 07.07.2010р. вбачається, що інтелектуальний розвиток дітей відповідає рівню нижньої межі вікової норми. Однак у цих заключеннях жодним чином не зафіксовані будь-які негативні впливи батька на інтелектуальний розвиток дітей (а.с.72). Тому пояснення позивачки про негативний вплив батька на розвиток дітей є безпідставними.

В судовому засіданні були допитані свідки зі сторони відповідача ОСОБА_12, ОСОБА_13, тітка та бабця дітей, які пояснили, що в 2009р. приходили бачитися з дітьми в садок. Вихователька їм пояснила, що мати заборонила бачитися з дітьми. Також про заборону побачень їм говорила сама дитина ОСОБА_3, казала, що мати сваритиме, довідавшись про їх зустрічі та зустрічі з батьком. Дитина також казала не приходити до неї додому, бо мати буде її сварити. Ці свідчення підтверджують роль позивачки у формуванні негативного ставлення дітей до батька.

Суд вважає, що позивачкою чиняться відповідачу перешкоди у зустрічах з дітьми, він позбавлений можливості приймати рівну з позивачкою участь у вихованні дітей.

Суд вважає, що визначений органом опіки та піклування порядок зустрічей батька з дітьми цілком відповідає інтересам дітей, їх віку, стану здоров»я, а також відповідає інтересам батька. Суд погоджується з думкою органу опіки про необхідність проведення таких зустрічей у відсутності ОСОБА_8, оскільки особисті неприязні стосунки між батьками можуть мати негативний вплив на дітей під час проведення цих зустрічей.

Позивачку ОСОБА_1 слід зобов’язати не чинити відповідачу ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні у визначеному судом порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що первісний позов до задоволення не підлягає, зустрічний позов слід задовольни.

    Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215 ЦПК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст.19,20,157,158,159 СК України суд, -

В И Р І Ш И В :

    У задоволенні позову ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації, ОСОБА_2 про скасування рішення органу опіки та піклування від 17.03.2010р., зареєстрованого 31.03.2010р. за №3-П-287/3601 та у повному обмеженні ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовити.

    Зустрічним позов ОСОБА_2 задовольнити.

    Встановити ОСОБА_2 дні та годити зустрічей з дітьми ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 :

-   перша та третя суботи місяця з 10,00год. до 16,00год.;

-   друга та четверта неділі місяця з 10,00год. до 16,00год.;

-   щосереди з 18,00год. до 20,00год.

Зустрічі батька ОСОБА_2 з дітьми ОСОБА_3, АДРЕСА_2 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проводити у відсутності матері ОСОБА_1.

Зобов’язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дітьми та участі у їх вихованні у визначеному судом порядку.

    У зв’язку із задоволенням зустрічного позову стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 45,50грн. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    СУДДЯ                     Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА