Справа № 22ц -5313/10 Головуючий у 1 інстанції Бовчалюк З.А.
Категорія: 37 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про зміну черговості одержання права на спадкування за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про зміну черговості одержання права на спадкування після смерті ОСОБА_6 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з наведених у ній підстав, просили скаргу задовольнити.
Представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечили, просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 1259 ЦК передбачено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Судом першої інстанції з наявних у матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказів встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_6 (а.с.6), після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є його мати – відповідачка ОСОБА_5
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 21 серпня 2009 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, який був зареєстрований 10.12.2005 року, визнано недійсним (а.с.7-10).
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи позивача ОСОБА_1 про тривале проживання зі спадкодавцем ОСОБА_6 однією сім’єю та опікування ним, матеріальне забезпечення останнього через тяжку хворобу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечували обставини, на які покликалася позивач.
Судом правильно визнано недостатніми доказами спільного проживання позивачки та спадкодавця однією сім’єю факт відвідування ОСОБА_6 в лікарні, придбання нею медикаментів на його лікування у період з вересня 2005 року до його смерті – березня 2006 року, та участь в організації поховання.
З огляду на ці обставини, суд обґрунтовано не взяв до уваги показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, на які посилається в апеляційній скарзі позивачка, а також свідка ОСОБА_12 – сина позивачки.
Отже, колегія судді вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для надання позивачці ОСОБА_1 права на спадкування після померлого ОСОБА_6 разом зі спадкоємцем першої черги ОСОБА_5, у зв’язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають.
Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі позивачки також не спростовують висновків суду.
Колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 19 жовтня 2010 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді