Судове рішення #1256522
АС-13/516-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2007 р.                                                           Справа № АС-13/516-06  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лащенко Л.Д., судді Горбачова Л.П. , Гончар Т.В.

при секретарі Андросовій О.В.


за участю представників сторін:

позивача - Слюсар  А.М. ( дов. № 5 від 30.10.2006р. )

відповідача -  Федоренко О.А. ( дов. у справі )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 156Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 15.12.06 р. по справі № АС-13/516-06

за позовом ТОВ "Торгівельний дім "Електротехніка", м. Харків

до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування рішення, -


встановила:


Позивач, ТОВ “Торгівельний дім “Електротехніка” звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 000832320/2 від 28.08.2006р. та № 000832320/3 від 31.10.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток із урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 339150 грн.

          Постановою господарського суду Харківської області (суддя Водолажська Н.С.) від 15.12.2006р. по справі № АС-13/516-06 позовні вимоги задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова №00083230/2 від 28.08.2006р. та № 000832320/3 від 31.10.2006р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток із урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 339150 грн.

          Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, з постановою господарського суду Харківської області не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог позивачу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. В обгрунтування посилається на те, що факту отримання прибутку від реалізації робіт, а саме,   розробку логістичного проекту нового складського комплексу в сумі 500000 грн. та розробку системи оперативного управління складського комплексу в сумі 564000 грн., в адресу інших підприємств або використання їх при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, ТОВ “ТД “Електротехніка”,  в ході перевірки не встановлено. Також посилається на те, що на момент перевірки позивача угода про співпрацю та організацію взаємовідносин від 09.09.2004р. укладеної між позивачем та ВАТ "Бєлгородснаб" ( Росія ) не є угодою про спільну діяльність з точки зору оподаткування.

У судовому засіданні представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав, просить апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засідання позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає її  безпідставною. В обгрунтування посилається на те, що рішення відповідача про порушення позивачем п.5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є безпідставним, оскільки суперечить нормим п. 5.3 - 5.7, п. 5.11 статті 5 цього Закону. на думку позивача, він як суб*єкт господарювання, на власний розсуд визначає напрямки своєї господарської діяльності, в тому числі такої, що буде здійснюватися у подальшому, коло угод, спраямованих на забезпечення такої діяльності і придбання робіт ( товарів, послуг ) необхідних для її проведення, а також суму видатків на придбання таких робіт. Просить апеляційний господарський суд постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

13 квітня 2006 року працівниками відповідача було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.10.2004р. по 31.12.2005р., з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 2242/23-2/32239192 від 13.04.2006р. В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток у ІІІ кварталі 2005р. на суму 199500 грн., у ІV кварталі 2005 року на суму 66500 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 26.04.2006р. було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000832320/0 про визначення позивачу податкового зобов*язання в сумі 266000 грн. та нарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 206150 грн., усього на загальну суму 472150 грн.

Позивач з податковим повідомленням - рішенням № 0000832320/0 від 26.04.2006р. не погодився та звернувся до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова зі скаргою.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова рішенням від 20.06.2006р. № 10071/10/25-007 за результатами розгляду скарги, залишила скаргу позивача без задоволення.

29 червня 2006 року відповідачем на підставі акту перевірки від 13.04.2006р. та з урахуванням рішення відповідача від 20.06.2006р. про розгляд скарги позивача було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000832320/1 про визначення позивачу податкового зобов*язання в сумі 266000 грн. та нарахування позивачу штрафних санкцій в сумі 206150 грн., усього на загальну суму 472150 грн.

Позивач  звернувся до Державної податкової адміністрації у Харківській області  зі скаргою на податкове повідомлення - рішення № 0000832320/0 від 26.04.2006р.

Державна податкова адміністрація у Харківській області рішенням № 3070/10/25-010 від 16.08.2006р. за результатами розгляду повторної скарги, частково задовольнила скаргу позивача, скасувала податкове повідомлення - рішення від 26.04.2006р. № 0000832320/0 в частині визначення позивачу суми податкового зобов*язання  з  податку  на  прибуток  у  загальному розмірі 133000 грн.   ( штрафні санкції ), в іншій частині податкове повідомлення - рішення від 26.04.2006р. № 0000832320/0 залишила без змін.

