Судове рішення #1256332
18/16-2721/1

           

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" листопада 2007 р.

Справа № 18/16-2721/1

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:  Бєляновського В.В.,

                     Суддів:   Ліпчанської Н.В.

                                      Мацюри П.Ф.,

 

при секретарі - Волощук О.О.,


Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 148 від 05.11.2007 року.


за участю представників:

Від позивача: Коновалова Н.В.

Від 1 відповідача: не з’явився

Від 2 відповідача: не з’явився


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі  

апеляційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім „Молочний доктор”, м. Запоріжжя

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 05.09.2007 року № 18/16-2721/1                                                                                                                                                                                                                                                                                    

за позовом Приватного підприємства Торговий дім „Молочний доктор”, м. Запоріжжя

до відповідачів: 1) Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області;

2) Управління Державного казначейства у м. Миколаєві

про відшкодування шкоди у сумі 24288,78 грн.


    ВСТАНОВИЛА:


          У серпні 2007 року приватне підприємство Торговий дім „Молочний доктор” звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою оформленою за правилами Господарського процесуального кодексу України до відповідачів - Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області та Управління Державного казначейства у м. Миколаєві про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача заподіяної шкоди у розмірі невиконання рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2005 року у справі № 10/341/05, а саме: 21399,81 грн. та інфляційних збитків у розмірі 2888,97 грн. В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилався на те, що внаслідок бездіяльності державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції при здійсненні виконавчого провадження по виконанню рішення господарського суду Миколаївської області від 13.12.2005 року у справі № 10/341/05, яким на його користь з ТОВ „Микс” стягнуто 21399,81 грн., йому заподіяло шкоду. А тому, керуючись статтею 56 Конституції України, якою встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди, завданої бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, позивач просив про задоволення позову.

          Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.09.2007 року (суддя –Фролов В.Д.) у прийнятті зазначеної позовної заяви відмовлено відповідно до п. 1 ст. 62 ГПК України з посиланням на те, що дану позовну заяву необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства, тобто заява повинна  відповідати вимогам ст. 106 КАС України.

          В апеляційній скарзі приватне підприємство ТД „Молочний доктор” посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до господарського суду першої інстанції для вирішення по суті. При цьому, скаржник посилається на ч. 2 ст. 21 КАС України, якою визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної  протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Вказуючи на те, що його вимоги до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції заявлені лише про стягнення шкоди, скаржник вважає, що дана позовна заява підлягає розгляду саме у порядку господарського судочинства.

          Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги відповідачі були повідомлені заздалегідь належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез’явлення представників відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо ця заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

          Статтею 21 КАС України, на яку скаржник посилається в обґрунтування своїх доводів, врегульовано загальні питання підсудності кількох пов’язаних між собою вимог заявлених позивачем в одній позовній заяві та визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

          Проте, спеціальною нормою цього Кодексу, а саме статтею 181 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності саме державної виконавчої служби та передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби. Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

          Інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби встановлений: розділом VІІ ЦПК України щодо рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що мали місце під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України та статтею 121-2 ГПК України щодо дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Статтею 121-2 ГПК України передбачено можливість оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів шляхом подачі стягувачем, боржником або прокурором до господарського суду відповідної скарги.

З огляду на те, що приватне підприємство ТД „Молочний доктор” звернулося до суду в порядку позовного провадження, то відповідно до ст. 181 КАС України його позовна заява повинна розглядатися за правилами адміністративного судочинства і відповідати вимогам ст. 106 КАС України.

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є обґрунтованою і відповідає чинному законодавству, а тому скасуванню не підлягає.


Керуючись  ст.ст.  99, 101-106  ГПК України, колегія суддів -,



ПОСТАНОВИЛА:


          Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 05.09.2007 року      № 18/16-2721/1 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства Торговий дім „Молочний доктор” –без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.





Головуючий  суддя:                                                Бєляновський В.В.          


          



 Судді:                                                                       Ліпчанська Н.В.




                                                                                    Мацюра П.Ф.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація