Справа № 2а-2722/2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого – судді Карпенко О.Л.
при секретарі – Пономаренко Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новоукраїнка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Первомайської роти ДПС молодшого сержанта міліції Уренко Є.А. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 246798 від 28 вересня 2010 року передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, посилаючись на те, що відповідачем винесено оскаржувану ним постанову, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу. Вважає постанову необ’єктивною, незаконною, оскільки вона складена з порушенням норми ст. 280 КУпАП , а саме: відповідач належним чином не встановив обставини справи, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та пояснив, що Правил дорожнього руху він не порушував, надав відповідні пояснення відповідачу, але він не взяв їх до уваги.
Відповідач в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечень відносно позову не направлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини не прибуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідні до них правовідносини.
При розгляді справи суд виходить з того, що водій зобов’язаний виконувати Правила дорожнього руху і лише в разі порушення цих Правил, за наявності належних та допустимих доказів, водій може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частою 1 ст. 122 КУпАП встановлено відповідальність, серед іншого, за порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків.
28 вересня 2010 року відповідачем по справі було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 246798 (а.с. 4) якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, 28 вересня 2010 року в м. Первомайськ по вул. Радянській ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1 на мосту через річку Південний Буг не виконав вимог дорожнього знаку «Проїзд без зупинки заборонено».
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини скоєння адміністративного правопорушення встановлюються органом (посадовою особою), який розглядає справу на підставі наявних доказів.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В обґрунтування висновків відповідача по справі про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення він послався на протокол про адміністративне правопорушення ВЕ1 № 068592 (а.с. 12) з якого вбачається, що при обставинах, які вказано в оскаржуваній постанові, позивач порушив вимоги знаку 2.2. додатку 1 ПДР.
Невиконання водієм транспортного засобу вимог дорожніх знаків пріоритету, яким є дорожній знак містить ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Однак, з цього протоколу вбачається, що позивач по справі факт порушення ним Правил дорожнього руху не визнав. Проте відповідач не забезпечив збирання доказів, як події правопорушення так і вини позивача у його скоєнні, як-то: складання схеми події правопорушення, застосування технічних засобів фотофіксації, встановлення свідків правопорушення та отримання їх пояснень, та ін.
Відсутність достатніх доказів наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення виключає можливість провадження у адміністративній справі (ст. 247 п. 1 КУпАП).
Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Наведені позивачем по справі на свій захист доводи відповідачем не були спростовані відповідачем.
Статтею 2 ч. 3 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає, що відповідач по справі під час здійснення провадження по справі про адміністративне правопорушення діяв не у спосіб передбачений законодавством, прийняв рішення за відсутності переконливих доказів скоєння позивачем адміністративного проступку, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 159, 160 ч. 3, ст.ст. 161, 162, 163, 171-2 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора ДПС Первомайської роти ДПС молодшого сержанта міліції Уренко Є.А. від 28 вересня 2010 року ВЕ1 № 068592 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий : О. Л. Карпенко