СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
12 листопада 2007 року | Справа № 2-15/12465-2005А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Плута В.М.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Щербіна Дмитро Сергійович, довіреність №45/100 від 25.05.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дадінська Т.В.) від 07.11.2005 року у справі № 2-15/12465-2005А
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Декор" (пр. Кірова, 18/3,Сімферополь,95000)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн-Декор" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 22.07.2005 року №0007512303/0 та №0007092303/0.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дадінська Т.В.) від 07.11.2005 року у справі №2-15/12465-2005А позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.03.2006 року постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2005 року у справі №2-15/12465-2005А було змінено, позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 22.07.2005 року №0007092303/0 у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 12637,50 грн. В решті у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2007 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції, оскільки останнім розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, тоді як підлягали застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 23.10.2007 року у зв’язку з зайнятістю судді в іншому процесі судді Борисової Ю.В. та закінченням повноважень судді Гоголя Ю.М. у складі колегії було замінено суддів Борисову Ю.В. та Гоголя Ю.М. на суддів Щепанську О.А. та Плута В.М.
У судовому засіданні 23.10.2007 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представники позивача не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомив.
Після оголошеної перерви 12.11.2007 року представники сторін не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 05.07.2005 року було проведено перевірку з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у гральному залі „Містік”, розташованому у місті Алушта по вулиці Леніна, 13, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Модерн-Декор". По результатах перевірки був складений акт №000304/01090993/2303 від 05.07.2005 року.
Так, перевіркою були встановлені наступні порушення:
- пунктів 1, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
- пунктів 1, 2 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0007092303/0 від 22.07.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 41607,50 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;
- №0007512303/0 від 22.07.2005 року про застосування штрафних санкцій в сумі 1841,10 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Відповідно до вимог пунктів 1, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідальність за порушення зазначених вище норм передбачена пунктом 1 статті 17 та статтею 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Актом від 05.07.2005 року підтверджено, що співробітниками податкової інспекції під час перевірки було встановлено проведення сеансу гри на гральному столі „Покер” на суму 100,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також на місці проведення розрахунків була встановлена сума готівки у розмірі 6751,00 грн. та 500 доларів США, а сума, вказана у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, склала 1057,00 грн.
Згідно з поясненнями старшого державного податкового ревізора-інспектора Гавриної О.Г., яка здійснювала перевірку, у касі реєстратора розрахункових операцій знаходилась сума 1900,00 грн. та 500,00 доларів США; у сейфі, що знаходився напроти грального столу, знаходилась сума 3794,00 грн.
Тобто загальна сума на місці проведення розрахунків згідно з поясненнями склала 5694,00 грн. та 500,00 доларів США.
Проте, відповідно до опису готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, від 05.07.2005 року загальна сума готівки склала 6751,00 грн. та 500,00 доларів США. Пояснень щодо суперечливості обставин, встановлених актом перевірки та поясненнями Гавриної О.Г., відповідачем надано не було.
Відповідно до вимог статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти; а розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).
Як вже було встановлено з пояснень Гавриної О.Г., готівкові кошти в сумі 3794,00 грн. знаходились у сейфі напроти грального столу, про що до речі не було зазначено в акті перевірки, тому зазначені кошти не можна вважати такими, що знаходились на місці проведення розрахунків.
Судова колегія також звертає увагу на те, що в акті перевірки від 05.07.2005 року зазначено, що посадовою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Декор", яка була присутня під час перевірки, був круп’є Ліпартія В.В., інших осіб в акті не зазначено.
Проте, відповідно до Порядку податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також порядку звітності суб'єктів грального бізнесу, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 січня 1998 року N35, розрахунки з гравцями здійснює оператор-касир, яким відповідно до наказу директора товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн-Декор" №6 від 01.06.2005 року є Орзулова О.О.
Відповідачем також не були надані належні докази порушення позивачем вимог пунктів 1, 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, денний Z-звіт реєстратора розрахункових операцій.
Відповідачем також були враховані у якості готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, долари США в сумі 500,00, проте, згідно з вимогами пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року, готівкові кошти –це грошові знаки національної валюти України –банкноти і монети. Оскільки долари США не є грошовими знаками національної валюти України, тому вони не повинні враховуватись у якості готівкових коштів у розумінні норм Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Також відповідачем в актом перевірки був встановлений факт надання послуг із гри в „Покер” за гральним столом шляхом реалізації 5 фішок вартістю 20,00 грн. кожна, а також був встановлений факт надання послуг за гральним столом „Рулетка”, за яким грало 4 чоловік. Зазначене, на думку відповідача, є порушенням вимог пунктів 1, 2 статті 5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, оскільки зазначені послуги надавались позивачем без придбання відповідного патенту.
Відповідно до вимог частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 4 статті 70 цього Кодексу встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що відповідачем не було надано належних доказів надання позивачем послуг з ігор „Покер” та „Рулетка” за гральними столами, а саме пояснень свідків, та інших доказів.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку, що податковою інспекцією не було належним чином доведено порушення позивачем вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, тому підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не вбачається.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2005 року у справі № 2-15/12465-2005А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
В.М. Плут