ПОСТАНОВА

іменем України

Справа № 2-а-178/10/1023

15 вересня 2010 року Славутицький міський суд Київської області у складі судді Орла А.С., розглянувши адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВДАІ УМВС України у Чернігівській області, третя особа - інспектор ДПС ВДАІ м. Чернігова Мельник Євген Олексійович,  про скасування постанови про накладення штрафу за адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, -

УСТАНОВИВ:

У червні 2010 року до суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 з вимогами скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення та закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Зазначав, що постанова є незаконною, винесена з істотним порушенням закону та його прав. Посилався на те, що ПДР не порушив.

У судове засідання позивач не з’явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, просив позов задовольнити.

Відповідач ВДАІ свого представника у судове засідання не направив, третя особа -   інспектор ДПС не з’явився. При причини неявки суду не повідомлено, заперечень не подано.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає адміністративний позов таким, що  підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

    З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови в справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2010 р. серії СВ № 111102 ОСОБА_1, - позивач у справі, був притягнутий інспектором ДПС  сержантом міліції Мельником Є.О., -  третьою особою у справі, до адміністративної відповідальності по ст. 122 ч. 2 КУпАП у виді штрафу 500 гривень за те, що той 21.06.2010 р. о 15 год. 40 хв., в м. Чернігові на вул. Щорса, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на дорозі, яка має по дві смуги в кожному напрямку, рухався в крайній лівій смузі при вільній правій смузі, порушивши вимоги п. 11.5., 11.2. ПДР. Зафіксовано службовою відеокамерою «Самсунг».

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню  адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням,  виховання громадян у дусі  додержання законів,  зміцнення законності.

Згідно ст. 280 КУпАП  орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення  зобов’язаний, зокрема з’ясувати: чи  було вчинено  адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні,  чи підлягає вона  адміністративній відповідальності, чи є обставини,  що пом’якшують і обтяжують  відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП  доказами по справі є будь – які  фактичні дані, на підставі яких посадова особа у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають  функції фото і кіно зйомки, відеозапису чи засобів   фото і кінозйомки, відеозапису.

Процедура оформлення працівниками Державної автомобільної інспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, тимчасового затримання транспортного засобу, здійснення тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб та ведення діловодства в підрозділах ДАІ МВС України з питань забезпечення безпеки дорожнього руху, врегульована Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом МВС України від 26.02.2009 р. № 77, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 24.04.2009 р. за № 374/16390.

Завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби, що здійснюють нагляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорожнього руху, дії під час отримання інформації про ДТП та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України визначено Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 р. № 111.

Відповідно до п. 11.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з наступними змінами), на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, що праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).

У пункті 11.2. ПДР зазначено, що нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення водіями транспортних засобів, зокрема,  правил розташування транспортних засобів на проїзній частині тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує ту обставину, що керуючи автомобілем, рухався по лівій смузі для руху за наявності двох смуг для руху в цьому ж напрямку, коли права смуга була вільна.

Посилання позивача на те, що ПДР не передбачають заборони на рух лівою смугою, коли вільна права, є безпідставними, оскільки за змістом п. 11.2. та п. 11.5. ПДР умовою, яка дозволяє рух лівою смугою, є зайнятість правої. З цього випливає, що за наявності вільної правої смуги та відсутності перешкод для руху по ній рух лівою смугою забороняється.

Посилання позивача у позовній заяві на те, що відеофіксація порушення ПДР проводилась відеокамерою «Самсунг», на яку не надано документів про метрологічну повірку вимірювального приладу не мають значення, оскільки відеокамери не відносяться до технічних засобів для виявлення порушень правил дорожнього руху, а лише для їх фіксації, тому вони  не зазначені у Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху», зареєстрованому 30.03.2010 р. у Міністерстві юстиції України за № 262 і не потребують метрологічної повірки.

Посилання позивача на інші невідповідності дій інспектора ДАІ чинному законодавству є надуманими,  безпідставними і не підтвердженими доказами.

Невідповідності дій інспектора ДПС вимогам Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 р. № 111, не вбачається.

    Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений посадовою особою в межах повноважень, передбачених ст. 255 цього Кодексу і є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова відповідає ст. 283 цього Кодексу, винесена посадовою особою відповідно до повноважень, передбачених ст. 222 цього Кодексу, стягнення накладено у межах санкції частини другої  статті 122 цього Кодексу за відсутності обставин, які відповідно до ст. 247 та ст. 17 цього Кодексу виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення та адміністративну відповідальність.

Процедура оформлення матеріалу про адміністративне  правопорушення проведена без порушень Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою наказом МВС України від 26.02.2009 р. № 77.

Разом з тим, інспектором ДАІ не додержано у повній мірі положень ст. 33 цього Кодексу про загальні засади накладення адміністративного стягнення щодо врахування характеру правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, внаслідок чого розмір штрафу 500 гривень завищено і не відповідає зазначеним обставинам.

Оскільки спірна постанова відповідає вимогам закону і прийнята в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, проте без додержання положень ст. 33 КУпАП, то є підстави для часткового задоволення адміністративного позову та зменшення розміру штрафу.

В іншій частині підстав для визнання постанови незаконною та скасування немає.

Керуючись ст. 160-163, 171-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зменшити розмір штрафу до 425 гривень, накладеного на ОСОБА_1 постановою інспектора ВДАІ м. Чернігова  сержанта міліції Мельника Євгена Олексійовича від 21 червня 2010 року серії СВ № 111102.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова не підлягає оскарженню, є остаточною і набирає законної сили у момент постановлення.

Суддя