СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
13 листопада 2007 року | Справа № 2-23/8694-2005 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Щепанської О.А.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Сітманбетова Абдріта Джантеміровича, довіреність № 131 від 13.02.07, закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун";
позивача: Гутникова Андрія Анатолійовича, довіреність № 1197 від 28.12.06, закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун";
відповідача: не з'явився, Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 13-20.12.05 у справі № 2-23/8694-2005
за позовом закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун"
(вул. Мира, 3, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98313)
(вул. Орджинікідзе, 1 в, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98313)
до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим
(вул. Борзенко, 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2005 року закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Керченської міжрайонної державної податковій інспекції про визнання недійсним податкового-повідомлення рішення № 0004392301/0 від 05 жовтня 2004 року (т.1 а.с.5-10).
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13-20.12.2005 (суддя Іщенко Г.М.) позов закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" до державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення задоволено (т.2. а.с.146-150).
Судом визнано нечинним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції 3 0004392301/3 від 20 квітня 2005 року про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 301500,00 грн.
Суд стягнув з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства "Камиш-Бурун" 3,40 грн. державного мита.
Господарський суд першої інстанції розглянув спір, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погодившись з цим судовим актом, Керченська міжрайонна державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим (було здійснено процесуальну заміну відповідача - Державну податкову інспекцію в місті Керчі Автономної Республіки Крим на Керченську міжрайонну державну податкову інспекцію в Автономній Республіці Крим) звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13-20.12.2005 скасувати, у задоволенні позовних вимог закритому акціонерному товариству "Камиш-Бурун" відмовити (т.2 а.с 156-159).
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом не враховано те, що згідно листа Українського державного хіміко-технічного університету Міністерства освіти і науки України від 11 червня 2004 року, продукт, який був виготовлений відповідно до калькуляції товариства з обмеженою відповідальністю „Артем” не може вважатися „мембраною ионоселективного електрода для визначення високо зарядних фосфат-іонів”, оскільки не являє собою гетерогенну систему та не може мати назву „мембрана”.
На думку відповідача не підтверджені факти передачі сировини для виробництва даної продукції підприємствами-постачальниками.
Також, позивачем не були надані документи, які підтверджують правомірність виникнення у підприємства права на податковий кредит.
Закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” у запереченні на апеляційну скаргу вказує, що податкове-повідомлення рішення № 0004392301/0 від 05 жовтня 2004 року, на яке посилається Керченська міжрайонна державна податкова інспекція Державною податковою адміністрацією Автономної Республіки Крим було скасовано.
Щодо посилання відповідача про відсутність наданих позивачем документів, що підтверджують правомірність виникнення у підприємства права на податковий кредит, то закрите акціонерне товариство „Камиш-Бурун” вказує на той факт, що з боку Керченської міжрайонної державної податковій інспекції не було надано оригіналу акту № 88т/23-2/30411181 від 22.09.2004.
Крім того, як встановлено господарським судом, сама підстава для проведення позапланової перевірки була відсутня.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом проведена документальна перевірка дотримання податкового законодавства закритим акціонерним товариством "Камиш-Бурун" за період з 01 січня 2003 року по 31 грудня 2003 року
За результатами перевірки встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 29.09.2003 №29/09-03м, 20.10.2003 20/10-03м, 26.11.2003 №27/11-03м, 22.12.2003 №21-12/03 закрите акціонерне товариство "Камиш-Бурун"придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю "Печора Тур" мембрани іонеселективного електроду для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 у кількості 500 штук на загальну суму 100500,00грн., в тому числі 201000,00грн. податок на додану вартість. Тобто у вказаному договорі Закрите акціонерне товариство "Камиш-Бурун" є покупцем товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Печора Тур" –продавцем.
Придбання товару підтверджує податковими накладними виданими Товариством з обмеженою відповідальністю "Печора Тур" від 29.09.2003 №135, від 20.10.2003 №161, від 28.11.2003 №226, від 23.12.2003 №238 (т. 2 а.с. 16, 5, 26, 35 відповідно).
Відповідно до підпункту 7.2.3. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначено підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Як вбачається з матеріалів справи податкові накладні від 29.09.2003 №135, від 20.10.2003 №161, від 28.11.2003 №226, від 23.12.2003 №238, які отримані позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Печора Тур" і віднесені до податкового кредиту відповідного періоду містять всі реквізити, визначені у вищевказаному підпункту Закону України "Про податок на додану вартість", в тому числі і повну назву (опис) товару.
Крім того, необхідно зазначити, що оскільки податкові накладні згідно до вимог статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” заповнюються та надаються покупцю платником податку – продавцем (Товариство з обмеженою відповідальністю "Печора Тур"), то відповідальність за порушення порядку заповнення податкових накладних не може бути покладена на покупця (Закрите акціонерне товариство "Камиш-Бурун").
Судова колегія не приймає до уваги посилання відповідача на лист Українського державного хіміко-технологічного університету Міністерства науки та освіти України від 11.06.2004, згідно якому продукт, виготовлений згідно з калькуляцією товариства з обмеженою відповідальністю "Артем", не можна назвати "мембраною іоноселективного електроду для визначення високозарядних фосфат-іонів", оскільки це не може впливати на юридичну силу виданих податкових накладних та не є підставою для визнання їх недійсними при умові, що вони заповнені відповідно до вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 24, 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 13-20.12.05 у справі № 2-23/8694-2005 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.П. Горошко
Судді О.А. Щепанська
В.М. Плут