28 серпня 2006 року відповідачем на підставі акту перевірки № 2242/23-2/32239192 від 13.04.2006р. та з урахуванням рішення від 16.08.2006р. Державної податкової адміністрації у Харківській області,  було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000832320/2  про визначення позивачу суми податкового зобов*язання по податку на прибуток в сумі 266000 грн. та нарахування  штравних санкцій в розмірі 73150 грн., на загальну суму 339150 грн.

Позивач  звернувся до Державної податкової адміністрації України  зі скаргою на податкове повідомлення - рішення № 0000832320/0 від 26.04.2006р.

27 жовтня 2006 року Державна податкова адміністрація України рішенням № 19793/7/25-0115 про результати розгляду повторної скарги позивача, залишила без змін податкове повідомлення - рішення відповідача від 26.04.2006р. № 0000832320/0 з урахуванням рішення ДПА у Харківській області від 16.08.2006р. № 3070/10/025-010.

31 жовтня 2006 року відповідачем на підставі акту перевірки № 2242/23-2/32239192 від 13.04.2006р. та з урахуванням рішення від 27.10.2006р. Державної податкової адміністрації України,  було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000832320/3  про визначення позивачу суми податкового зобов*язання по податку на прибуток в сумі 266000 грн. та нарахування  штравних санкцій в розмірі 73150 грн., на загальну суму 339150 грн.

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, 09 вересня 2004 року між позивачем та ВАТ "Бєлгородснаб" було укладено угоду про співпрацю та організацію взаємовідносин. У відповідності до п. 1 даної угоди сторони встановлюють довгострокові взаімовигідне співробітництво в області розробки та запровадження інвестиційного проекту нового складського комплексу. Як вбачається з п. 12 даної угоди, у випадках, не пердбачених Даною Угодою, сторони керуються діючим цивільним законодавством Російської Федерації ( а.с. 135 том 1 ).

В додатку № 1 до угоди сторони визначили, що ВАТ „Бєлгородснаб" в межах угоди надає земельну ділянку під будівництво складського комплексу за адресою: РФ, м. Бєлгород, вул. Корочанська, 132-А, проводить оцінку землі, отримує узгодження та дозволи, а позивач розроблює логістичний проект, проводить маркетингові дослідження та розроблює будівельний проект ( а.с. 136 том 1 ).

В додатку № 2 до угоди сторони передбачили, що нерезидент ( ВАТ „Бєлгородснаб" ) надає позивачу земельну ділянку під будівництво складського комплексу за адресою: РФ, м. Бєлгород, вул. Корочанська, 132-А для використання в господарській сфері у відповідності з економічними інтересами ТОВ „Торговий дім „Електротехніка". Також, сторони визначили, що розробка проектної документації проводиться за рахунок ТОВ „Торговий дім „Електротехніка" ( а.с. 137 том 1 ).

На виконання робіт по розробці логістичного проекту позивачем (замовник) було укладено договір б/н від 04.01.2005р. з СПД ФО Бондаренко І.Е. (виконавець).  Пункт 1 договору встановлює, що замовник доручає, а виконавець зобов*язується розробти проект нового складського комплексу. Згідно з п. 4 зазначеного договору за послуги надані виконавцем замовнику  у відповідності до п. 1 даного договору, замовник зобов*язується оплатити виконавцю 500000 грн. у продовж 60 днів після підписання акту виконаних робіт. Після підписання акту виконаних робіт та передачі звіту з електронним носієм замовнику, виконавець вважається виконавшим свої зобов*язання за даним договором у повному обсязі ( а.с. 141 том 1 ).

Факт виконання робіт СПД ФО Бондаренком І.Е. підтверджується актами від 31.08.2005р. та від 20.09.2005р. на загальну суму 500000 грн.,  250000 грн. кожний. Позивач оплатив виконані роботи в повному обсязі у безготівковій формі ( а.с. 143 - а.с. 144 том 1 ).

На виконання робіт по розробці системи оперативного управління складським комплексом позивачем (замовник) був укладений договір б/н від 04.01.2005р. з СПД ФО Шиленко О.І. (виконавець) ( а.с. 145 том 1 ). Факт виконання робіт підтверджується актами від 30.09.2005р. на суму 298000 грн., від 30.11.2005р. на суму 128000 грн. та від 30.12.2005р. на суму 138000 грн. ( а.с. 147 - а.с. 148 том 1 ). Оплата за виконані роботи підприємством проведена на суму 386000 грн. Кредиторська заборгованість по даним операціям на час проведення перевірки позивача становила 178000 грн.

