Судове рішення #12564486

  Справа № 22ц-5432/10                Головуючий у 1 інстанції – Крупінська С.С.

 Категорія:  41                         Доповідач – Шевчук Л.Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

          14 грудня 2010 року                                                      місто Луцьк

          Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

    головуючого - судді  Шевчук Л.Я.,

суддів – Бовчалюк З.А., Подолюка В.А.,

при секретарі -  Матюхіній О.Г.,

з участю :

           позивача – ОСОБА_2,

           представника позивача – ОСОБА_3,

           представників відповідача – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

           представника прокуратури - Бордюженко Е.І.,

         

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення коштів за втрачене житло, за апеляційною скаргою прокурора м. Луцька на рішення Луцького міськрайонного суду від 3 листопада  2010 року,

                                             

                                                В С Т А Н О В И Л А:

         

          В червні 2010 року ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 звернулися в суд з позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення коштів за втрачене житло.

          Свої вимоги позивачі обґрунтовували тим, що вони проживали в квартирі державного житлового фонду АДРЕСА_2 в м. Луцьку. У 1996 році їх сім’ю було виселено із зазначеної квартири на час проведення капітального ремонту і переселено в однокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

          Покликаючись на те, що будинок АДРЕСА_2 до цього часу не відремонтований, а квартира, в якій вони проживають на даний час, не відповідає санітарним та технічним нормам, позивачі просили стягнути з відповідача середню вартість двохкімнатної квартири в м. Луцьку.

          Рішенням Луцького міськрайонного суду від 3 листопада 2010 року позов задоволено.

Постановлено стягнути з виконавчого комітету Луцької міської ради на користь ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 середню вартість двохкімнатної квартири в м. Луцьку в розмірі 347547 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивачів сплачені судові витрати по справі в розмірі 882, 20 грн., а в дохід держави 1649 грн. судового збору.

В поданій на судове рішення апеляційній скарзі прокурор м. Луцька, посилаючись на незаконність рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові та зазначає, що суд безпідставно стягнув з виконавчого комітету Луцької міської ради на користь позивачів середню вартість двохкімнатної квартири в м. Луцьку.

В судовому засіданні представник прокуратури та представники відповідача апеляційну скаргу прокурора підтримали та просили скаргу задоволити, позивач та її представник апеляційну скаргу заперечили.

Судом першої інстанції установлено, що для поновлення житлових прав позивачів слід стягнути з відповідача на користь позивачів кошти для придбання двохкімнатної квартири.

Апеляційну скаргу прокурора слід задоволити, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові з наступних підстав.

          Задовольняючи  позов, суд виходив з того, що відповідач своїми діями позбавив позивачів права на житло, а тому суд стягнув з відповідача на користь позивачів кошти для придбання квартири.

         Проте, погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки до них суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

         Так, із матеріалів справи убачається, що рішенням Луцької міської ради від 3 червня 2006 року № 2/11 затверджено містобудівне обґрунтування реконструкції з розширенням виробничих потужностей Луцького автомобільного заводу по вул. Рівненській 42 та зобов’язано відкрите акціонерне товариство «ЛуАЗ» підготувати та надати в управління земельних ресурсів матеріали по вибору земельної ділянки під реконструкцію з розширенням виробничих потужностей Луцького автомобільного заводу (а.с.8).

         Крім того, в судовому засіданні установлено, що позивачі проживали в чотирикімнатній квартирі АДРЕСА_2 і у 1994 році їх тимчасово переселили із даної квартири в однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в зв’язку з капітальним ремонтом будинку.

         Земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок № 31-Б, розташована в планувальних межах розширення виробничих потужностей Луцького автомобільного заводу.

         Покликаючись на те, що починаючи з 1994 року капітальний ремонт будинку по АДРЕСА_2 не проводиться, а квартира, в якій вони проживають на даний час, не відповідає санітарним і технічним нормам, позивачі просили стягнути з Луцького міськвиконкому вартість двохкімнатної квартири.

         Рішенням апеляційного суду Волинської області від 6 березня 2008 року, що набрало законної сили, встановлено, що підстав для надання сім’ї позивачів іншого жилого приміщення немає, в зв’язку з чим рішенням апеляційного суду зобов’язав відповідача – виконавчий комітет Луцької міської ради провести відповідний ремонт квартири АДРЕСА_1, в яку були переселені позивачі.

         Стягуючи з відповідача на користь позивачів вартість двохкімнатної квартири, суд першої інстанції не врахував того, що право на виплату грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення передбачене для певної категорії громадян, до яких сім’я позивачів не відносяться.

         Отже, висновки суду про те, що відповідач своїми діями позбавив позивачів прав на житло не відповідають встановленим обставинам справи.

         Таким чином, із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення коштів за втрачене житло.

               Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316,319 ЦПК України, колегія суддів

                                                В И Р І Ш И Л А :

          Апеляційну скаргу прокурора м. Луцька задоволити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 3 листопада 2010 року по даній справі скасувати.

          Ухвалити  нове рішення.

В позові ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 до виконавчого комітету Луцької міської ради про стягнення коштів за втрачене житло відмовити.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом  двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

         Судді:   /підписи/        

   Оригіналу відповідає :

Суддя апеляційного суду Волинської області:               /Л.Я.Шевчук/                                                                                                                                              

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація