Судове рішення #1256579
5/26-07 

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"06" листопада 2007 р.                                                                Справа № 5/26-07  


Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколова Ю.І.


за участю представників сторін:

позивача - Основіної К.Л. (дов. № 9 від 06.04.2007 р.); Пакляченка Р.В. (дов. № 8 від 22.12.2006 р.)

відповідача - Кучменка С.В. (дов. № б\н від 02.04.2007 р.)


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного спеціалізованого сільськогосподарського підприємства "Победа" (м. Білопілля, Сумської області) (вх. № 3115 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.09.07 р. по справі № 5/26-07


за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДКП "Фармацевтична фабрика" (м. Житомир)

до Державного спеціалізованого сільськогосподарського підприємства "Победа" (м. Білопілля, Білопільського району, Сумської області)

про стягнення 326 162,00 грн., -


встановила:

У січні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДКП "Фармацевтична фабрика" (м. Житомир) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Державного спеціалізованого сільськогосподарського підприємства "Победа" (м. Білопілля, Сумської області) про стягнення 326 162,00 грн. понесених збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22 лютого 2007 року по справі № 5/26-07 (суддя Гудим В.Д.) у задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Сумської області від 22 лютого 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" повністю на суму 272 726,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року по справі № 5/26-07 апеляційну скаргу позивача задоволено частково, рішення господарського суду Сумської області від 22 лютого 2007 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ДССП "Победа" на користь  ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" 240 862,00 грн. збитків, 2757,38 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позову про стягнення 34 876,00 грн. боргу припинено провадження у справі. В іншій частині в позові відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати вказану постанову і рішення господарського суду Сумської області від 22 лютого 2007 року та передати справу на новий розгляд суду першої інстанції.  

Постановою Вищого господарського суду України від 16 липня 2007 року по справі № 5/26-07 касаційну скаргу ДССП "Победа" задоволено. Постанову  Харківського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2007 року та рішення  господарського суду Сумської області від 22 лютого 2007 року по даній справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

20 серпня 2007 року позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 240 862,00 грн. збитків, які виникли внаслідок невиконання господарських зобов'язань та розірвати договір № 14/04-06 від 14.04.2006 р. на постачання рослинної лікарської сировини.

Рішенням господарського суду Сумської області від 27 вересня 2007 року по справі № 5/26-07 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено частково та стягнуто  з  відповідача на користь позивача збитки в сумі 240 862,00 грн.           В частині вимог щодо розірвання договору № 14/04-06 від 14.04.2006 р. –в позові відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 27 вересня 2007 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ДССП "Победа" Кучменка С.В., який підтримав апеляційну скаргу, представників ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" Основіну К.Л. та Пакляченка Р.В., які просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 14 квітня 2006 року між ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" (покупець) та ДССП "Победа" (постачальник) був укладений договір № 14/04-06 на постачання рослинної лікарської сировини, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався  поставити та передати у власність позивача лікарську сировину рослинного походження у кількості, в асортименті, по ціні та строки, встановлені даним договором, а позивач –належним чином прийняти товар та оплатити його в повному обсязі та у строки, згідно умов даного договору.

Пунктом 2.1. вказаного договору сторони визначили загальну суму, на яку постачальник зобов'язався здійснити поставку товару, що склала 678 000,00 грн. Зокрема, місцевим господарським судом встановлено, що на виконання пункту 4.1. спірного договору позивачем внесено попередню оплату в розмірі 15 % від загальної суми договору в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується відповідними виписками банку.

Умовами пункту 2.1. Договору передбачено, що рослинно-лікарська сировина мала бути поставлена відповідачем на протязі –з вересня по грудень місяць.

Із матеріалів справи вбачається, що протягом вересня-грудня 2006 року постачальником було відвантажено покупцю сировину на загальну суму 65 124,00 грн., про що свідчать відповідні накладні № 1039 від 21.09.2006 р., № 1166 від 07.10.2006 р., № 1293 від 03.11.2006 р., № 1413 від 01.12.2006 р.

Вирішуючи питання щодо строків поставки товару, слід зазначити наступне. Пунктом 6.1. договору № 14/04-06 сторони обумовили, що договір набирає чинності з моменту його підписання (тобто укладання) і діє до 31 грудня 2007 року. Враховуючи те, що датою укладання вказаного договору є 14 квітня 2006 року, про що зазначено в тексті самого договору, тому, саме з цієї дати він є таким, що набрав чинності.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, відповідач поставляючи товар в рамках спірного договору, тим самим частково  виконував його умови, поставляючи товар вже в вересні-грудні 2006 року.

Слід зазначити, що відповідач платіжним дорученням № 468 від 18.01.2007 р. повернув позивачу залишок коштів у сумі 34 876,00 грн., раніше перерахованих ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" в якості передоплати та на які відповідач товар в рамках договору не поставляв (том 1 а. с. 44), тим самим підтвердивши існування договірних зобов'язань у 2006 році.

Крім того, листом № 552 від 21.12.2006 р. відповідач підтвердив той факт, що ним умови договору № 14/04-06 не виконувались в повному обсязі через форс-мажорні обставини та зазначений термін подальшої поставки –травень 2007 рік.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про те, що зміст договору та лист відповідача підтверджують той факт, що строки постачання товарів були визначені сторонами у договорі, саме в 2006 році та були порушені відповідачем. У зв'язку з цим позивач був вимушений закупити лікарську сировину у інших постачальників за більшими цінами. Про зазначене також свідчить наданий позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог план виробництва лікарських препаратів з сировини, яку мав поставити відповідач у 2006 році.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною 4 статті 611 зазначеного Кодексу у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Слід зауважити, що сторони у пункті 8.1. спірного договору передбачили, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки відповідно до чинного законодавства України.

Із матеріалів справи вбачається, що 21 листопада 2006 року позивач звертався до відповідача з претензією № 1, в якій повідомляв останнього про факт порушення строків поставки.

З урахуванням розрахунку позивача та поданих в обґрунтування позовних вимог доказів, розмір збитків, завданих відповідачем складає 240 862,00 грн. При цьому порушення з боку ДССП "Победа" є істотними, оскільки позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що розмір понесених позивачем збитків доведено документами, які підтверджують закупівлю позивачем лікарської сировини, яка не була поставлена відповідачем, у інших суб'єктів господарювання за вищими цінами, ніж ті, за якими позивач мав намір придбати у відповідача, планом закупівлі лікарської сировини, планом виробництва ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" на 2006 рік.  

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду Сумської області про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача  збитків в сумі 240 862,00 грн. є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про розірвання договору № 14/04-06 на постачання рослинної лікарської сировини від 14.04.2006 р., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 188 Господарського Кодексу України передбачений порядок розірвання господарських договорів. Позивач ніяким чином не обґрунтував свої позовні вимоги в цій частині, не виклав правові підстави для розірвання спірного договору, у зв’язку з чим господарський суд Сумської області, правомірно відмовив ТОВ "ДКП "Фармацевтична фабрика" у розірванні договору № 14/04-06 від 14.04.2006 р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку колегії суддів позивач надав докази невиконання відповідачем своїх зобов’язань за  договором № 14/04-06 від 14.04.2006 р. щодо своєчасної поставки товару, розмір понесених збитків, тобто у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень.

Разом з тим, посилання заявника апеляційної скарги на те, що у його діях щодо недопоставки лікарської сировини відсутня вина, оскільки зазначена недопоставка виникла у зв'язку з несприятливими погодними умовами (обставинами непереборної сили), що підтверджується довідкою Гідрометцентру, колегія суддів вважає безпідставними. Слід зазначити, що ці обставини відповідачем не доведені, не підтверджені належними доказами, зокрема, довідка Гідрометцентру, на яку посилається відповідач у матеріалах справи відсутня, а міститься лише довідка з Управління агропромислового розвитку, яка не є доказом обставин непереборної сили, оскільки не доводить неможливості виконання зобов'язань за договором саме у зв'язку із настанням несприятливих погодних умов. Крім того, у договорі № 14/04-06 на постачання рослинної лікарської сировини від 14.04.2006 р. сторони не передбачили звільнення від відповідальності у разі настання несприятливих наслідків (форс-мажорних обставин).

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ДССП "Победа" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 27  вересня 2007 року по справі № 5/26-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -


постановила:


Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого сільськогосподарського підприємства "Победа" (м. Білопілля, Сумської області) залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Сумської області від 27 вересня 2007 року по справі № 5/26-07 залишити без змін.





Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  


Суддя                                                                               Такмаков Ю.В.  


Суддя                                                                               Барбашова С.В.  




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація