ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир , майдан Путятинський , 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2010 р. Справа № 13/177-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікова І. А.
при секретарях Соморовій В.А. ,
Бугирі Ю.Г.,
за участю представників сторін:
від первісного позивача: Глазунова Л.М. (довіреність від 07.08.2009р.),
від первісних відповідачів:
- товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш": не з`явився,
- товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир": Мацієвська Т.В. (довіреність від 20.09.2010р.),
розглянувши апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5
на рішення господарського суду Вінницької області
від "22" жовтня 2010 р. у справі № 13/177-10 (суддя Тісецький С.С.)
за позовом підприємця ОСОБА_5, м.Тульчин
до
- товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш", м.Тульчин;
- товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир", м.Тульчин
про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32 грн. збитків,
та до товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир", м.Тульчин
про витребування майна із чужого незаконного володіння
та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир", м.Тульчин
до підприємця ОСОБА_5, м.Тульчин
про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення
з оголошеними в судовому засіданні перервами з 18.11.2010р. по 25.11.2010р., з 25.11.2010р. по 30.11.2010р., згідно ст.77 ГПК України
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з позовними заявами:
- до товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" та товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32 грн. збитків;
- до товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 07.09.2010р. було порушено провадження по справі №13/167-10 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про витребування майна із чужого незаконного володіння, ціна позову 109289,60грн.
Одночасно господарським судом Вінницької області ухвалою суду від 23.09.2010р. порушено провадження у справі №13/177-10 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32грн. збитків.
В зв'язку з тим, що справи №13/167-10 та №13/177-10 пов'язані між собою підставами виникнення та доказами, що підтверджують зазначені в позовних заявах вимоги, ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.10.2010р., відповідно до статті 58 ГПК України, справи №13/167-10 та №13/177-10 були об’єднанні у одну з присвоєнням номеру №13/177-10.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Яромир" подало до суду зустрічну позовну заяву до підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 21.08.2006р. з посиланням на те, що при його укладанні не дотримано вимог чинного законодавства в частині нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 22.10.2010р. у справі №13/177-10 в позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про витребування майна із чужого незаконного володіння, усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32 грн. збитків, відмовлено.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" задоволено.
Визнано недійсним договір оренди нежитлового приміщення б/н від 21 серпня 2006 р., укладений між ПП ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш".
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" - 85,00грн. відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків обставинам справи.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема:
- необгрунтованим є висновок суду щодо нікчемності договору оренди з посиланням на п.20 Інформаційного листа ВГСУ "Про деякі питання застосування норм ГПК України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2008 року" від 13.08.2008р. №01-8-182;
- як вважає скаржник, ст.ст.793,794 ЦК України не встановлено, в які строки повинні бути здійснені нотаріальне посвідчення та державна реєстрація правочину, а отже посилання суду на вказані норми закону є безпідставним;
- крім того, на думку скаржника, суд, визнаючи недійсним договір оренди від 21.08.2006р., неправильно застосував норми ч.2 ст.793 та ч.3 ст.640 ЦК України;
- не відповідають фактичним обставинам справи висновки суду, що позивачем не надано доказів щодо права власності на витребуване майно, факт вибуття цього майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідачів та відсутність у них правових підстав для володіння майном;
- не відповідає вимогам ст.58 ГПК України ухвала суду від 05.10.2010р. про об'єднання для спільного розгляду двох господарських справ.
В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необгрунтованим, просить його скасувати.
Представник ТОВ "Яромир" заперечила проти доводів апеляційної скарги, вважає оскаржуваний судовий акт законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник ТОВ "Тульчинський Агромаш" в судове засідання не з'явився.
На адресу Житомирського апеляційного господарського суду від ТОВ "Тульчинський Агромаш" надійшла заява (вх. №02-01/7878/10 від 18.11.2010р.) з клопотанням про розгляд даної справи без участі його представника.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ТОВ "Тульчинський Агромаш" було повідомлене належним чином, колегія суддів вважає, що нез'явлення представника ТОВ "Тульчинський Агромаш" в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Стосовно позовних вимог підприємця ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про витребування майна із чужого незаконного володіння, колегія суддів зазначає слідуюче.
Судовий захист права власності та майнових інтересів власників – осіб, названих у ст.1 ГПК України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Статтею 387 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Норма статті 387 даного Кодексу встановлює право власника на віндикацію, тобто, витребування свого майна з чужого незаконного володіння. Цей спосіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, яка незаконно вилучена (вибула) з його володіння.
Витребування власником свого майна здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння. Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.
Позивач просить витребувати з незаконного володіння ТОВ "Яромир" наступне майно: рухоме майно, продукти харчування, малоцінний інвентар та фінансово-господарські документи.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивачем не визначені індивідуальні ознаки майна, що міститься у переліку, зазначеному в позовній заяві.
Крім того, ним не підтверджено належними доказами право власності на це майно.
За таких обставин, вимога підприємця ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про витребування майна із чужого незаконного володіння є безпідставною.
Що стосується позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32грн. збитків, слід зазначити наступне.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що ТОВ «Яромир» з січня 2009 року почало чинити перешкоди позивачеві в користуванні орендованим майном, позбавляючи можливості здійснювати господарську діяльність, що підтверджується актом від 21.01.2009р., а 03 червня 2009р. посадовими особами товариства «Яромир» було змінено замок на вхідних дверях орендованого приміщення і позивача позбавлено можливості користуватись, орендованим приміщенням.
Позивач обґрунтовує свої твердження тим, що ним подавались заяви від 22.08.2009р. та від 13.03.2009р. до Тульчинського РВ УМВС України, щодо протиправних дій посадових осіб ТОВ «Тульчинський Агромаш» та ТОВ «Яромир», проте постановами від 19.03.2009р., 21.10.2009р., 10.06.2009р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Про те, що ТОВ «Яромир» чинить перешкоди орендареві в користуванні нерухомим майном свідчить та обставина, що ТОВ «Яромир», незважаючи на позбавлення його права власності на орендоване майно, не тільки не повернуло його позивачу, але й звернулось до Тульчинського районного суду з позовом до ОСОБА_5 про розірвання договору оренди від 21 серпня 2006 року. Після того, як позивачем було надано докази, які свідчать про те, що ТОВ «Яромир» не має права на пред'явлення такого позову, ухвалою Тульчинського районного суду від 21.08.2009р. позов ТОВ «Яромир» було залишено без розгляду.
Оскільки після 07.10.2008р. згідно з рішенням господарського суду Вінницької області ТОВ «Тульчинський Агромаш» знову став власником майна, яке орендує позивач, останній відповідно до листа від 25.09.2009р., звернувся до відповідача «Тульчинський Агромаш» з пропозицією пролонгувати договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться в м.Тульчин, по вул. Леніна, 67 від 21 серпня 2006 року, на яку отримав від ТОВ «Тульчинський Агромаш» лист від 01.10.2009р. про згоду пролонгувати договір оренди строком до 16.08.2012 року. Наведені вище обставини свідчать про те, що між позивачем та відповідачем ТОВ «Тульчинський Агромаш» існують правовідносини, пов'язані з орендою майна, а також про те, що позивач, маючи пролонгований належним власником договір оренди, не може користуватись та володіти орендованим майном внаслідок бездіяльності ТОВ «Тульчинський Агромаш» та перешкод, які чиняться відповідачем ТОВ «Яромир», який без жодних правових підстав заволодів нерухомим майном, яке орендує позивач на підставі пролонгованого договору оренди від 21.08.2006р.
На підставі рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2009р. за ТОВ «Яромир» було знову визнано право власності на майно, яке орендує позивач. Позивач наголошує, що оскільки ним було пролонговано договір оренди нерухомого майна від 21.08.2006р. до 16.08.2012р. повторна зміна власника, не є підставою для припинення договору оренди від 21 серпня 2006 року, а отже він є діючим для нового власника - ТОВ «Яромир».
Позивач стверджує, що ТОВ «Яромир» з 3 червня 2009 року незаконно заволоділо нерухомим майном, яке ним орендується, тим самим позивачу чиняться перешкоди в здійсненні господарської діяльності, що позбавило його можливості отримувати доходи, а ТОВ «Тульчинський Агромаш», як власник майна проявив бездіяльність, та не відновив його порушені права, в період коли являвся власником нерухомого майна і таким чином, позивач має право на відшкодування збитків у вигляді не отриманих доходів, на які мав право розраховувати в період з 1 січня 2009р. по 31 липня 2010р., оскільки він з вини відповідачів по справі був позбавлений можливості вести господарську діяльність. Сума недоотриманих доходів ФОП ОСОБА_5, згідно наданого ним розрахунку, складає 42470,32грн.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Тульчинський Агромаш» договору оренди нежитлового приміщення б/н від 21.08.2006р., ТОВ «Тульчинський Агромаш» було передано в оренду ФОП ОСОБА_6 в строкове платне володіння та користування двоповерхове нежитлове приміщення столової, загальною площею 433,9 м2, яке розташоване в м.Тульчині, по вул.Леніна 67, і знаходиться на балансі ТОВ «Тульчинський Агромаш», а також необхідне обладнання, посуд і столові належності, що вказуються в акті прийому-передачі, для організації підприємства громадського харчування (столової, кафе, ресторану).
Термін оренди був встановлений строком дії з 21.08.2006р. по 19 серпня 2009р.
В період оренди приміщень, на підставі рішення Третейського суду від 25.04.2008 року, власник даного нерухомого майна змінився, ним стало товариство з обмеженою відповідальністю «Яромир», с.Антопіль, якому майно, що орендує позивач було передано по акту приймання-передачі від 19.03.2008р.
Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 07.10.2008 року нерухоме майно, яке було предметом оренди, визнано власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинський Агромаш».
На підставі рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2009р. право власності на майно, яке орендує позивач, визнано за ТОВ "Яромир".
Таким чином, на момент звернення до суду (вересень 2010р.) ТОВ «Тульчинський Агромаш» вже не був власником орендованого майна, а тому не міг позивачу ніяким чином чинити перешкоди у користуванні цим майном та нежитловим приміщенням. Відповідно відсутні правові підстави заявляти вимогу до ТОВ «Тульчинський Агромаш» про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням без відповідних доказів.
Крім того, позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32грн. збитків розглядаються у сукупності із зустрічними позовними вимогами.
Щодо вимог зустрічного позову, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 06.05.2010р., в графі "Дані про відокремлені підрозділи" значиться Тульчинська філія "СП Агромаш" ТОВ "Яромир" 35398726, індекс 23600, Вінницька область, Тульчинський район, м.Тульчин, вул.Леніна,67, таким чином власником спірного нежитлового приміщення являється ТОВ "Яромир".
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За частиною 3 вказаної статті об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).
Частиною 6 цієї статті встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.2 статті 793 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на день підписання сторонами договору оренди від 21.08.2006р.) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
За приписами статті 794 ЦК України (в редакції, чинній на день підписання сторонами договору оренди від 21.08.2006р.) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ч.3 статті 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Як вже зазначалось, термін дії договору оренди нежитлового приміщення визначений сторонами з 21.08.2006р. по 19.08.2009р.
Однак, договір від 21.08.2006р. не був нотаріально посвідчений та не відбулася його державна реєстрація, як того вимагають приписи ст.ст.793, 794 ЦК України (в редакції, чинній на день підписання сторонами договору оренди від 21.08.2006р.).
Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як встановлено ч.1 ст.220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до п.20 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008р. №01-8/482, потреба у визнанні судом нікчемного правочину недійсним може виникати, в тому числі:
- якщо сторони нікчемного правочину виконали його умови повністю або в певній частині;
- якщо нікчемний правочин нотаріально посвідчений;
- якщо зазначений правочин зареєстрований у відповідних державних органах тощо.
Колегія суддів вважає, що оскільки сторонами фактично виконувались умови спірного договору оренди, то відповідно до наведених вище норм законодавства, є підстави для визнання нікчемного правочину недійсним.
Відповідно до ч.1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Проаналізувавши наведені вище норми законодавства разом з матеріалами та обставинами справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення б/н від 21 серпня 2006р., укладеного між ПП ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш".
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32грн. збитків.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо невідповідності ст.58 ГПК України ухвала суду від 05.10.2010р. про об'єднання для спільного розгляду двох господарських справ, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Як видно із змісту поданих позовних заяв, підставою позовних вимог про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням, стягнення 42470,32грн. збитків, та витребування майна із чужого незаконного володіння є договір оренди нежитлового приміщення від 21.08.2006 року, укладений між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Тульчинський "Агромаш".
А отже, оскільки справи №13/167-10 та №13/177-10 пов'язані між собою підставами виникнення та доказами, наданими на підтвердження зазначених в заявах вимог, суд першої інстанції правомірно об'єднав вказані справи в одну.
Відтак, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову, а тому, апеляційна скарга позивача про скасування цього рішення є необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд першої інстанції при прийнятті рішення не звернув увагу на те, що підприємцем ОСОБА_5 було заявлено різні позовні вимоги до різних відповідачів, в зв'язку з чим неправильно виклав резолютивну частину рішення.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що п.1 рішення місцевого господарського суду у даній справі слід змінити.
Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Пункт 1 рішення господарського суду Вінницької області від 22 жовтня 2010 року у справі №13/177-10 змінити, виклавши його в наступній редакції:
"В позові підприємця ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про витребування майна із чужого незаконного володіння - відмовити.
В позові підприємця ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш", товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир" про усунення порушення права користування нежитловим приміщенням та стягнення 42470,32 грн. збитків - відмовити."
В іншій частині рішення залишити без змін.
2. Справу №13/177-10 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя: Будішевська Л.О.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 5прим.
1 - до справи
2 - позивачу
3,4 - відповідачам
5 - в наряд