Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2007 р. Справа № АС-37/540-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Івакіна В.О., судді Сіверін В.І. , Слюсарева Л.В.
при секретарі Чудних С.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Кравченко В.В.
позивача - Семенових О.С.
відповідача - Нестеренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 602Х/1-7) на постанову господарського суду Харківської області від 10.01.07 р. по справі № АС-37/540-06
за позовом Прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова
до ДП "Державний науковий центр лікарських засобів" (ДНЦЛЗ), м. Харків
про стягнення 62589,02 грн.
встановила:
Прокурор Київського району м. Харкова звернувся до господарського суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 62589,02 грн. за вересень 2006 року.
Постановою господарського суду Харківської області від 10.01.2007 року по справі № АС-37/540-06 ( суддя Доленчук Д.О.) Позов задоволено частково в сумі 39944,67 грн. Стягнуто з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова недоїмки зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 39944,67 грн. Врешті частині позову в сумі 22644,35 грн. закрито провадження у справі.
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, з постановою господарського суду не згоден подав апеляційну скаргу , в якій зазначив, що при винесенні постанови судом було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та невірно встановлені обставини у справі . Просить скасувати постанову господарського суду Харківської області в частині закриття провадження в сумі 22644,35 грн. та задовольнити вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач зазначив, що заборгованість по сплаті внесків за вересень 2006 р. сплачена відповідачем в повному обсязі. Тому просить постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2007 року по справі № АС-37/540-06 визнати нечинною та закрити провадження по даній справі.
Прокурор заперечень на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні зазначив, що підтримує вимоги позивача.
Відповідач у запереченні на апеляційну скаргу, у доповненні до них, зміст яких оголосив уповноважений представник в судовому засіданні та зазначив, що станом на 02.04.2007 р. заборгованість відповідача по страхових внесках на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за вересень 2006 р. за вимогою позивача від 06.11.2006 р. №Ю-12У відсутня внаслідок повної сплати цього боргу. Просить визнати постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2007 року по справі № АС-37/540-06 нечинною та закрити провадження по даній справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнбобов"язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністрестві юстиції України 16 січня 2003р. за № 64/8663, відповідач зобов'язаний сплачувати внески до Пенсійного фонду в строки встановлені цими нормативними актами.
Відповідач свої зобов'язання по перерахуванню страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не виконав. В зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 62589,02 грн.
Згідно п.2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або несплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно п.3 ст. 106 цього Закону Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.
Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
Позивачем була направлена до відповідача вимога № Ю-12 від 06.11.06р. про сплату недоїмки в розмірі 62589,02 грн. Дана вимога була отримана відповідачем 09.11.2006 р.
Відповідач у встановлений строк не перерахував суму недоїмки, а також не оскаржив її, у зв"язку з чим позивач звернувся з позовом 30.11.2006 р. до господарського суду.
Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції сплатив частково суму заборгованості, що було підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення недоїмки в сумі 22644,35 грн. В решті частині заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 39944,67 грн. за вересень 2006р. відповідачем залишилася несплаченою, тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
В судове засідання сторонами надані докази, що підтверджують сплату відповідачем заборгованісті в повному обсязі платіжними дорученнями: №16 від 10.01.2007 р. на суму 2000,00 грн., №17 від 10.01.2007 р. на суму 2000,00 грн., №39 від 12.01.2007 р. на суму 3000,00 грн., №81 від 25.01.2007 р.на суму 10000,00 грн.,№107 від 31.01.2007 р. на суму 15000,00 грн., №130 від 02.02.2007 р. на суму 10000,00 грн. та банківські виписки від 14.03.2007 р., від 16.03.2007 р., від 22.03.2007 р., 23.03.2007 р., від 26.03.2007 р. та 28.03.2007 р.
Відповідно до ч.2 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України: якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обгрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Враховуючи викладене та керуючись ч.2 ст.203, п.5 ч.1 ст.205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
Постанову господарського суду Харківської області від 10.01.2007 року по справі № АС-37/540-06 визнати нечинною, закрити провадження у справі.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту виготовлення її повного тексту.
Адміністративну справу № АС-37/540-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя Івакіна В.О.
Судді Сіверін В.І.
Слюсарева Л.В.