КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

14.02.07 р.                                                                                                    № 14/285                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                

Судді                                                                                          

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства «Лубенський м’ясокомбінат»на рішення господарського суду Полтавської області від 07.09.2006 року

у справі № 14/285 (суддя Іваницький О.Т.)

за позовом Лубенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», м. Лубни

до Відкритого акціонерного товариства «Лубенський м’ясокомбінат», м. Лубни

про стягнення 22739,44 грн.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.09.2006 р. у справі № 14/285 позов задоволено повністю, стягнуто з ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат»: на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»22739,44 грн. різниці вартості послуг по транспортуванню природного газу за період з 01.02.2006 р. по 21.02.2006 р.; в доход державного бюджету України 227,39 грн. державного мита; на користь ТУ ДСА 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 07.09.2006 р. по справі № 14/285, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

За апеляційною скаргою ВАТ «Лубенський м’ясокомбінат»на рішення господарського суду Полтавської області від 07.09.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 29.12.2006 р. порушено апеляційне провадження у справі № 14/285.

Відкрите акціонерне товариства по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», згідно ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Полтавської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Представник відповідача вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення –скасуванню з наступних підстав.

Відповідно ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Стаття 361 Закону України «Про прокуратуру»передбачає, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм  представництва, що визначено  ч.3 вказаної статті,  є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону України «Про прокуратуру», прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з ч. 1 ст.2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частина третя вказаної статті визначає, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.99р. №3рп/99 у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначено, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного рішення під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

А згідно пункту 5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. №3рп/99, «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»означає орган, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Також у цьому пункті зазначено, що таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до п.4 вказаного рішення із врахуванням того, що «інтереси держави»є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, прокурором позовну заяву може бути подано лише для представництва інтересів громадянина або держави в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, які у спірних правовідносинах здійснюють владні управлінські функції.

Згідно з ч.2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Колегія апеляційного господарського суду вважає, що з матеріалів справи не вбачається, що ВАТ по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», в інтересах якого прокурором подано позовну заяву, є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади в розумінні ч.2 ст. 29 ГПК України, тобто виступає як самостійний суб’єкт господарської діяльності.

ВАТ по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз»є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, діє на принципах повної господарської самостійності, самоуправління і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання зобов’язань перед бюджетом і партнерами.

За таких обставин прокурором подано позов в інтересах по газопостачанню та газифікації «Лубнигаз», яке в свою чергу не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, є окремим господарюючим суб’єктом, використовує частину зазначених до стягнення коштів на власний розсуд без перерахування до державного бюджету, а у прокурора відсутні повноваження на пред’явлення позову в інтересах окремого господарюючого суб’єкта.

Пунктом 3 Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»№04-5/570 від 22.05.2002 року господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов’язаних із захистом інтересів держави. Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду Полтавської області від 07.09.2006 р. у справі № 14/285 підлягає залишенню без розгляду на підставі п.1 ст. 81 ГПК.

Керуючись п.1 ст. 81, ст.ст.99-103, п.4.ст.104, ст.ст.105,106 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Полтавської області від 07.09.2006 р. у справі № 14/285 скасувати, а апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Лубенський м’ясокомбінат»–задовольнити.

2. Позов залишити без розгляду.

3. Справу № 14/285 повернути господарському суду Полтавської області.

Головуючий                                                                                

Судді