Справа № 2-а-326/2010 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі : головуючої судді Кащук А.М.
при секретарі Матвієнко А.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представників відповідача Сеник Т.В., Добровольської С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду 18.11.2010 р. з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії, як потерпілому від аварії на ЧАЕС 4 категорії. У відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як щомісячної доплати до пенсії, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, як непрацюючому пенсіонеру за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року,з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по даний час, з послідуючим перерахунком та виплатою до того часу поки дані норми будуть чинні.
Відповідач позовні вимоги не визнав повністю, надав письмове заперечення, де вказав, що позивачу призначена пенсія за віком. Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі діяло в межах законодавства та не допускало порушень по питанню виплати доплати непрацюючим пенсіонерам за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, яка передбачена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року та постановою КМУ від 26.07.1996 р. № 863. Крім того позивач зареєстрований, як суб»єкт підприємницької діяльності, а тому на нього не поширюються виплати , передбачені ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивача ОСОБА_1 віднесено до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1, виданого 14.02.1995 року Черкаською облдержадміністрацією (а.с.5). Позивачу управлінням Пенсійного фонду України в Звенигородському районі призначена та виплачується пенсія по віку.
Статтею 49 Закону України № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, яким внесені зміни до ст. 39 визнані неконституційними, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI розмір мінімальної заробітної плати становить з 1 квітня 2010 року –884 грн., з 1 липня 2010 року – 888 грн., 1 жовтня 2010 року – 907 грн.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 4, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008,яким зміни внесені до ст. 51 визнані неконституційними, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлено поняття мінімальної пенсії за віком та визначено, що за нормами даної статті визначаються лише розміри пенсій, які призначаються згідно з цим Законом.
Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір 15 процентів мінімальної пенсії, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не в розмірі передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Позивач, який є пенсіонером і з 2008 р. не працює, однак 13.08.2010 р. зареєстрований , як суб»єкт підприємницької діяльності, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та довідкою №4435, виданою 03.09.2010 року ДПІ у Звенигородському районі, Черкаської області, а тому він має право на отримання підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер тільки до 13.08.2010 р.
Таким чином , судом встановлено, що відповідач незаконно відмовив позивачу у перерахунку та виплаті йому державної пенсії, як потерпілому від аварії на ЧАЕС 4 категорії у відповідності до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як щомісячної доплати до пенсії з 07.03.2010 р.по 12.08.2010 р. , та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком з 07.03.2010 р. і по даний час.
Враховуючи викладене , слід зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 07.03.2010 р. і по час реєстрації його підприємцем 13.08.2010 р. Також зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду здоров'я в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням фактично виплаченої доплати до пенсії за період з 7.03.2010 р. по даний час.
Позовні вимоги позивача про проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії в частині вимог за період з 09.07.2007р. по 06.03.2010 року включно ухвалою суду залишені без розгляду, як такі, що заявлені поза межами шестимісячного строку звернення до суду, відповідно до ст.ст. 99,100 КАС України.
Також , суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача в подальшому проводити перерахунок пенсії позивачці у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивачки в майбутньому.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Зобовязати відповідача виконати постанову негайно в частині платежу за один місяць.
На підставі ст. ст. 19, 46, 95, 113 Конституції України, ст. ст. 39, 49, 51, 53, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 2 Закону України від 20.10.2009 № 1646-VI "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати", та керуючись ст. ст. 6 , 10-12,18,71, 99,100,158-163,167 КАС України, суд -
п о с т а н о в и в:
позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсії - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України у Звенигородському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як щомісячної доплати до пенсії з 07.03.2010 року по 12.08.2010 р., та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 15% від мінімальної заробітної плати з 07.03.2010 року по даний час , відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 1 мінімальної заробітної плати починаючи з 07.03.2010 року по 12.08.2010 р. та відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком, починаючи з 07.03.2010 року по даний час з врахуванням раніше сплачених сум.
В решті позову відмовити.
Сторони звільнені від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18, 34 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року.
Зобовязати відповідача виконати постанову негайно в частині платежу за один місяць.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з часу проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Звенигородський районний суд, одночасно копія апеляційної скарги надсилається до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо така подана не була.
Суддя