Справа №2-а-57  

2010 року  

  ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  27 квітня 2010 року                                                            Березівський районний суд Одеської області  у складі: головуючого – судді Дєткова О.Я.,  

при секретарі Григоренко Ю.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області про стягнення недоплаченої одноразової щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій,  

  ВСТАНОВИВ  

  У січні 2010 року позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом, посилаючись на те, що він є учасником бойових дій та згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно повинно надаватись до 5 травня кожного року одноразова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідач за 2003, 2004, 2005 і 2009 роки недоплатив йому щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій на загальну суму 4418-75 грн., які просить стягнути з нього разом з компенсацією моральної шкоди у розмірі 5000 грн.  

  Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що одноразова грошова допомога позивачеві, який перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області, перераховувалася за спірні роки в межах бюджетних асигнувань відповідно до законів про державний бюджет на відповідний рік та Бюджетного кодексу України. Крім того, наполягає відмовити у задоволенні адміністративного позову у зв’язку з пропуском позивачем річного строку для звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України.  

  Заслухавши осіб, які беруть участь у справі,   дослідивши матеріали справи   , суд вважає,   що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

  Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій (а.с.4).    

Відповідно до ст.17-1 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 19 червня 2003 року № 968-IV разові грошові допомоги ветеранам війни до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв’язку або через установи банків шляхом перерахування на особові рахунки за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.  

Згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року щорічна грошова допомога учасникам бойових дій виплачується до 5 травня у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.  

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.  

Управлінням праці та соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області виплата разової грошової допомоги учасникам бойових дій щорічно до 5 травня здійснювалась у відповідності до законів про державний бюджет на відповідний рік.  

  Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема, ст.ст.27,71 зазначеного Закону стосовно виплати щорічної разової допомоги до Дня Перемоги інвалідам і учасникам війни. Також рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення ст.67 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо виплати щорічної разової допомоги до Дня Перемоги інвалідам і учасникам війни, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).  

  Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Згідно ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.  

  Конституційні права і свободи відповідно до ст.22 Конституції України гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

  За таких підстав суд приходе до висновку, що позивачеві як учаснику бойових дій не в повному обсязі нарахована та виплачена за спірні роки до 5 травня одноразова грошова допомога.  

  Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що виплата позивачеві щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій проводилась у відповідності до законів про державний бюджет на відповідний рік та ст.4 Бюджетного кодексу України. Однак вимоги позивача про виконання ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо виплати грошової щорічної допомоги у п'ятикратному розмірі мінімальної пенсії за віком не можуть бути задоволенні у зв’язку з відсутністю відповідного бюджетного призначення.  

Проте, згідно положень ст.12 зазначеного Закону, державні соціальні гарантії учасникам бойових дій не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Слід звернути увагу також на те, що рішення Конституційного Суду України стосовно виплат щорічної грошової допомоги учасникам бойових дій має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.  

За таких обставин суд вважає, що право позивача на отримання щорічної грошової допомоги до Дня Перемоги у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» порушено.  

Слід також зазначити, що для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачено чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення достатнього життєвого рівня (ст.48 Конституції України (254к/96-ВР), який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч.3 ст.46 Конституції України), тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до п.31 ч.1 ст.85, п.19 ч.1 ст.92 Конституції України (254к/96-ВР) надзвичайного стану (ст.64 Конституції України), рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).  

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (п.26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі  Бурдов проти Росії №59498/00).  

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково шляхом зобов’язання відповідача доплатити йому щорічну грошову допомогу за 2009 рік у розмірі, що не перевищує п’ять мінімальних пенсій за віком, виходячи з того, що річний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст.99 КАС України, пропущений ним без поважних причин.  

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що позивачем не надано достатніх доказів того, що саме з вини відповідача йому заподіяні моральні збитки, тому позовні вимоги в цієї частині не можуть бути задоволені.  

    Керуючись ст.ст. 8, 22,152 Конституції України, ст.ст.10, 11, 12, 17, 71, 86, 159, 160-163, 167 КАС України, ст.ст. 2, 12, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року і № 10-рп від 22 травня 2008 року,  

  ПОСТАНОВИВ  

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Березівської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та доплатити ОСОБА_1 одноразову щорічну допомогу за 2009 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої щорічної грошової допомоги у відповідності до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».  

В решті адміністративного позову відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Березівський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України.  

Суддя: