Справа №2-72

2010 року

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  4 лютого 2010 року                                            Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді – Дєткова О.Я.,

при секретарі судового засідання Григоренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

  ВСТАНОВИВ  

      У серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду, посилаючись на те, що 9 жовтня 2008 року він позичив відповідачці 10530 грн. Вказану суму грошей відповідачка зобов'язалася повернути не пізніше 1 серпня 2009 року, що підтверджується її розпискою від 9 жовтня 2008 року. На даний час суму боргу вона не повертає і від виконання договірних зобов'язань ухиляється. У зв'язку з цим просить стягнути з  останньої зазначену суму боргу. Однак, змінюючи у судовому засіданні предмет позову, позивач остаточно просить стягнути з відповідачки не борг за договором позики, а заподіяні йому збитки у розмірі 10530 грн.  

     Відповідачка позов визнала частково і пояснила, що вона гроші у позивача в сумі 10530 грн. не отримувала в борг, але під час роботи у нього в магазині продавцем нею особисто були використані продукти харчування на загальну суму 5000 грн., крім того, за період її роботи у позивача в магазині саме з її вини утворилася недостача товару на суму приблизно 2765 грн.

     Заслухавши сторони, свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

     Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

     Встановлено, що ОСОБА_2 за трудовим договором від 4 травня 2007 року, укладеним між нею та позивачем, виконувала обов’язки, пов’язані з прийманням товару та проведенням розрахунків за його реалізацію покупцям (а.с.23).  

     Як слідує з пояснень позивача, ОСОБА_2 за трудовим договором на протязі приблизно двох років працювала у нього в магазині продавцем. Під час роботи відповідачка усім покупцям давала товар у борг та брала деякі продукти харчування додому, внаслідок чого при проведенні ревізії виникла недостача з її вини на загальну суму 10530 грн.  

     Заперечуючи частково проти позову, відповідачка зазначила, що вона дійсно витратила на свої особисті потреби продукти харчування з магазину на загальну суму 5000 грн. та в результаті надання покупцям у борг товару утворилася недостача, яку вона визнає лише на суму 2765 грн.

     Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_2 витрачала товар з магазину на свої потреби та у ході ревізії була виявлена у неї велика недостача.

     Однак в підтвердження тієї обставини, що залишок невизнаної відповідачкою частини спричинених збитків у розмірі 2765 грн. утворився саме з її вини, позивач не надав суду жодного доказу, тому в цієї частині позову слід відмовити.

       Керуючись ст.ст.10,60,212 ЦПК України, ст.1166 ЦК України,  

  ВИРІШИВ  

      Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7765 грн. і судові витрати 108 грн., а всього 7873 грн.  

     В решті позову відмовити.

     Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Березівський районний суд Одеської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

   Суддя: