Справа № 2а-765/2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2010 року м.Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді Могили Р.Г.
з участю секретаря Москви О.І.
представник позивача ОСОБА_1
представників відповідача Грицишин М.М.,Окуневич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії ,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звернулася до Рогатинського районного суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі про зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити раніше призначену державну та додаткову пенсії за період з 01січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, виплату яких передбачено статтями 50,54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-12 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати її в подальшому відповідно до вимог статей 50,54 даного Закону.
Свої вимоги позивач обгрунтувала тим, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС . Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, її визнано інвалідом третьої групи. Крім того, статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», її віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону їй призначено державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров`ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законом. Однак відповідач визначив розмір зазначених пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03 січня 2002 року №1, виходячи з базової величини для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19,91 гривні.
З 01 січня 2010 року по даний час відповідач нараховував та виплатив їй пенсію відповідно до вимог статей 50,54 Закону №796-12 із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів Україні від 28.12.2007 року (далі Закон №107-17). Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (№10-рп/2008) зміни, внесені підпунктами12,15 пункту 28 розділу другого Закону №107-17 щодо внесення змін до статей 50,54 Закону №796-12, визнано такими, що не відповідають Конституції України. Просила зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити раніше призначену державну та додаткову пенсії за період з 01січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, виплату яких передбачено статтями 50,54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-12 «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов ОСОБА_4 підтримала повністю із підстав, зазначених в адміністративному позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позову не визнали та пояснили, що ОСОБА_4. з 05 травня 1995 року отримує пенсію як інвалід третьої групи, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою. Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-12 було передбачено, що розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по третій групі інвалідності як 6 мінімальних пенсій за віком. В цій же статті зазначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Так Постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 встановлено, що розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону №796 проводиться виходячи із мінімального розміру пенсії 19,91 грн. Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2004 року, передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Однак мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, а тому не може застосовуватися при обчисленні пенсій, призначених за іншими законами. Постанову Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 не змінено і не відмінено. Крім цього, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема, обчислення мінімальних розмірів пенсій та додаткової пенсії проводиться у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та перераховуються при зміні прожиткового мінімуму. Просили в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши та перевіривши усі докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної , часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії, її визнано інвалідом третьої групи, що підтверджується довідкою НОМЕР_1.
Положеннями статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи « її віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 49 Закону №796-12 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю , яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-12, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по другій групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам третьої групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону №796-12 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі статті 50 цього ж закону.
Однак розрахунок пенсії ОСОБА_4 в січні –жовтні 2010 року відповідач здійснив виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» розміру, що становить 19 гривень 91 копійка.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50,54 закону України №796. Пунктом 2 постанови від 3 січня 2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень статей 50, 54 Закону №796 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України №1058-ІУ не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Підпунктами 12 та 15 пункту 28 розділу ІІ закону України від 28.12.2007 року №107-УІ було внесено зміни в статті 50 та 54 Закону України №796.
Вищезазначені зміни Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. А тому з 22 травня 2008 року норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», які визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, втратили чинність.
Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки ОСОБА_4. на час звернення до суду продовжувала отримувати пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону №796-12 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі статті 50 цього ж закону .
Крім цього в статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено , що суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі, щодо відмови ОСОБА_4 у проведенні перерахунку та виплати пенсії як інваліду третьої групи, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року відповідно до чинного законодавства України.
На підставі ст.ст.19,46,152 Конституції України, ст.ст.49,50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-12 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , керуючись ст.ст.2-3,6,8-11,86, 94, 158-163 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі щодо відмови провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсії як інваліду третьої групи, щодо якої встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі провести ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1 перерахунок та виплату державної пенсії, як особі, яка віднесена до категорії І та є інвалідом третьої групи внаслідок захворювання, пов’язаного з участю у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року включно у розмірі, встановленому частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-12 » з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ та виплачених сум.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області провести ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 01 січня 2010 року по 31 жовтня 2010 року включно у розмірі, встановленому ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-12 з врахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ та виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: Р.Г. Могила