Дані операції були належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку у відповідні податкові періоди.

Як вбачається з п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Тобто, законодавець не обмежує право платника податків на включення відповідних витрат до валових витрат будь-якими часовими межами, а ставить у залежність лише від того, що ці витрати в подальшому повинні використовуватися у власній господарській діяльності.

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи документів, підприємство надає юридичним особам послуги, які не включені до інших угруповань. В статуті підприємства передбачено, що для досягнення мети задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у продовольчих товарах, продукції виробничо-технічного призначення та товарах народного споживання, наукових розробках та послугах, просування найновіших технологій, обладнання, продукції, сировини, комплектуючих і інструменту на український та закордонні ринки підприємство серед інших видів діяльності може також здійснювати спеціальні роботи у проектуванні та будівництві об'єктів виробничого, невиробничого призначення, їх технічне переобладнання та ін. Проте перевіряючими ці обставини не бралися до уваги ( а.с. 122 - а.с. 134 том 1 ).

Оскільки, здійснення спільної діяльності позивачем та ВАТ "Бєлгородснаб"  передбачено на території Російської Федерації, колегія суддів вважає, судом першої інстанції обгрунтовано та законно в оскаржуваній постанові встановлено, що у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати на вищевказану угоду про співпрацю та організацію взаємовідносин від 09.09.2004р. положення Порядку, який може застосовуватися лише до договорів, які діють на території України.

Згідно з пунктом 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб*єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до п.п. 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з наведеного, у обсязі наданих на дослідження документів суд позбавлений  можливості підтвердити висновки акту перевірки від № 2242/23-2/32239192 від 13.04.2006р. Відповідач не надав судам як першої, так і другої                     ( апеляційної ) інстанції документів та матеріалів, які б могли бути використані, як докази, які свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення  № 0000832320/2 від 28.08.2006р.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000832320/3 від 31.10.2006р., то, як з нбого вбачається, воно прийнято з тими ж самими нарахуваннями, що вказані в податковому повідомленні - рішенні  № 0000832320/2 від 28.08.2006р., що суперечить вимогам статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов*язаньплатників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: п. 6.5 зазначеної статті передбачено, що у  разі  коли  нарахована  сума податкового зобов'язання (пені та  штрафних  санкцій)  або  податкового  боргу  зменшується внаслідок   їх   адміністративного  оскарження,  раніше  надіслане  податкове   повідомлення   або   податкова    вимога    вважаються  відкликаними   від   дня   отримання   платником  податків  нового податкового повідомлення або  відповідної  податкової  вимоги,  що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу); п. 6.6. зазначеної статті передбачено, що у  разі  коли  нарахована  сума податкового зобов'язання (пені та штрафних  санкцій)  або  податкового  боргу  збільшується внаслідок  їх   адміністративного  оскарження,  раніше  надіслане податкове  повідомлення  або  податкові вимоги не відкликаються,  а  на  суму   такого   збільшення   надсилається   окреме  податкове повідомлення.    Донарахована   сума   податкового   зобов'язання, визначена  у  такому  окремому  податковому  повідомленні, повинна бути  сплачена  або  може  бути  оскаржена  платником  податків за процедурою,  передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків,   установлених   для   сплати   або   оскарження   нового податкового зобов'язання.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та неспростовується відповідачем суми нараховані  податковим повідомленням - рішенням  № 0000832320/2 від 28.08.2006р. не були зменшені, або збільшені, а натомість були залишені без змін рішенням ДПА України від 24.10.2006р., тобто зазначене податкове повідомлення рішення не вважається відкликаним в розумінні статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов*язаньплатників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення - рішення № 0000832320/3 від 31.10.2006р. прийнято контролюючим органом без урахування усіх обставин, що мають значення для справи та є необгрунтованим, прийнятим без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанова від 15.12.2006р. господарського суду  Харківської області по справі АС-13/516-06  підлягає залишенню без змін, а апеляціна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтею 196, п. 1 статті 198, статтею 200, п. 1 статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -


ухвалила:


Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову від 15.12.2006р. господарського суду  Харківської області по справі АС-13/516-06 залишити без змін.  

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу № АС-13/516-06 направити до господарського суду Харківської області.


         Головуючий суддя                                                                    Лащенко Л.Д.  


                                 Судді                                                                    Горбачова Л.П.  


                                                                                                               Гончар Т.В.  



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація