Справа № 1-97\2010

П О С Т А Н О В А

ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

    06 грудня 2010 року                                                                                    м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Науменка С.М., прокурора Щаблевської О.В., адвоката ОСОБА_1, секретаря судового засідання Поронник О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові кримінальну справу по обвинуваченні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Немирів Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, приватного підприємця, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, інваліда ІІІ групи, в скоєнні злочину передбаченого ст. 172 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_2 будучи приватним підприємцем та здійснюючи на підставі свідоцтва серії НОМЕР_1 від 06.11.1994 р. підприємницьку діяльність і достовірно знаючи про передбачений чинним законодавством про працю України порядок прийняття на роботу найманих працівників, а також вимоги чинного законодавства України щодо надання в державну службу зайнятості відомостей для реєстрації укладених трудових договорів до Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, протягом лютого 2008року по січень 2010 року вчинив інкримінований йому злочин з наступних обставин.

             Так, займаючись дозволеним видом підприємницької діяльності, а саме роздрібною торгівлею приватний підприємець ОСОБА_2 використовуючи при цьому найману працю, достовірно знаючи вимоги чинного трудового законодавства, грубо порушуючи вимоги п. 6 ст. 24 КЗпП України, умисно, прийнявши на роботу ОСОБА_3 технічним працівником і фактично допустивши його до виконання обов'язків технічного працівника, з лютого 2008 року по   січень 2010 року, а також прийняв і допустив до роботи технічним працівником з лютого 2008 по вересень 2009 року ОСОБА_4, які виконували роботу по прибиранню території біля магазину в м. Немирові по вулиці Горького, 6 б та охорону майна приватного підприємця, не уклав з останніми трудових договорів у письмовій формі та в порушення вимог ст. 24 - 1 КЗпП України і п. 2 „Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 року, не подавав договори на реєстрацію до державної служби зайнятості, чим грубо порушив конституційні права громадян на зарахування часу роботи до стажу, який дає право на трудову пенсію, що передбачено ст. 8 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; на охорону праці, зазначене в ст. 5 Закону України „Про охорону праці"; на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке передбачене ст. б Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

             Крім того, ОСОБА_2 використовуючи найману працю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час їх роботи не нараховував і не обліковував останнім заробітну плату, а виплачував її „ в конвертах ", тобто без оформлення відомостей або інших платіжно-видаткових документів про виплату заробітної плати, чим грубо порушив вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці».

             Дії ОСОБА_2 органами досудового слідства було кваліфіковано за ст.172 ч.1 КК України, як грубе порушення законодавства про працю.              

             В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв’язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України.

           Суд заслухавши думку прокурора з приводу заявленого клопотання, який не заперечує проти його задоволення, потерпілих, дослідивши матеріали кримінальної справи, приходить до висновку, що ОСОБА_2 можливо звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України за скоєний ним злочин, так як він щиро розкаявся в скоєному, вперше скоїв злочин невеликої тяжкості, позитивно характеризується по місцю проживання, відшкодував завдані злочином збитки, відносно потерпілого ОСОБА_3, було видано наказ про прийняття його на роботу.

           На підставі викладеного, керуючись ст.45 КК України, ст.7-2 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

           Кримінальну справу по обвинуваченні ОСОБА_2 в скоєнні злочину передбаченого ст.172 ч.1 КК України закрити в зв’язку з дійовим каяттям підсудного.

          Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі п’ятнадцяти діб з моменту її оголошення.

                                                     Суддя                     Науменко С.М.